Діалектична єдність і протилежність процесу життя та смерті. Термінальні стани, клінічна та біологічна смерть, їх діагностика. Церебральна смерть. Уявна смерть.

Під час вмирання незалежно від причин, які до нього призвели, організм людини перебуває у так званому термі­нальному стані, який здатний до зворотнього розвитку і передує настанню біологічної смерті. Різним типам уми­рання властиві загальні закономірності, які характеризу­ються прогресуючим згасанням функцій різних систем організму, органів і тканин. Насамперед відбувається при­гнічення функцій дихальної системи та органів кровообігу, внаслідок чого розвивається вентиляційна і циркуляторна гіпоксія

Кисневе голодування спричиняє в органах і тканинах спочатку компенсаторно-пристосувальні, а потім — пато­логічні зміни, яким І.В.Давидовський дав назву "агоную-чого пристосування". Так, централізація кровообігу, яка спрямована на підтримку, насамперед, функцій головного мозку, призводить до порушення мікроциркуляції на пери­ферії. Це зумовлює порушення структури і функцій парен­хіматозних органів. Унаслідок дезінтеграції функції голов­ного мозку, що прогресує, енергетичний обмін речовин як у центральній нервовій системі, так і в паренхіматозних органах переключається на анаеробний гліколіз, що при­зводить до накопичення молочної кислоти. За умов нарос­таючої гіпоксії виникає "хибне коло", що призводить до наростання ацидозу. У кров потрапляють біологічно ак­тивні речовини, які спричиняють парези і паралічі судин мікроциркуляторного русла, підвищення судинної про­никності, згущення крові, виникнення стазів, дрібнокрап-кових крововиливів, тромбоутворення. Параліч перифе­ричних судин зумовлює пригнічення скорочувальної функції міокарда, що може привести до зупинки серця.

На розвиток і прояви термінального стану значно впли­ває патологічний процес, який його спричинив. Так, у разі несумісних із життям пошкоджень — множинної черепно-мозкової травми, розчленування тіла, розриву серця, анев­ризми аорти — смерть, як правило, настає досить швидко. Якщо вмирання тривале, термінальний стан можна умовно поділити на кілька етапів: 1) передагональний; 2) термінальну паузу; 3) агонію; 4) клінічну смерть; 5) біологічну смерть.

Під час передагонального етапу відбувається поступо­ве зниження артеріального тиску, пригнічення свідомості та електричної активності мозку. Тахікардія переходить у брадикардію, виникають порушення стовбурових реф­лексів.

Потім настає термінальна пауза, під час якої виникає тимчасова затримка дихання, а брадикардія змінюється періодичною асистолією.

Наступний етап умирання — агонія характеризується раптовою активізацією бульбарних центрів на фоні повно­го виключення кори великого мозку. Така дезінтегрована діяльність вегетативних центрів супроводжується тимча­совим і короткочасним підвищенням артеріального тиску, встановленням синусового автоматизму і підсиленням дихальних рухів.

Після атонального підвищення життєдіяльності швид­ко настає клінічна смерть. Вона характеризується найг­либшим пригніченням центральної нервової системи, що поширюється і на довгастий мозок із припиненням крово­обігу і дихання. Водночас вітальні процеси в тканинах перебігають на мінімальному рівні.

Клінічна смерть є зворотним етапом умирання. У цей час організм як одне ціле вже не існує, проте незворотні зміни в органах ще порозвиваються. Зворотність клінічної смерті пов 'язана із ступенем гіпоксичних змін у головному мозку. Наприклад, у середовищі із низькою температурою, яка уповільнює метаболічні процеси, етап клінічної смерті може бути більш тривалим. У зв'язку з цим своєчасне надання медичної допомоги людині, яка перебуває у тако­му стані, може повернути її до життя. Медичне вивчення різних аспектів клінічної смерті зу­мовило виникнення реаніматології.

На відміну від клінічної смерті можливі випадки так знаної уявної (несправжньої) смерті, під час якої протягом кількох годин функції організму внаслідок слабих проявів непомітні для людини. У цей час жива людина нагадує померлу. У разі уявної смерті виявити зовнішні ознаки життя досить важко. Різке пригнічення дихання і серце­биття спостерігається при ураженні електричним стру­мом, утепленні, сонячному і тепловому ударі, отруєнні снодійними і наркотичними засобами, деяких хворобах центральної нервової системи. Виявлення ознак життя в таких випадках можливе тільки при ретельному огляді постраждалої людини. Найчастіше судові медики виявля­ють ознаки уявної смерті на місці події. У разі підозри на уявну смерть потрібно надати людині першу медичну до­помогу.

Етап клінічної смерті у разі звичайного перебігу через 5-6 хв. переходить у незворотний етап умирання — біоло­гічну смерть. Після настання швидкої смерті у крові відбуваються послідовні зміни — спочатку в ній утворюються пухкі кров'яні згортки, які протягом перших 1 -2 год. після смерті розчиняються, і кров повністю втрачає здатність до вто­ринного зсідання. Тому під час судово-медичного дослід­ження трупів осіб, які вмерли швидко, без ознак агонії, в серці і судинах виявляють рідку кров внаслідок фібринолі­зу.

Етап клінічної смерті у разі звичайного перебігу через 5-6 хв. переходить у незворотний етап умирання — біоло­гічну смерть. Після настання швидкої смерті у крові відбуваються послідовні зміни — спочатку в ній утворюються пухкі кров' яні згортки, які протягом перших 1 -2 год. після смерті розчиняються, і кров повністю втрачає здатність до вто­ринного зсідання. Тому під час судово-медичного дослід­ження трупів осіб, які вмерли швидко, без ознак агонії, в серці і судинах виявляють рідку кров внаслідок фібринолі­зу.

 






Дата добавления: 2016-06-05; просмотров: 1765; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2021 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей. | Обратная связь
Генерация страницы за: 0.009 сек.