Нормативно-правове забезпечення( четверта складова фінансового механізму).

Для нормального функціонування фінансового механізму необхідним є його відповідне нормативно-правове забезпечення, представлене передусім Конституцією України, численними законами, а також підзаконними норматив­но-правовими актами. Закони приймаються Верховною Радою України, є обов'язковими до виконання і мають вишу юридичну силу стосовно інших нормативних актів. Велике значення в регламентації фінансових відносин в Україні відіграють такі закони: "Про власність", "Про систему оподаткуван­ня", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про цінні папери і фондову бір­жу", Господарський кодекс України, Бюджетний кодекс України тощо.

Підзаконні нормативно-правові акти приймаються компетентними держав­ними органами на підставі чинних законів. До таких документів належать: укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів, інструк­ції, накази міністерств, міжнародні договори, укладені і ратифіковані Верхов­ною Радою України тощо.

Ефективність функціонування фінансового механізму залежить також від якості його інформаційного забезпечення. Вичерпна, достовірна, своєчасна зрозуміла інформація є запорукою прийняття оптимальних фінансових рі­шень, спрямованих на забезпечення економічного розвитку і соціальних по­треб громадян. Інформаційне забезпечення складається з різних видів еконо­мічної, фінансової та іншої інформації.

До джерел фінансової інформації належать показники, що характеризують макроекономічний розвиток країни, окремих галузей, кон'юнктуру фондово­го і грошового ринків, повідомлення про фінансову діяльність контрагентів і конкурентів, фінансова звітність суб'єктів господарювання тощо.

Організаційне забезпечення реалізації фінансової політики через фінансо­вий механізм полягає у створенні відповідної системи фінансових органів та інституцій, визначенні їх функцій і повноважень з метою забезпечення повно­ти здійснення фінансової політики та досягнення координації дій усіх суб'єктів. Кожен з фінансових органів та інституцій має власну сферу діяльності і несе відповідальність за реалізацію фінансової політики в певному напрямі.

У сучасних умовах реформування економіки України відбувається вдоско­налення фінансового механізму. Найважливішими проблемами, які вирішу­ються при цьому, є такі:

§ забезпечення раціональних пропорцій розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту;

§ забезпечення необхідних темпів економічного зростання;

§ науково обґрунтоване фінансове планування і прогнозування обсягів централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів, їх розподілу і використання;

§ підвищення результативності фінансового контролю;

§ вдосконалення механізму дії фінансових важелів, стимулів і санкцій;

§ адекватне нормативно-правове, інформаційне і організаційне забезпе­чив функціонування усього фінансового механізму.

Стан фінансового механізму та ступень його довершеності залежать від удосконалення господарського механізму в цілому та окремих його елементів зокрема (механізмі ціноутворення, механізму економічного стимулювання. кредитного механізмі тощо.)

Підводячи підсумки, можна сказати, що фінансовий механізм у цілому — це принципова схема практичного використання фінансів в економіці держави, їх впливу на відповідні процеси. Водночас він має свої відмінності щодо практичного застосування на рівні держави, підприєм­ницької структури, фінансового інституту чи групи громадян.