Загальне поняття про галузь експортного контролю

Щоденні події переконливо доводять, що контроль за нерозповсюдженням зброї масового знищення, засобів її доставки, обмеження передач звичайних озброєнь та протидія тероризму є одним з важливих напрямів міжнародної діяльності та національної політики багатьох держав світу. Реалізація цієї політики на міжнародному рівні здійснюється завдяки діяльності Організації Об’єднаних Націй, відповідних міжнародних організацій та організацій з міжнародних режимів експортного контролю. Натомість на національних рівнях вона здійснюється завдяки створенню національних систем експортного контролю у державах, що дотримуються такої політики.

Основною метою існування національних систем експортного контролю є забезпечення національної безпеки держав, які створюють такі системи, виходячи з політики нерозповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки, обмеження передач звичайних озброєнь та протидії тероризму.

Разом з тим кожна з держав формує політику державного експортного контролю, виходячи з пріоритетності національних інтересів (політичних, економічних, військових) та відповідно до міжнародних зобов’язань. Така політика передбачає врахування поточних та перспективних цілей розвитку цих держав та координацію їх дій у міжнародному співробітництві.

Реалізацію цілей експортного контролю у державах забезпечують спеціально уповноважені державні органи з питань державного експортного контролю.

Експортний контроль передбачає врахування поточних і перспективних цілей координації і розвитку держав. В результаті експорту „чутливих” товарів відбувається економічний розвиток як держав-експортерів, так і держав-імпортерів, що відповідає колективним інтересам світового суспільства.

Примітка:

Товари, щодо яких застосовуються процедури державного експортного контролю, є “чутливими” з точки зору їх можливого військового застосування, або застосування у створенні зброї масового знищення чи засобів її доставки, саме тому у цієї та інших темах цього Посібника для їх скороченого визначення застосовується термін “чутливі” товари.

Міжнародна система експортного контролю направлена на координацію зусиль провідних держав світу у їх спільній боротьбі із загрозою розповсюдження озброєнь і пов’язаною з цим загрозою виникнення військових конфліктів, а також загрозою розповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки.

Глобальний розвиток світового суспільства значною мірою здійснюється саме з використанням товарів, що підлягають державному експортному контролю (“чутливих” товарів). „Чутливі” технології, які є складовою частиною “чутливих” товарів, втілюються у принципово нову продукцію, послуги та науково-технічні розробки, які мають високий експортний потенціал. Завдяки тому, що „чутливі” товари є, як правило, високотехнологічними товарами, державам, які ними володіють, вдається сформувати високотехнологічні галузі, що адаптовані до вимог світового ринку та спроможні швидко реагувати як на новітні технічні та технологічні потреби, так і на зміни зовнішньоекономічної кон’юнктури. Високотехнологічні „чутливі” технології призводять до виникнення високотехнологічної ”чутливої” продукції в експорті відповідних держав, а враховуючи те, що така продукція має надзвичайно високі норми зовнішньоекономічної ефективності, її збільшення сприяє прискоренню економічного зростання держав.

Тобто “чутливі” товари, що охоплюються галуззю експортного контролю, за великим рахунком сприяють економічному розвитку держав, але сама галузь є такою, що застосовує до передач таких товарів інструменті контролю, обмежень та заборон.

Таке становище відображає суть конфлікту інтересів економічного розвитку, національної безпеки і міжнародної координації під час здійснення заходів державного експортного контролю.

Державні системи експортного контролю, у цілому, направлені на створення сприятливих умов для розвитку економіки і суспільства на довгострокову перспективу. Чим більш унікальна технологія, тим більш вона прибуткова, тим більше експортер зацікавлений в її експорті, але мета експортного контролю не завжди співпадає з такою зацікавленістю експортера. Це один із важливих факторів, який необхідно враховувати під час міжнародної торгівлі “чутливими” товарами.

Розвиток високих технологій призводить до загострення протиріч між економічними інтересами підприємств-експортерів і інтересами забезпечення безпеки держав-експортерів.

Таким чином, під час здійснення заходів експортного контролю постійно вирішується задача усунення протиріч між цілями національної та міжнародної безпеки і цілями економічного розвитку.

Складовими доцільності міжнародної торгівлі „чутливими” товарами, є інтереси економічної ефективності та можлива шкода інтересам національної безпеки, пов’язана з ризиком розповсюдження таких товарів для цілей створення зброї масового знищення чи засобів її доставки. Доцільність міжнародної торгівлі “чутливими” товарами, показана на мал. 5.1.

В умовах глобальної взаємозалежності держав від загроз розповсюдження зброї масового знищення, значно посилюється необхідність координації дій держав з метою забезпечення міжнародної безпеки, що об’єктивно є передумовою створення відповідних міжнародних організацій чи домовленостей, які направлені на протидію розповсюдженню як зброї масового знищення, так і дестабілізуючому накопиченню звичайних озброєнь.

У міжнародній практиці держави-партнери обирають власні стратегії взаємовідношень, а також змінюють саму структуру цих відношень через створення міжнародних інституцій і механізмів, які втілюють окремі принципи, норми, правила і процедури з метою досягнення спільних цілей. Відповідні механізми функціонування міжнародних відносин у сфері експортного контролю мають назву „міжнародний режим експортного контролю”.

Міжнародний режим експортного контролю – це сукупність керівних принципів, процедур та правил, що призначені для регулювання і контролю за здійсненням міжнародних передач „чутливих” товарів.

Ієрархічну модель міжнародного режиму експортного контролю показано на мал. 5.2.

У цій моделі підприємства, які володіють “чутливими” товарами, представлені у вигляді базису. Ресурси цих підприємств (тобто відповідні товари) використовуються економіками різних держав, а владні структури кожної держави встановлюють той чи інший механізм експортного контролю.