Порядок прийняття та оскарження рішень АМКУ.

Зміст лекції:

1. Основною функцією органів, що здійснюють державний кон­троль за дотриманням антимонопольного законодавства та еконо­мічної конкуренції, є розгляд справ про його порушення. Така діяльність Антимонопольного комітету здійснюється відповідно до Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонополь­ного законодавства України, затверджених Антимонопольним ко­мітетом України 19 квітня 1994 р. Ці Правила визначають порядок розгляду Антимонопольним комітетом України та його терито­ріальними відділеннями справ про порушення положень законів України “Про обмеження монополізму та недопущення недобро­совісної конкуренції у підприємницькій діяльності”, “Про захист економічної конкуренції” та “Про Антимонопольний комітет Ук­раїни”. Такі справи у межах компетенції розглядаються:

– Комітетом;

– постійно діючою адміністративною колегією;

– тимчасовою адміністративною колегією;

– державним уповноваженим;

– головою відділення.

Голові відділення Антимонопольного комітету підвідомчі спра­ви про:

– зловживання монопольним становищем, неправомірні уго­ди між підприємцями, недобросовісну конкуренцію на відповідному регіональному ринку;

– дискримінацію підприємців місцевими органами держав­ної виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування, регіональними органами управління гро­мадських організацій та об’єднань підприємців;

– неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо не­достовірної інформації;

– ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень посадових осіб відділення;

– адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 164-3, 166-1, 166-2, 166-3 і 166-4 Кодексу України про адмініст­ративні правопорушення.

Державному уповноваженому підвідомчі справи про:

– зловживання монопольним становищем, неправомірні уго­ди між підприємцями, недобросовісну конкуренцію на за­гальнодержавному ринку;

– примусовий поділ монопольних утворень регіонального ринку;

– ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Комітету;

– ухилення від виконання вимог нормативних актів Комітету підприємцями в частині питань, що відносять до компе­тенції Комітету, адміністративних колегій чи державного уповноваженого;

– неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації до Комітету;

– адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.164, 166-1, 166-2, 166-3 і 166-4 Кодексу України про адміністра­тивні правопорушення. Тимчасовій адміністративній колегії підвідомчі справи про примусовий поділ монопольних утворень, що діють на державному ринку.

Постійно діючій адміністративній колегії підвідомчі справи про:

– дискримінацію підприємців посадовими особами цент­ральних органів державної виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адмініст­рацій, їх керівниками та місцевими Радами, центральни­ми органами управління всеукраїнських громадських організацій; – ухилення від виконання вимог нормативних актів Комітету центральними органами державної виконавчої влади, об­ласними, Київською та Севастопольською міськими дер­жавними адміністраціями, їх керівниками та Радами, цент­ральними органами управління загальноукраїнських гро­мадських організацій. Варто відмітити, що комітет може прийняти до свого провад­ження і розглянути будь-яку справу про порушення. Крім того, го­лова Комітету та його заступники мають право на клопотання сторін та третіх осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи витребувати будь-яку справу, що знаходиться у провадженні органу чи посадової особи, уповноважених розглядати справу, і передати її на розгляд іншого органу чи посадової особи.

2. Підставами для порушення провадження справи можуть бути: – подання органів влади і управління, заяви підприємців, гро­мадських об’єднань, громадян; – подання посадовців Антимонопольного комітету чи відділень щодо безпосередньо виявлених ознак порушень. Заява про порушення розглядається протягом 30 календар­них днів державним уповноваженим чи головою відділення за на­явності ознак порушення антимонопольного законодавства чи за­конодавства про захист економічної конкуренції. Державним упов­новаженим відділення приймається рішення про початок розгляду справи, про що письмово повідомляються сторони. Справи розглядаються:

– про неподання, несвоєчасне подання інформації – у п’я­тиденний термін з дня внесення подання Антимонополь­ному комітету чи його відділенню;

– про примусовий поділ монопольних утворень – у шести­місячний термін;

– всі інші справи – у тримісячний строк з дня прийняття державним уповноваженим, головою відділення розпоряд­ження про початок розгляду справи.

Останні два терміни можуть бути продовжені для розгляду додатково ще на два місяці.

Провадження по справі проходить наступні стадії:

Початок розгляду справи.

Розгляд справи по її суті (можливе проведення експертиз).

Прийняття рішення.

Перевірка рішення шляхом апеляційного оскарження.

Перегляд рішення Антимонопольного комітету.

Оскарження рішення у суді чи господарському суді.

За результатами розгляду справи орган або посадова особа прий­має:

– постанову – з питань примусового поділу монопольних ут­ворень;

– рішення – при вирішенні по суті інших справ про пору­шення антимонопольного законодавства чи економічної конкуренції.

Рішення чи постанова Антимонопольного комітету або його відділення набирає чинності через 10 днів і є обов’язковими для виконання.

У згаданих документах вказуються результати розгляду спра­ви по суті, наводяться мотиви рішення, зазначаються дії, які сторо­ни повинні виконати або від яких утриматися, та терміни їх вико­нання.

У випадку встановлення ознак злочину орган чи посадова особа, які розглядають справу, вносять подання у правоохоронні органи або надсилають їм відповідні матеріали для розгляду по суті.

Рішення у справах про порушення Антимонопольного зако­нодавства чи економічної конкуренції можуть бути оскаржені до суду, господарського суду в порядку, передбаченому ст. 24 Закону України “Про обмеження монополізму та недопущення конкуренції у підприємницькій діяльності”. Подання заяви не зупи­няє виконання рішень на час розгляду справи в суді чи госпо­дарському суді, якщо ними не винесено рішення про припинення дії вказаних актів.

3. Рішення, прийняті адміністративною колегією територіального відділення, державним уповноваженим, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у заявах, справах про узгоджені дії, можуть бути перевірені за заявою осіб, які брали участь у справі, або за власною ініціативою у порядку, встановленому Антимонопольним комітетом України.

Заяву про перевірку рішення подають до Антимонопольного комітету України у 2-місячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Рішення адміністративної колегії територіального відділення перевіряються Антимонопольним комітетом України чи його адміністративною колегією, рішення державного уповноваженого, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України — Антимонопольним комітетом України.

4. Органи Антимонопольного комітету України, які перевіряють рішення, можуть зупинити виконання рішення до закінчення його перевірки, про що письмово повідомляються .

Особи, які беруть участь у справі. За результатами перевірки рішення зазначені органи мають право залишити рішення без змін, змінити рішення, скасувати рішення частково і направити справу на новий розгляд у цій частині, скасувати рішення і прийняти нове рішення або передати справу на новий розгляд чи припинити провадження у справі.

Крім того, органи Антимонопольного комітету України з власної ініціативи чи за заявами осіб можуть переглянути рішення, прийняті ними у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та у заявах, справах про узгоджені дії та концентрацію. Такий перегляд можна здійснити у разі:

• якщо істотні обставини не були і не могли бути відомі органам Антимонопольного комітету України, що призвело до прийняття незаконного або необгрунтованого рішення;

• якщо рішення було прийнято на підставі недостовірної інформації, що призвело до прийняття незаконного або необгрунтованого рішення;

• невиконання учасниками узгоджених дій, концентрації вимог і зобов’язань, які усувають або пом’якшують негативний вплив узгоджених дій та концентрації на конкуренцію;

• якщо обставини, на підставі яких було прийнято рішення про надання дозволу на узгоджені дії та концентрацію суб’єктів господарювання, вже не існують;

• наявності інших підстав, передбачених законами України.

Органи Антимонопольного комітету України, які прийняли рішення, можуть зупинити його виконання до закінчення перегляду, про що письмово повідомляються особи, які беруть участь у справі. За результатами перегляду органи Антимонопольного комітету України можуть залишити рішення без змін, змінити рішення, скасувати його або прийняти нове рішення.

Якщо за результатами перегляду рішень Антимонопольний комітет України приймає рішення про заборону концентрації, державна реєстрація суб’єкта господарювання, створеного в результаті концентрації, скасовується у судовому порядку за позовом Антимонопольного комітету України. Заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до суду у 2-місячний строк з дня одержання і рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Рішення Антимонопольного комітету України, його адміністративної колегії та державного уповноваженого оскаржуються до Вищого господарського суду України, рішення адміністративної колегії територіального відділення — до господарського суду Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських господарських судів.

Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Питання для самоконтролю

1. Якими нормативними актами передбачаються правові основи обмеження і попередження монополізму в Україні?

2. Що вважається предметом зловживання монопольним станови­щем?

3. Які завдання ставляться перед Антимонопольним комітетом?

4. Які види санкцій застосовуються за порушення антимонополь­ного законодавства до суб’єктів підприємницької діяльності?

5. Який порядок розгляду справ про порушення антимонопольно­го законодавства?

Контрольні питання

1. Розгляд справ і заяв Антимонопольним комітетом України.

2. Адміністративний порядок розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства.

3. Порядок і терміни виконання рішень Антимонопольного комітету України.

4. Підвідомчість спорів.

5. Порядок прийняття і підстави оскарження рішень Антимонопольного комітету та його посадових осіб в адміністративному та судовому порядку.

Практичні завдання

Дайте відповідь на питання

1. У чому полягають особливості реалізації механізму застосування антимонопольного законодавства?

2. Опишіть випадки та підстави звернення до господарського суду з питань порушень антимонопольно-конкурентного законодавства.

3. Яка підвідомчість спорів у справах про порушення антимонопольно-конкурентного законодавства?

4. Який порядок прийняття рішені.АМКУ та його посадовими особами?

5. Який порядок оскарження рішень АМКУ та його посадових осіб в адміністративному та судовому порядку?

Література [1–4; 17]