Причини виникнення та наслідки ризиків

Продовження табл. 11.2

Продовження табл. 11.2

3.

З метою оцінки ступеню ризикованості проекту використовують якісний та кількісний аналіз ризику.

Якісний аналіз ризику базується на експертних оцінках і дозволяє ідентифікувати вид ризику який буде супроводжувати даний проект, визначити причини виникнення цих ризиків і фактори, які будуть впливати на ступінь ризику.

Кількісний аналіз ризику дозволяє з’ясувати у кількісному виразі ступінь залежності результуючих показників проекту від факторів, що формують цей результат.

До основних методів кількісного аналізу ризиків відносять:

1.) метод аналогій;

2.) метод аналізу чутливості критеріїв ефективності;

3.) метод імітаційного моделювання Монте - Карло

Сутність методу аналогій полягає в тому, що ступінь ризикованості інвестиційного проекту визначається на основі результатів функціонування раніше здійснюваних проектів.

Сутність методу аналізу чутливості критеріїв ефективності- шляхом варіації кількісних значень впливаючих показників визначається характер зміни результуючого показника.

Алгоритм застосування цього методу наступний:

1.) встановлюється залежність між результуючим та впливаючими показниками у вигляді математичного рівняння чи нерівності.

Наприклад:

(11.1)

де Q-обсяг виробництва в натуральному виразі;

- ціна одиниці продукції;

-змінні витрати на одиницю продукції;

-постійні витрати на весь обсяг продукції.

2.) задаються найбільш ймовірні значення впливаючих показників, а також можливі діапазони їх змін.

Наприклад:

Показник	Найбільш ймовірні значення	Діапазон змін
Q	100 одиниць	[90;120]
	50 грн.	[45;55]
	20 грн	[17;25]

Шляхом послідовних змін значень впливаючих показників в межах заданого діапазону їх змін встановлюється ступінь їх впливу на результуючий показник.

Диференціація ступеня впливу формуючих показників на результуючий здійснюється за допомогою коефіцієнта еластичності:

Еластичність ЧПД = % зміни ЧПД/ 5 зміни змінної

Сутність методу імітаційного моделювання Монте – Карло- як і в методі аналізу чутливості критеріїв ефективності встановлюється ступінь впливу впливаючих показників на результат, але зміна значень впливаючих показників відбувається не послідовно, а одночасно в межах заданих діапазонів їх змін.

Кількісна оцінка ризику дозволяє визначити величину ризиків, величину збитків, або додаткового прибутку.

Алгоритм кількісної оцінки ризику наступний:

1) визначається математичне сподівання аналізованого показника на основі вихідного інформаційного масиву:

, (11.2)

де -кількісне значення аналізованого показника в і-му періоді в межах вихідного інформаційного масиву в якості якого використовується статистична вибірка;

- ймовірність отримання - значення

Наприклад, визначити середнє сподіване значення даного показника в майбутньому періоді, якщо прибутковість акцій певного підприємства на ринку цінних паперів за минулий період становила:

Прибутковість акцій, %	Середнє сподіване значення,
	=2/4=0,5
	=1/4=0,25
	=1/4=0,25
	=4/4=1
m=5*0,5+3*0,25+4*0,25=4,25%

2) розраховується дисперсія (Д), яка означає ступінь віддаленості фактичних значень аналізованого показника в межах обраної статистичної вибірки від його середнього сподіваного значення:

(11.3)

Отже, ступінь ризику фактичних значень по відношенню до середнього значення буде становити, з наведеного вище прикладу:

3) розраховується середньоквадратичне відхилення (δ), яке означає величину ризику:

(1.4)

Отже, з наведеного вище прикладу середньоквадратичне відхилення буде дорівнювати:

Якщо є необхідність, серед альтернативних проектів обрати найменш ризикований, то окрім вищенаведених формул використовується форма розрахунку коефіцієнта варіації (CV):

CV =

Цей коефіцієнт означає скільки одиниць збитків, або додаткових прибутків приходиться на кожну одиницю середнього сподіваного прибутку, тобто для наведеного прикладу буде становити:

CV=0,82/4,25=0,19

Тобто на кожен % сподіваного прибутку приходиться 0,19% збитків.

Серед альтернативних проектів обирається той для якого коефіцієнт варіації буде найменший.

4.

До основних етапів процесу управління проектними ризиками відносять:

1.) ідентифікація всіх видів ризику які будуть супроводжувати даний проект;

2.) якісний та кількісний аналіз цих ризиків;

3.) вибір способів оптимізації ризику;

4.) вибір способів оптимізації ризику.

До основних способів оптимізації ризику відносять:

1.) зовнішні способи:

1.1. розподіл ризику, тобто передача частини відповідальності за проект особі, що є найбільш компетентною в даному питанні;

1.2. зовнішнє страхування, яке здійснюється в 2-х напрямках:

Ø страхування майна;

Ø страхування від нещасних випадків.

2.) внутрішні способи:

2.1. диверсифікація ризику, тобто розподіл інвестованих коштів між різними об’єктами вкладення;

2.2. лімітування, тобто встановлення верхньої межі витрачання засобів в тому числі і грошових;

2.3. створення резервів і запасів;

2.4. здобуття додаткової інформації.