Механізм функціонування ринку праці: класична і кейнсіанська моделі

Аналіз функціонування ринку праці в класичній теорії будується на таких передумовах:

1. Ринкова система автоматично саморегулюється. При зовнішніх впливах рівновага на ринку праці тимчасово порушується і з'являються безробітні. Проте згодом рівновага відновлюється, досягаючи повної зайнятості.

2. Регулювання ринку праці здійснюється за рахунок гнучких цін, ставок зарплати і відсотка.

3. Держава не повинна втручатися у функціонування ринку праці.

4. Існування тривалого безробіття практично неможливе, якщо ж це відбувається, то це пов'язано з жорсткістю цін, ставок зарплати і відсотка.

Рівновага на ринку праці збігається з повною зайнятістю. Пропозиція праці цілком відповідає попиту на неї при ставці реальної заробітної плати. Якщо заробітна плата піднялася до рівня W1, то пропозиція праці зросте до L1, попит на працю скоротиться до L2. Проте в умовах досконалої конкуренції і гнучкої реальної заробітної плати шукачі роботи зрештою погодяться на більш низьку оплату праці. Ставка заробітної плати буде знижуватися доти, поки не набере рівноважного значення.

На відміну від неокласичної теорії, у кейнсіанській концепції ринок праці є сферою перетинання інтересів різноманітних соціальних інститутів, які безпосередньо або опосередковано втручаються в дію стихійних ринкових механізмів, відхиляючи ринок праці у напрямку недосконалої конкуренції. Так, пропозиція праці, на відміну від неокласичної теорії, за цією концепцією майже не залежить від ціни праці. Побоювання людей втратити роботу в умовах безробіття також підтримують пропозицію праці на незмінному рівні, навіть при зниженні реальної заробітної плати внаслідок зростання цін. Тому у кейнсіанській теорії пропозиція праці не реагує на коливання цін, а змінюється тільки внаслідок зростання грошової заробітної плати.

Таким чином, при аналізі функціонування ринку праці кейнсіанці приймають наступні передумови:

1. Ринкова економіка не є саморегулюючою системою. При досягненні рівноваги сукупного попиту і сукупної пропозиції існує безробіття й інфляція.

2. Ціни і ставки заробітної плати нееластичні, і їхня жорсткість визначена наявністю на ринку монополістів у вигляді профспілок і значних підприємств.

3. Існування природного рівня безробіття, як одного з умов функціонування ринкової економіки.

4. Необхідне постійне втручання держави в економіку для забезпечення найбільш повної зайнятості.

У той же час попит на працю визначається не ціною праці, а розміром ефективного попиту на блага. Ефективний попит являє собою певне значення сукупного попиту, що відповідає такому рівню зайнятості, при якому підприємець може максимізувати розмір очікуваного прибутку.

W SL

W2 ДL

А

W0

Е

W1

L0 L1 L2 L

Рисунок 8.3 – Рівновага на ринку праці в умовах безробіття

У кейнсіанській концепції рівновага на ринку праці встановлюється при наявності безробіття. При підвищенні заробітної плати до W2 внаслідок збільшення витрат на наймання розмір попиту на працю скоротиться з L0 до 0. Скорочення заробітної плати нижче рівня W0 не здатне збільшити попит підприємців на робочу силу навіть за рахунок скорочення витрат на неї. Це обумовлено неможливістю розширення виробництва в умовах незмінного ефективного попиту на блага, тому при зміні заробітної плати від 0 до W0 попит на працю буде абсолютно нееластичним стосовно неї. Кривою кейнсіанської функції попиту на працю, таким чином, є ламана L0AW2.

Сполучення кривих функції попиту на працю і її пропозиції показує, що при номінальній ставці заробітної плати W0 пропозиція праці в розмірі L2 перевищить обсяги попиту на робочу силу L0. Дана ситуація на ринку буде стійкою і довгостроковою, що відображає стан квазірівноваги, коли при розбіжності попиту і пропозиції на працю замість зміни ставок заробітної плати відбувається кількісне пристосування підприємців і найманих робітників до змінених умов. Домашні господарства скорочують споживання товарів і послуг, а підприємці відповідно до зміни ефективного попиту на товарному ринку знижують обсяги виробництва і зайнятості, тим самим поглиблюючи розрив між попитом і пропозицією праці.