ПОЛІТИКА ЗАЙНЯТОСТІ І СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ТА ЇЇ МЕХАНІЗМ

1. Ринок праці: попит, пропозиція, рівноважна "ціна" праці.

2. Механізм функціонування ринку праці: класична і кейнсіанська моделі.

3. Поняття і макроекономічні індикатори рівня життя населення.

4. Прибутки населення і їх диференціація.

5. Соціальна політика держави.

1. Ринок праці: попит, пропозиція, рівноважна "ціна" праці

Ринок праці – це сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу робочої сили, тобто ринок, на якому відбувається обмін праці на заробітну плату.

На ринку праці формується попит, пропозиція і ціна на робочу силу. Суб'єктами економічних відносин на ринку праці виступають, з одного боку, підприємці, тобто значні монополії, бізнесмени, держава, а з іншого боку – окремі робітники або профспілки. Ціни, що формуються на ринку праці, являють собою ставки заробітної плати, які є грошовою формою вартості робочої сили. Кон'юнктура ринку праці характеризується співвідношенням між вільними робочими місцями і працездатними громадянами, які не зайняті і шукають роботу.

Ринок праці займає центральне становище в структурі ринкового господарства, є основою, на якій будується вся ринкова система, тому що без ринку праці практично неможливі функціонування і розвиток ринкової економіки.

Розрізняють національний ринок праці – діє у рамках економіки країни. Світовий ринок праці – діє у масштабах світової економіки у формі міжнародної трудової міграції.

Попит на працю – це платоспроможна потреба підприємців у найманій робочій силі для організації і розвитку виробництва.

Розмір попиту на працю залежить від:

- граничної продуктивності праці робітників;

- технологічного рівня підприємства;

- співвідношення рівня цін на застосовувані засоби виробництва. Чим вищий рівень заробітної плати в економіці у порівнянні з рівнем ціни на засоби виробництва, тим більше стимулів для поширення нової техніки і технологій і тим менший сукупний попит на працю;

- розмір попиту на товари і послуги, вироблені робітниками, тому що попит на працю є вторинним;

- ступінь замінності капіталу працею у процесі виробництва;

- фаза економічного циклу: у фазі піднесення попит на трудові послуги зростає, у фазі спаду – скорочується;

- науково-технічний прогрес, з одного боку, створює передумови для звільнення частини робітників, або висуває до них нові вимоги, з іншого боку, викликає попит на робітників нових професій і фаху.

Крива попиту на працю є спадною і відображає залежність між зарплатою і розміром попиту на працю з боку покупців. Це пов'язано з вторинним характером попиту на товари і послуги, а також необхідністю підприємця у збільшенні кількості найманих робітників.

Пропозиція робочої сили – це кількість і різноманітність трудових послуг, запропонованих на ринку робочої сили.

На розмір пропозиції трудових послуг впливають:

- демографічні чинники, які визначають чисельність населення, а саме народжуваність, природний приріст тощо;

- імміграція працездатного населення;

- віковий пенсійний рівень. Так, чим раніше робітники виходять на пенсію, тим менша пропозиція трудових послуг, і, відповідно, навпаки;

- рівень економічної активності різноманітних демографічних і етнічних груп;

- мобільність робочої сили, як територіальна, так і фахова;

- тривалість робочого дня, від якого залежить прагнення до додаткової роботи;

- дії профспілок, спрямовані на обмеження пропозиції з метою підвищення ставок заробітної плати;

- можливість одержання інших джерел прибутку.

Крива пропозиції праці показує залежність між пропозицією робочої сили з боку робітників і рівнем заробітної плати.

Виходячи з неокласичного підходу до визначення розміру пропозиції робочої сили, на нього впливають рішення індивідуумів з приводу максимізації корисності, що складається з двох благ: товарів, які можна купити на заробітну плату, і вільний час.

Індивідууми збільшують пропозицію праці при зростанні заробітної плати. Далі крива пропозиції праці змінює свій напрямок: відбувається зменшення пропозиції праці при зростанні заробітної плати.

W ефект доходу

ефект заміщення

Рисунок 8.1 – Ефект доходу і ефект заміщення

Однак після підсумовування індивідуальних функцій пропозиції "ефект прибутку" нейтралізується працездатним населенням, яке при високій ставці заробітної плати збільшує пропозицію праці.