Склад і завдання дослідницьких груп

Склад основних дослідницьких груп наведений на рис. 5.2.

Група досліджень стійкості будівель і споруд (керівник-начальник відділу капітального будівництва) на основі аналізу характеристик і стану виробничих будинків і споруд:

- визначає ступінь їх стійкості до дії факторів, що уражають:

- оцінює розміри можливої шкоди від дії вторинних факторів;

Рисунок 5.2 – Склад основних дослідницьких груп.

- проводить розрахунки сил і засобів, необхідних для відбудову-

вання при різних ступенях їх руйнування.

Група досліджень стійкості виробничого обладнання (керівник-головний механік) оцінює стійкість технологічних ліній. Верстатів та механізмів.

Група досліджень стійкості технологічного процесу (керівник головний технолог) оцінює стійкість технологічного процесу, в процесі чого:

- уточнює заходи переведення об'єкта на режим роботи в умовах НС;

- визначає найбільш уразливі ділянки технологічної лінії;

- розроблює варіанти зміни технологічного процесу (при необхідності).

Група дослідження стійкості систем енергозабезпечення (керівник-головний енергетик) оцінює:

- стійкість системи електро-, газо- та водопостачання, каналізації та переведення котелень на інші види палива;

- основні та додаткові джерела енергопостачання, можливості

внутрішніх та зовнішніх джерел;

- стійкість заводських комунікацій,

- наявність та наявність автономних джерел енергії;

- характер можливих аварій і можливість виникнення вторинних

факторів, що уражають, та їх наслідки;

- варіанти відновлення систем енергопостачання при різних ступенях ураження.

Група досліджень стійкості матеріально-технічного постачання ітранспорту (керівник начальник відділу матеріально-технічного постачання):

- аналізує систему забезпечення робочого процесу всім необхід-

ним для випуску продукції в умовах НС;

- вивчає стійкість існуючих зв'язків з поставниками та користува-

чами;

- обгрунтовує необхідність і створює додаткові запаси сировини,

обладнання, комплектуючих виробів, а також вивчає місця їх зберігання;

- складає розрахунки на потрібну кількість будівельних та інших

матеріалів для відновлення виробництва і будівництва сховищ на об'єкті та протирадіаційних укриттів в заміській зоні.

Група штабу цивільного захисту в цей період оцінює загальний стан ЦЗ і визначає заходи для забезпечення захисту робітників і службовців.

Група комплексних досліджень на основі доповідей інших груп складає загальний план, в якому визначаються: можливості щодо захисту робітників і службовців у захисних спорудах; загальна оцінка стійкості об'єкта, найбільш слабкі (уразливі) ділянки виробництва; практичні заходи, терміни та обсяги робіт, які виконуються при повсякденні діяльності та при загрозі НС; порядок та приблизні строки відновлюваних робіт при різних ступенях руйнувань.

За результатами досліджень розробляються плани, в яких визначаються відповідні заходи, необхідні заходи, необхідні кошти на їх проведення, терміни і відповідальні особи за їх виконання.

Тема 6: ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ АВАРІЙНО -РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ (Р та ІНР) У ЗОНАХ НС

До аварійно-рятувальних робіт належать:

1) розвідка маршрутів висування сил ЦО й ділянок проведення робіт;

2) локалізація гасіння пожеж на маршрутах руху й ділянках проведення робіт;

3) розшук потерпілих на місцевості;

4) розбирання заводів і розчищення під'їзних колій;

5) витяг постраждавши з-під завалів із загазованих і задимлених будинків;

6) надання постраждалої невідкладної медичної допомоги й евакуація їх у лікарні й госпіталі;

7) евакуація й розосередження населення з небезпечних зон;

8) підвіз потерпілим продуктів, води, медикаментів, наметів і ковдр;

9) підвіз матеріальних і технічних засобів необхідних для проведення рятувальних робіт;

10) розшук, упізнання й поховання загиблих людей;

11) поховання загиблих тварин;

12) забезпечення громадського порядку в зонах НС.

До невідкладних аварійно- відбудовних робіт належать:

1) виявлення й знешкодження боєприпасів, що не розірвалися, та інших небезпечних об'єктів;

2) локалізація й усунення аварій, що перешкоджають проведенню рятувальних робіт;

3) зміцнення або обвалення конструкцій, що загрожують обвалом або перешкоджають проведенням рятувальних робіт;

4) тимчасове відновлення систем життєзабезпечення, необхідних для проведення рятувальних робіт.