Завдання і сили ЦЗ України

До завдань цивільного захисту належать:

1) попередження й запобігання техногенних НС і зменшення можли-вого матеріального збитку від природних НС.

2) своєчасне оповіщення населення про НС, постійне й об'єктивне ін-формування його про обстановку, що склалася.

3) захист населення в зонах стихійних лих і техногенних катастроф;

4) організація і проведення рятувальних й інших невідкладних робіт (РтаІНР) у зонах НС;

5) організація життєзабезпечення населення в зонах НС;

6) створення систем оповіщення й керування, прогнозування й зв'язку, контролю й спостереження за сформованою обстановкою, що

7) підготовка й перепідготовка керівного складу, навчання населення правилам і способам захисту.

Для оповіщення й своєчасного реагування на НС в Україні створена Єдина державна система цивільного захисту (ЄДСЦЗ).

Вона побудована на 4-х рівнях:

- державному (Державна служба з надзвичайних ситуацій);

- регіональному ( Головне Управління з НС, цивільного захисту насе-лення і в справах захисту від наслідків чорнобильської катастрофи);

- місцевому (Управління з надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення);

- об'єктовому (Постійні комісії з надзвичайних ситуацій).

Містить у собі наступні органи:

- координуючі;

- постійні;

- органи повсякденного керування.

Департамент управління рятувальними силами містить у своєму підпо-рядкуванні Центральний аварійно-рятувальний загін (м. Київ), Зведений ря-тувальний загін (м. Полтава), Спеціальний рятувальний загін (м. Ромни) та інші зведені рятувальні загони. Крім цього маються ще 23 аварійно-рятуваль-них загони спецпризначення, що підпорядковані головним управлінням МНС України в регіонах.

До участі в рятувальних роботах залучаються:

- міліція;

- пожежні частини;

- воєнізовані гірничо-рятувальні частини (ВГРЧ);

- газорятувальні служби;

- гірські рятувальні загони;

- мобільні госпіталі «Медицини катастроф»

3. Невоєнізовані формування цивільного захисту з числа робітників, службовців, студентів. Вони бувають:

- формування загального призначення;

- формування служб.

4.6 Заходи, що проводяться при загрозі або виникненні хімічного зараження:

1. Прогнозування можливих масштабів і характеристика хімічного зараження.

2. Розроблення і дотримання вимог норм проектування й інженерно-технічних заходів щодо зберігання та використання хімічно небезпечних речовин.

3. Накопичення засобів індивідуального захисту для персоналу підприємства і їхнє використання при НС.

4. Укриття персоналу в будинках або захисних спорудах.

5. Евакуація персоналу підприємства і членів їхніх родин з небезпечних зон у безпечні райони.

6. Накопичення медичних засобів захисту і їхнє використання.

7. Оповіщення персоналу підприємства при НС.

Тема 5: СТІЙКІСТЬ РОБОТИ ОБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ (ОГ) В НАДЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ

Стійкість роботи об'єкта – це здатність його в надзвичайних ситуаціях випускати продукцію у запланованому обсязі, необхідної номенклатури і відповідної якості, а у випадку впливу на об'єкт чинників, що уражають, стихійних лих та виробничих аварій – у мінімально короткі строки відновити своє виробництво.

Дослідження стійкості роботи об'єкта господарювання – це всебічне вивчення обстановки, яка може скластися під час НС та визначення її впливу на виробничу діяльність підприємства. Мета дослідження полягає в тому, щоб виявити слабкі місця в роботі об'єкта та виробити найбільш ефективні пропозиції, спрямовані на підвищення його стійкості.

Дослідження стійкості об'єкта проводиться силами інженерно-тех-нічного персоналу із залученням спеціалістів науково-дослідницьких та проектних організацій. Організатором та керівником дослідження є керівник підприємства.