Поняття пожежі, терміни та визначення. Актуальність теми, умови виникнення пожеж, пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів

Поняття пожежі, терміни та визначення наведено у ДСТУ 2272-93.

Горючий матеріал –це матеріал, який під впливом вогню або високої температури запалюється, або тліє, або обвуглюється і продовжує горіти, або тліти, або обвуглюється після усунення джерела запалювання.

Негорючий матеріал –це матеріал, який під впливом вогню або високої температури не запалюється, не тліє і не обвуглюється.

Важкогорючий матеріал –матеріал, який під впливом вогню або високої температури запалюється, або тліє, або обвуглюється, а після усунення джерела запалювання горіння або тління зупиняється.

Пожежна безпека об'єкта –стан об'єкта, за якого з регламентованою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Система пожежної безпеки – це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежі та збитків від неї.

Актуальність навчання пожежної безпеки обумовлюється тим, що більше 63 % пожеж у промисловості викликано помилками людей або їх некомпетентністю. За даними Всесвітньої асоціації "Пожежна безпека України" щорічно в Україні виникає біля 60 000 пожеж. В них гине біля 3 500 людей. У порівнянні з періодом 80 –х років останнього століття кількість пожеж сьогодні збільшилося не менш як у три рази. Щодобово в Україні виникає приблизно 150 пожеж, в яких гине від 7 до 10 людей і 5-6 одержують ушкодження. Збитки від пожеж складають щорічно біля 2 млрд. грн.

Причини виникнення пожеж за даними досліджень, проведених у США:

- 25 % несправність електрообладнання;

- 18 % куріння у неналежному місці;

- 10 % перегрів унаслідок тертя в несправних вузлах машин;

- 8 % перегрів пальних матеріалів;

- 7 % контакти з нагрітими поверхнями через несправність котлів, печей, димоходів;

- 7 % контакти з полум’ям пальників;

- 5 % запалення від іскор устаткування;

- 4 % самозапалювання пальних матеріалів;

- 4 % запалювання унаслідок ведення вогневих робіт.

Прогноз виникнення пожеж у найближчі роки показує, що у світі протягом року може загинути на пожежах 225 тис. людей, 2 млн. 250 тис. – стати каліками і 4,5 млн. отримати важкі опікові травми. Тому актуальність навчання пожежної безпеки і у перспективі не втратить свого значення.

Умови виникнення горіння можна представити схемою (рис. 5.1).

Горюча речовина і окиснювач утворюють горючу суміш. У горючій суміші вони повинні знаходитися у певному співвідношенні між собою. Джерело запалювання повинно мати достатню для запалення енергію. За даними О.Я.Соколова енергія запалювання частинок розміром 130 мкм дорівнює 6,5 МДж. Для запалювання борошна достатньо енергії у 11…16 мДж, полівінілового спирту – 5,6 мДж. Такі енергії можуть утворюватися при терті металевої деталі по наждачній поверхні зі швидкістю 14…23 м/с, при падінні металевих елементів конструкції на бетонну підлогу зі швидкістю 12…20 м/с тощо.

Рис. 5.1 – Умови виникнення горіння.

Виникнення і розвиток пожеж у значній мірі залежить від показників пожежовибухонебезпечних властивостей горючих речовин і матеріалів. Їх згідно з ГОСТ 12.1.044–89 більше 20. Основними є наступні: температура спалаху (t_СП );

температура запалювання (t_З); температура самозапалення (t_СЗ); нижня концентраційна межа запалювання (НКМЗ); верхня концентраційна межа запалювання (ВКМЗ); нижня температурна межа запалювання (НТМЗ); верхня температурна межа запалювання (ВТМЗ); НКМПП і ВКМПП – відповідно нижня і верхня концентраційні межі поширення полум’я. Значення цих показників залежить від агрегатного стану речовин. У табл. 5.3. наведені основні показники пожежонебезпеки речовин в залежності від їх агрегатного стану.

Таблиця 5.3 – Основні показники, що характеризують пожежонебезпечні

властивості речовин різного агрегатного і дисперсного стану

Примітка. В табл. знаком ”+” відмічено наявність показника для даного агрегатного стану речовини, а знаком “-” – його відсутність або незначність.

Температура спалаху (t_сп) – найнижча температура речовини, коли над її поверхнею утворюються пари чи гази, які спалахують у повітрі, але швидкість їх утворення ще не достатня для стійкого горіння.

Температура запалення (t_з) – температура, коли речовина виділяє горючі пари та гази із такою швидкістю, що після запалювання їх від джерела запалення виникає стійке горіння.

Температура самозапалення (t_сз) – найнижча температура речовини (або її суміші з повітрям), коли різко зростає швидкість екзотермічних реакцій, які завершуються полум‘яним горінням при відсутності зовнішнього джерела.

Нижня концентраційна межа запалювання (НКМЗ) – це мінімальна масова частка горючого (%, кг/м³) у суміші “горюча речовина – окиснювальне середовище (ГР – ОС) (повітря)”, при якій можливе поширення полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання.

Верхня концентраційна межа запалювання (ВКМЗ) – максимальна масова частка горючого (%, кг/м³) у суміші горюча речовина – окиснювач, при якій можливе поширення полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання.

Нижня температурна межа запалювання (НТМЗ) – температура рідини, насичені пари, що у повітрі утворюють концентрації, які дорівнюють НКМЗ.

Верхня температурна межа запалювання (ВКМЗ) – температура рідини, насичені пари, що у повітрі утворюють концентрації, які дорівнюють ВКМЗ.

Класифікація горючих речовин наведена на рис. 5.2.

Рис. 5.2 – Класифікація горючих речовин.

Показники КМПП включають до стандартів, технічних умов на речовини, які утворюють газо-, паро- та пилоповітряні суміші. Знання значень НКМПП і ВКМПП дуже важливе при виборі умов зберігання, транспортування та використання. При концентрації вище ВКМПП і нижче НКМПП суміші з горючою речовиною не горять. Це явище пояснюється тим, що у першому випадку кількість окиснювача недостатня, а у другому – горючої речовини.