Лекція 5. безпека життєдіяльності у повсякденних

Умовах виробництва

План лекції

1. Аналіз небезпек життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва. Вибір найбільш небезпечних за умовами наслідків.

2. Поняття пожежі, умови виникнення пожеж, пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів.

3. Класифікація об’єктів за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

4. Система забезпечення вибухопожежної безпеки об’єкту.

5. Нормативно-правові основи забезпечення безпеки життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва.

Питання для самостійної роботи

1. Несприятливі фактори виробництва харчових підприємств (згідно обраній спеціальності) та їх вплив на стан здоров’я.

2. Протипожежне водопостачання підприємства.

3. Пожежна безпека технологічного обладнання, систем опалення та вентиляції.

1. Аналіз небезпек життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва. Вибір найбільш небезпечних за умовами наслідків

Об’єктивно небезпеку життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва можна визначити на базі сучасної теорії безпеки життєдіяльності. Незважаючи на те, що безпека життєдіяльності існує з появою людини на Землі вона відноситься до наймолодших наук, теоретичні основи якої не складають розвиненої теорії, яка здатна відповідати сучасним потребам суспільства. Подальший розвиток теорії безпеки життєдіяльності (БЖД), безумовно, буде визначатися усвідомленням суспільства щодо необхідності підвищення індивідуальної та колективної безпеки. Така необхідність обґрунтовується наступними положеннями БЖД:

- небезпека реально існує в будь-якій діяльності людини, суспільства;

- людина постійно знаходиться у зоні дії небезпеки;

- існуючі і майбутні засоби захисту не гарантують стовідсоткового захисту людини від небезпек.

Наведені положення добре узгоджуються з загальноприйнятою у БЖД концепцією прийнятного ризику, тому що її сутність полягає у прагненні створити таку безпеку, яку може забезпечити рівень розвитку науки та техніки, моральний, соціально-політичний та економічний стан суспільства.

ДСТУ 2293-99 визначає термін "безпека" як стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди. Таким чином, цей нормативний документ установлює ризик як об’єктивну оцінку небезпек, а його значення як міру безпеки об’єкта господарської діяльності. Останній являє собою складну технічну систему техносфери. Елементами цієї системи є численні технологічні процеси, обладнання і їх комунікації. Тоді виходячи з аксіоми: "Джерелами технічних небезпек є елементи техносфери", можна констатувати, що кожна одиниця обладнання, кожний технологічний процес відноситься до джерела небезпеки. Небезпека об’єкта у цьому випадку, очевидно, буде сукупністю складових небезпек елементів об’єкта.

Виходячи з визначення ризику – "Ризик – це міра очікування невдачі, неблагополуччя в діяльності й існуванні; небезпеки, пов’язаної з погіршенням здоров’я людини, змінами у довкіллі, матеріальними втратами" – оцінку тої чи іншої небезпеки прийнято проводити або за чисельним значенням ризику, або за кількістю збитків, які заподіяні нею, тобто за наслідками.

У методології дослідження ризику це фаза ІІІ, за якою необхідно:

- визначити кількість токсичних речовин або енергії, що розсіюється у навколишньому середовищі;

- простежити шляхи поширення летальних токсинів і летальних подій;

- визначити шкоду здоров'ю і життю працюючих;

- провести оцінку майнових збитків.

Аналізуючи критерії цієї фази, неважко визначити, що пожежа на підприємстві є найбільш актуальною небезпекою. До такого ж висновку можна прийти при аналізі категорії серйозності небезпек і рівня ймовірності небезпек, які наведені у таблицях 5.1 і 5.2.

Таблиця 5.1 – Категорії серйозності небезпек.

Таблиця 5.2 – Рівні ймовірності небезпеки.

Таким чином, можна зазначити, що безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва у першу чергу буде визначатися рівнем пожежної безпеки об’єкта.