ЛЕКЦІЯ 10. ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКІВ У ТАБЛИЧНОМУ ПРОЦЕСОРІ MS EXCEL ЗА ДОПОМОГОЮ ФОРМУЛ ТА ВБУДОВАНИХ ФУНКЦІЙ, ПОБУДОВА ДІАГРАМ

ПЛАН

1. Обчислення в електронних таблицях за допомогою формул користувача.

2. Використання вбудованих функцій

3. Побудова діаграм

1. Обчислення в електронних таблицях за допомогою формул користувача.

Обчислення в таблицях виконуються за допомогою формул. Формула може складатися з математичних операторів, значень, посилань на вічки та імена функцій. Результатом виконання формули є деяке нове значення, що міститься у вічку, де знаходиться формула. Формула починається зі знаку рівняння =. У формулі можуть використовуватися арифметичні оператори +, –, *, /. Порядок обчислень визначається звичайними математичними законами.

Приклади формул: =(А4+В8)*2, =F7*С14+B12.

Константи – текстові або числові значення, що уводяться у вічко і не можуть змінюватися під час обчислень.

Посилання на вічко або групу вічок – спосіб, яким можна зазначити конкретне вічко або декілька вічок. Посилання на окреме вічко здійснюється зазначенням його координат. Значення порожнього вічка дорівнює нулю. Посилання на вічка бувають двох типів:

відносні (наприклад: F7) – визначають положення вічка відносно вічка з формулою.

абсолютні, які відрізняються наявністю символу $ перед ім’ям строки або(та) стовпця (наприклад: $F$7), – завжди вказують на конкретні вічка таблиці.

Відносні посилання автоматично корегуються при їх копіюванні, а відносні – ні. Наприклад, якщо пересунути або скопіювати формулу, яка містить обидва наведені посилання, на рядок нижче, то перше посилання автоматично зміниться на F8, а друге залишиться без зміни.

Можливо комбінувати типи посилань, наприклад: F$7.

Для посилання на групу вічок використовують спеціальні символи:

: (двокрапка) – формує посилання на суцільний діапазон вічок. Наприклад: С4:С7 звертається до вічок С4, С5, С6, С7.

;(крапка з комою) – використовується для об’єднання кількох вічок або діапазонів вічок. Наприклад, D2:D4;D6 – посилання на вічка D2, D3, D4 та D6.

Для введення формули у вічко потрібно ввести знак = і математичний вираз, значенню якого повинен дорівнювати вміст цього вічка. Результат обчислення зображується безпосередньо у вічку, а текст формули з’являється в рядку редагування при виділенні цього вічка.

Використання вбудованих функцій

Функції

Функціямив Microsoft Excel називають заздалегідь визначені та іменовані формули, що мають один або декілька аргументів. Аргументами функцій можуть бути числові значення або адреси вічок. Наприклад:

=СУММ(А5:А9) – сума вічок А5, А6, А7, А8 та А9;

=СРЗНАЧ(G4:G6) – середнє значення вічок G4, G5 та G6.

Функції можуть входити одна в іншу, наприклад:

=ОКРУГЛ(СРЗНАЧ(G4:G6);2) – середнє значення по діапазону вічок G4:G6, округлене до двох десяткових знаків після крапки.

Для введення функції у вічко необхідно:

– виділити вічко для формули;

– викликати Мастер функций за допомогою команди Функция меню Вставка або кнопки ;

– у діалоговому вікні, що з’явилося (рис.19), вибрати тип функції в переліку Категория, потім – потрібну функцію в переліку Функция;

– натиснути кнопку ОК;

– у полях Число1, Число2 та ін. наступного вікна ввести аргументи функції (числові значення або посилання);

– щоб не вказувати аргументи з клавіатури, можна натиснути кнопку , яка знаходиться праворуч поля, і вказати мишею аргументи функції безпосередньо на робочому листі; для виходу з цього режиму слід натиснути кнопку , яка буде знаходиться під рядком формул;

– натиснути ОК.

Рис.20

Швидко вставити у вічко функцію суми СУММ можна також за допомогою кнопки .