АНАЛІЗ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЗА ДОПОМОГОЮ МОДЕЛІ “ДОХОДИ-ВИДАТКИ”. ДИСКРЕЦІЙНА ТА АВТОМАТИЧНА ПОЛІТИКА. МУЛЬТИПЛІКАТОРИ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ ТА ЧИСТИХ ПОДАТКІВ.

Відрізняють автоматичну та дискреційну фіскальну політику

Автоматична – це така політика, при якій сальдо державного бюджету змінюється автоматично без застосування спеціальних заходів. А саме внаслідок коливання національного доходу.

Дискреційна – це політика в якій сальдо державного бюджету змінюється в результаті певних заходів.

Отже внаслідок автоматичної політики на фазі кризи та дипресії виникатиме дефіцит держбюджету, а на фазі пожвавлення (піднесення) – профіцит.

Така політика пом’якшує циклічне коливання, хоча і не усуває її повністю.

Такою політикою держава на фазі кризи створює додатковий попит, а це гальмує скорочення виробництва.

На фазі піднесення – навпаки.

Дискреційна фіскальна політика – це свідоме маніпулювання податками та державними видатками з метою зміни реального обсягу національного виробництва та зайнятості, контролю за інфляцією, прискорення економічного зростання. Ця політика реалізується через ефекти мультиплікаторів.

Мультиплікатор збалансованого бюджету:

T=G

G – змінна

- мультиплікатор збалансованого бюджету.

Макконел, Брю – спрощена модель мультиплікатора.

t = 0, розглядаються тільки автономні видатки

Це означає, що якщо збільш. G і T на одну ы ту ж саму величину, то Н збільшиться на ту ж величину.

Долан