Трудові ресурси як соціально-економічна категорія
Трудові ресурси– сукупність населення, що здатне виготовляти блага.
Звідси виходить, що трудові ресурси – це ті, що виготовляють блага і ті, що їх можуть виготовляти, але з різних причин цього не роблять. Або, трудові ресурси, це реальні та потенційні працівники.
Щоб працювати в обраній сфері, треба мати певний рівень фізичного розвиткута певні духовні якості.
Рівень фізичного розвиткувизначається потребами економіки з одного боку та соціальними обмеженнями з іншого, які продиктовані зацікавленістю суспільства в збереженні та пудтримці здоров'я своїх громадян, що в свою чергу є найвищою цінністю в суспільстві.
Духовні якості – це загальноосвітні та професійні знання і вміння, особисті характеристики як передумова успішної праці людини в обранім полі діяльності.
Значення цих двох якісних характеристик людини із закономірним ускладненням економіки постійно зростає. Як показує світовий досвід – роль фізичних і духовних якостей людей росте в періоди швидких та глибоких змін у суспільстві.
В умовах централізованого планування людям практично диктувалася лінія поведінки у трудовій сфері і майже не залишалося місця ініціативі та самостійності. Ринкова ж економіка передбачає цілковиту ініціативу з метою вибороти індивіду нішу в конкурентному середовищі.
Необхідні фізичні та духовні можливості залежать від віку. В ранньому та зрілому періодах життя вони формуються та примножуються, зі старістю – втрачаються. Таким чином віковий ценз є критерієм, що власне виділяє з усього населення трудові ресурси. Хоча цей критерій є доволі відносним – все ж це має значення у вирішенні питання кого відносити до категорії трудових ресурсів.
За усталеною практикою трудові ресурси складаються з працездатних громадян працездатного віку та громадян, які не досягли цього віку, або старші за нього. Громадян, що працюють у віці молодшому за працездатний, називають працюючими підлітками; тих, хто працює у віці старшому за працездатний, називають працюючими пенсіонерами.
Історично межі працездатного віку змінювалися як із соціальних так і економічних мотивів. В даний час у країні нижня межа працездатноговіку становить 16 років, верхня – 59 років для мужчин та 54 роки для жінок.
Нижня межа склалася у зв'язку з необхідністю отримання загальної середньої освіти, верхня – можливістю отримувати пенсію з досягненням мужчинами 60-літнього віку, жінками - 55 років. Хоча, для деяких видів професійної діяльності пенсійна планка на 5-10 років нижчою. В цьому випадку діє система “пенсіїза старістю” на пільгових засадах. Пільговою пенсією за старістю користуються, наприклад, шахтарі, ливарі, балерини та ін.
В реальному житті багато пенсіонерів продовжують працювати і залишаються в складі трудових ресурсів.
Слід зауважити, що певна кількість людей працездатного віку не може працювати за станом здоров'я і яким держававиплачує пенсію за інвалідністю. Говоримо про інвалідів 1-ї та 2-ї групи. Вони не включаються до трудових ресурсів, але можуть працювати на тих підприємствах, де для цього створені необхідні умови. Частка інвалідів цих груп сягає 2-х відсотків від працездатного населення.
Ми розібралися з термінами працездатне населення в працездатному віці. Розглянемо більш детально інші категорії громадян, що входять до трудових ресурсів: працюючих підлітків та працюючих пенсіонерів.
Правове поле трудової діяльності регулює Кодекс законів про працю в Україні. За цим кодексом підліткова праця дозволяється виключно та за згодою професійних спілок підприємства з досягненням 15-ти річного віку за скороченим робочим днем.
Працюючі пенсіонеризавжди становили значну частку трудових кадрівв Україні. За даними СУ у Львівській області частка працюючих пенсіонерів становила в 1998 р. – 7,4%.
Розрахунок чисельності трудових ресурсів виглядає наступним:
Трудові ресурси= населення працездатного віку – непрацюючі інваліди 1-ї та 2-ї груп працездатного віку – непрацюючі пільгові пенсіонери + працюючі підлітки + працюючі пенсіонери.
Приклад: Нехай в країні 30 млн. чол. працездатного віку, з них непрацюючі інваліди 1-ї та 2-ї груп – 600 тис. чол. Працюючі підлітки– 50 тис. чол., працюючі пенсіонери – 2 млн. чол.
Чисельність трудових ресурсів становить: 30 – 0,6 + 0,05 + 2 = 31,45 млн. чол.
“Трудові ресурси” лише одне з понять, які виражають людські ресурси. В країнах із розвинутою економікою укорінилося поняття “економічно активне населення”. За міжнародними стандартами, сюди відносять задіяне населення і безробітних, які шукають роботи. В країнах з армією на контрактній основі побутує термін “цивільне економічно активне населенняОшибка! Закладка не определена.” в яке не включають військовослужбовців.
Отже, “трудові ресурси” за своїм змістом ширше поняття за “економічно активне населення”, бо включає крім економічно активного населення ще й учнів працездатного віку та інших громадян, які з різних причин не задіяні в народному господарстві.
Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 3467;