Ресурси сучасних сортів і гібридів та їх реалізація в агротехнологіях

Сучасні агроекосистеми створені волею і зусиллям люди­ни для стійкого забезпечення її продуктами харчування. На відміну від природних екосистем, у яких стабільність і само­регуляція забезпечуються широким генетичним різноманіт­тям видів рослин, тварин, комах, мікроорганізмів, штучні агроекосистеми не мають ні такої стабільності, ні саморегу­ляції. Вони представлені одноманіттям окремих культур, а відсутність стійкості та стабільності робить їх подібними до глобального штучного поживного середовища для розвитку шкодочинних організмів. Тому стабільність і продуктивність агроекосистем повинні постійно підтримуватись додаткови­ми зусиллями і затратами енергії з боку людини шляхом за­стосування потенціалу ресурсів нових сортів і гібридів сіль­ськогосподарських культур, регулювання динаміки бур'яно­вих угрупувань та застосування хімічних та інших методів і засобів захисту рослин від шкодочинних організмів.

За останні 10 років різко зменшились як форми ведення господарства, так і технології вирощування сільськогоспо­дарських культур. На зміну 8- та 10-пільним сівозмінам прийшли 3-5-пільні, що скоротило ротацію культур у сіво­зміні вдвічі. Біологічний потенціал урожайності сортів та гібридів не може бути реалізований унаслідок порушення технології вирощування, оскільки втрачені її складові: прос­торова ізоляція, ротація культур у сівозміні тощо. Але це ли­ше видима причина, яку легко усунути за умови чіткого до­тримання існуючих технологій вирощування.

Зростання виробництва продукції рослинництва відбува­ється за рахунок підвищення урожайності сільськогосподар­ських культур, важливим фактором якого є використання високоврожайних сортів (гібридів). У сучасному землероб­стві - це найдоступніший і найефективніший спосіб збіль­шення виробництва продукції всіх культур.

При інтенсифікації виробництва зростає концентрація ма­теріальних і технічних ресурсів на одиницю площі. Перед се­лекцією постає проблема створення таких сортів і гібридів сільськогосподарських культур, які зможуть з високою від­дачею окупити ці додаткові витрати. З кожною сортозміною у виробництво надходять сорти і гібриди з поліпшеними гос­подарськими і біологічними ознаками, впровадження яких у виробництво зумовлює більш повне використання зростаю­чого виробничого потенціалу землеробства. Сорт і технологія є біологічним потенціалом поля (табл.12).

Таблиця 12

Залежність сортів озимої пшениці

від технології їх вирощування (Борщівська сортодільниця Тернопільської області, 1984 р.).

Сорт Урожайність, ц/га Підвищення урожайності при інтенсивній технології вирощування, ц/га
Інтенсивна технологія Традиційна технологія
Киянка 62,0 55,8 6,2
Іллічівка 68,0 57,6 10,7
Поліська 70 67,4 55,5 11,9
Щедра Полісся 73,3 58,5 14,8

У практичній діяльності треба мати чітке визначення по­няття сорту. Сортом називають - саморегулюючу біологічну систему рослин однієї культури, одного походження, які по­дібні за господарсько-біологічними властивостями і морфо-логічними ознаками. Ця система сформована і розмножена для одержання високого врожаю доброї якості в результаті ефективного використання факторів зовнішнього середови­ща при вирощуванні за певних природних і виробничих умов. Тому сорт є важливим фактором середовища і засобом виробництва для підвищення урожайності і якості продукції сільськогосподарських культур.

Основні вимоги до сортів (гібридів):

1.Висока і стійка урожайність по роках у визначених
ґрунтокліматичних і агротехнічних умовах вирощування та
напрямках використання культури.

2. Стійкість до несприятливих умов середовища.

3. Висока екологічна пластичність для забезпечення висо­
кої врожайності за сприятливих умов вирощування та підви­
щення нижнього порогу врожайності за екстремальних умов.

4. Тривала і особливо комплексна стійкість проти хвороб і
шкідників.

5. Придатність до вирощування за інтенсивної технології,
механізованого вирощування, збирання та переробки.

6. Висока якість продукції.

Теоретичне і експериментальне обґрунтування перспек­тивних моделей сортів сільськогосподарських культур -один з головних напрямів спільної взаємодії генетики, фізіо­логії, біохімії і селекції рослин. Досягнутий в цьому напрямі прогрес пов'язаний з розвитком теорії фотосинтетичної про­дуктивності, з вивченням генетичної природи стійкості про­ти хвороб і несприятливої дії факторів середовища.

Модель сорту - це науковий прогноз, що передбачає, яки­ми повинні бути сорт чи гібрид та окремі їх ознаки для мак­симального їх задоволення вимог виробництва даної культу­ри, головні з яких - максимальна і стабільна врожайність, висока якість продукції. Сорт повинен мати високу стійкість до дії несприятливих абіотичних і біотичних факторів. Ви­робництво не має жодного сорту і навіть виду в природі, який був би стійким до дії будь-якого несприятливого фактору.

Рівень урожайності будь-якої культури визначається кількістю рослин на одиницю площі і продуктивністю однієї рослини. У зернових культур, наприклад, урожайність ви­значає вдосконалення фотосинтетичного апарату рослин, підвищення чистої продуктивності фотосинтезу тощо. Зміна цих функціональних особливостей зумовлює одночасно змі­ну морфологічної структури рослин. Стебло має бути міц­ним, коротким, стійким до вилягання. Листя прямостояче, вкорочене, з добре розвиненим верхнім листком і довгим пе­ріодом його фотосинтетичної активності. Така форма листків забезпечує краще проникнення світла в посіви, зменшує вза­ємне затінення рослин.

Біологічний потенціал урожайності сортів та гібридів сіль­ськогосподарських культур у 2,5 раза вищий, ніж фактич­ний. Досягти хоча б 60- 70% рівня урожайності щодо біоло­гічного потенціалу заважає відсутність стійкості рослин до цілого ряду факторів, особливо до шкодочинних організмів.

Аналіз причин показує, що сорти та гібриди не є стійкими до шкодочинних організмів. Новий сорт буде зареєстрований лише тоді, коли він перевищує урожайність стандарту. При цьому не береться до уваги той фактор, що стійкий до біотич­них факторів сорт потребує вдвічі менше затрат на хімічний захист, а в ряді випадків його взагалі можна уникнути. Для прикладу зазначимо, що на хімічний захист 1 га пшениці витрачається в середньому 35, цукрових буряків - 95, со­няшнику - 45, картоплі - 33 дол. США. Якщо ці витрати на хімічний захист перевести на щорічні площі посіву названих культур, то вони в середньому становлять для пшениці 280, соняшнику - 81, картоплі - 49,5 млн. дол. США. У зазначе­ну суму входять затрати на захист від бур'янів, що станов­лять близько 30% зазначених сум. Навіть далеко не всі спе­ціалісти сільського господарства усвідомлюють розміри за­трат для одержання гарантованого врожаю. Це не тільки ко­лосальні витрати, які сьогодні не під силу виробникові. При таких масштабах застосування пестицидів неминучий нега­тивний глобальний вплив пестицидів на довкілля.

Ситуація, що склалася, вимагає корінного перегляду концепції селекції. Нам нічого ганятися за підвищенням біоло­гічного потенціалу врожайності без забезпечення його реалі­зації шляхом генетичного захисту. Існуючий стан справ у се­лекції пов'язаний перш за все з відсутністю необхідної орга­нізації роботи селекціонерів. Вона не відповідає світовому досвіду та його досягненням. Досвід розвинутих країн світу свідчить, що над створенням сортів та гібридів працюють бригади вчених: генетиків, фізіологів, біохіміків, імуноло­гів, технологів під керівництвом головного конструктора сорту - селекціонера. Проекти створення сортів ґрунтуються на сучасних досягненнях науки, знанні генетичного потенці­алу вихідного селекційного матеріалу та на сучасних мето­дах створення сортів з груповою стійкістю до шкодочинних організмів та інших лімітуючих факторів врожайності. Тіль­ки таким чином можна створити сорти та гібриди з генетич­ним захистом, що забезпечить реалізацію їх біологічного по­тенціалу врожайності в агротехнологіях.



Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 2663; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.027 сек.