Кількісні методи прогнозування

1. Кореляційно-регресійний аналіз – визначення статистично значимих чинників впливу на обсяги збуту продукції підприємства та міри їх впливу. Результатом проведення такого аналізу є рівняння регресії. Для прогнозування збуту найчастіше визначають багатофакторне рівняння регресії (множинна регресія), яке відображає залежність майбутніх обсягів збуту від набору незалежних змінних (наприклад, від витрат на рекламу, рівня цін, кількості продажів тощо).

2. Метод стандартного розподілу ймовірностей (PERT від program evaluation and review). Згідно з цим методом перш за все експертним шляхом визначається значення трьох видів прогнозу збуту:

– оптимістичного – О;

– песимістичного – П;

– найбільш ймовірного – М.

Далі розраховується очікуване значення прогнозу збуту (Зп):

,

після чого розраховується стандартне відхилення (Св):

.

У відповідності із загальною теорією статистики найбільш вірогідне значення збутового прогнозу (із ймовірністю 95%) знаходитиметься в межах ± 2С_В.

3. Прогнозування збуту на базі минулого періоду:

,

де З_t – обсяги збуту поточного року,

З_t–1 – обсяги збуту минулого року.

4. Прогнозування на основі частки ринку. Згідно з цим методом майбутні обсяги збуту визначаються, виходячи з прогнозу загальних обсягів збуту галузі і запланованої частки ринку підприємства.

5. Аналіз кінцевого використання. Прогноз базується на аналізі обсягів збуту кінцевої продукції. Метод використовується при прогнозуванні збуту сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів.

6. Аналіз часових рядів (рядів динаміки). Прогноз збуту встановлюється виходячи з чотирьох видів коливань:

o циклічних – тривалість більше року;

o безсистемних – разові події;

o періодичних – сезонних;

o тренди – підйоми і спади збуту як результат фундаментальних причин.