Центральні банки в системі управління грошовим оборотом

Центральний банк- це емісійний, розрахунковий і касо­вий центр, що здійснює нагляд за усією кредитною системою і ви­користовується як найважливіший інструмент кредитно-грошової політики держави. Головне його призначення - управління грошо­вим оборотом для забезпечення стабільного функціонування на­ціональної грошової одиниці та не інфляційного розвитку економі­ки. В ринковій економіці центральний банк, як правило, своїми операціями не націлений на комерційну діяльність і отримання прибутку, є юридично незалежним від виконавчих органів влади, в практичній діяльності керується лише державними інтересами й чинним законодавством. Він самостійно розробляє конкретні за­ходи щодо реалізації визначених урядом пріоритетів грошово-кредитної політики, бере безпосередню участь у формуванні про­позиції грошей, здійснює емісію готівки.

Механізм діяльності національного банку можна відобразити такою схемою:

Емісія банкнот- монопольне право центробанку на організацію і регулювання готівкового грошового обігу. Хоч готівковий обіг у країнах з ринковою економі­кою становить лише 5-10% загальної грошової маси, але грошова одиниця посідає особливе місце в грошовій системі як єдиний за­конний платіжний засіб на території країни. Функцію емісійного центру готівкового обігу в Україні виконує Національний банк України. З 1996 р. він емітує гривні у вигляді банкнот і розмінні мо­нети - копійки.

У функції банку банків центральний банк забезпечує касо­ве, розрахункове й кредитне обслуговування комерційних банків. Центральний банк виконує роль кредитора останньої інстанції двома способа­ми: 1) прямого, якщо кредит він надає безпосередньо банкові, який звернувся з кредитною заявкою під фіксований процент; 2) тендерного (аукціонного) методу, коли на основі кредитних заявок комерційних банків організовуються торги. Тендери бувають кіль­кісні, коли банки у заявці вказують лише кількісну суму кредиту, і умовні - у заявках вказується не тільки сума кредиту, а й процент­на ставка.

У функції банкіра і фінансового агента уряду централь­ний банк тісно взаємодіє з фінансовими органами держави у вирі­шенні загальних проблем монетарної і фіскальної політики. Зок­рема, йому належить провідна роль у організації касового вико­нання державного бюджету, в тому числі у надходженні грошових коштів до бюджету і їх видачі в процесі виконання бюджету. В умовах незбалансованості бюджету уряд може звертатися до фі­нансування дефіциту трьома методами: 1) податковим фінансу­ванням; 2) борговим фінансуванням; 3) емісією. В Україні провідником монета­рної політики є Національний банк України.