Статус та функції Національного банку України

Національний банк України покликаний забезпечувати стабільне функціонування національної грошової одиниці за до­помогою проведення належної емісійної політики, виконання фун­кцій банка банків і банкіра уряду, банківського нагляду і грошово-кредитного регулювання економіки.

Механізм операцій національного банку на відкритому ринку

Функціонування Національного банку і системи ко­мерційних банків України дозволяє ефективно обслуговувати всіх суб'єктів ринкових відносин, чітко розмежувати адміністративно-регулюючі та операційні функції, створити оптимальні умови для функціонування всіх елементів кредитної системи.

Реалізація політики офіційної облікової ставки національного банку

Реалізуючи свої функції, Національний банк України на­дає:

1) кредити комерційним банкам;

2) веде рахунки банків-кореспондентів;

3) здійснює розрахунково-касове обслуговування комерційних банків та інших кредитних закладів;

4) купує та продає цінні папери, що їх випускає дер­жава;

5) надає кредити банкам під заставу векселів та ін­ших видів цінних паперів;

6) виступає гарантом кредитів, які надаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності;

7) купує і продає іноземну валюту та платіжні доку­менти в іноземній валюті;

8) проводить операції з резервними фондами гро­шових знаків;

9) організовує інкасування й перевезення грошових знаків та інших цінностей;

10) здійснює інші операції згідно зі своїми функціями.

У відповідності із законодавчо закріпленими функціями Національний банк України:

1) приймає участь у розробці основних напрямів розвитку народного господарства України, прийн­ятті державного бюджету, прогнозує грошові до­ходи і видатки населення та забезпечує норма­льний процес їх реалізації;

2) розробляє основні напрямки єдиної грошово-кредитної політики країни;

3) контролює кредитні ресурси, створені коштом статутного та інщих фондів, державного бюджету, коштів на депозитних рахунках, а також переданих за плату Ощадним банком коштів, що вини­кають за рахунок вкладів населення;

4) продає і купує кредитні ресурси на договірних за­садах;

5) утворює фонд регулювання кредитних ресурсів банківської системи за рахунок частини залуче­них банками ресурсів і депозитів, визначає розмі­ри формування цього фонду;

6) організовує і здійснює касове виконання держав­ного бюджету України;

7) зосереджує на рахунках своїх установ валютні кошти валютного фонду Кабінету Міністрів Украї­ни, бере участь у розробці зведеного валютного плану, забезпечує проведення єдиної валютної політики, представляє інтереси України у відно­синах з банками інших країн, у міжнародних бан­ках, розробляє порядок і правила здійснення опе­рацій в інвалюті, із золотом і коштовними мета­лами, встановлює офіційний курс іноземних ва­лют до національної валюти, публікує їх у пресі, організовує роботу валютного ринку;

8) спільно з комерційними банками .здійснює обслу­говування державного боргу, виконує операції, пов'язані з розміщенням державних позик, їх по­гашенням і виплатою відсотків за ними;

9) реєструє новостворені комерційні банки;

10)дає дозвіл комерційним банкам на відкриття їх філій і представництв як на території України, так і за її межами;

11) визначає порядок видачі ліцензій на проведення операцій комерційними банками;

12) готує кадри для банківської системи у середніх спеціальних та вищих навчальних закладах, про­водить перепідготовку банківських спеціалістів на договірних умовах.

Тема 11

Комерційні банки

Комерційні банки - кредитні установи, що здійснюють уні­версальні банківські операції для підприємств, установ і населен­ня головним чином за рахунок грошових коштів, залучених у ви­гляді внесків і депозитів. Законодавством України комерційним банкам забороняєть­ся брати участь у сфері матеріального виробництва і торгівлі ма­теріальними цінностями. Водночас, вони на договірних засадах здатні здійснювати кредитне, розрахунково-касове й банківське обслуговування своїх клієнтів, розміщувати грошові вклади, вести рахунки банків-кореспондентів.

Провідними аспектами діяльності комерційних банків Укра­їни стали: а) фінансування капітальних вкладів за дорученням клі­єнтів; б) випуск платіжних документів і цінних паперів (чеків, акре­дитивів, векселів, акцій, сертифікатів, облігацій тощо); в) купівля-продаж і зберігання цінних паперів держави й інших емітентів; г) видача гарантій та інших зобов'язань за третіх осіб; д) касове ви­конання державного бюджету; є) купівля і продаж іноземної валю­ти і дорогоцінних металів; є) здійснення довірчих і консалтингових операцій; ж) придбання прав вимоги, тощо.

Комерційні банки в залежності від різних критеріїв класи­фікуються так:

1. За формою власності комерційні банки поділяють­ся на унітарні та колективні. Унітарні банки мають одного власника в особі держави чи приватної особи.

2. Залежно від організаційної форми розрізняють ко­мерційні банки відкритого і закритого типу та як то­вариства з обмеженою відповідальністю.

3. За розміром активів комерційні банки поділяються на малі,середні іа найбільші.

4. За ознакою наявності філій кваліфікують багатофілійні, малофілійні і безфілійні комерційні банки.

5. Залежно від діапазону операцій розрізняють уні­версальні банки, банки з клієнтською спеціалізаці­єю, банки з галузевою спеціалізацією, банки з фун­кціональною спеціалізацією.

6. До банків з клієнтською спеціалізацією відносять кооперативні банки, засновниками і клієнтами яких є кооперативи.

7. Деталізація і диференціація банків залежно від спеціалізації з обслуговування конкретного типу клієнтури здійснюється так: біржові, страхові, коо­перативні та інші банки. Банки з галузевою спеці­алізацією переважно обслуговують клієнтів певної галузі.

8. Функціональна спеціалізація банків формує інвес­тиційні, інноваційні, ощадні, іпотечні та інші бан­ки.

9. У відповідності до ознак надходження акціонерного капіталу, що формує статутний фонд комерційного банку, вони класифікуються як банки без іноземно­го капіталу, із 100-процентним іноземним капіта­лом, змішаною формою власності.

Дозвіл на створення комерційного банку надає Національ­ний банк України шляхом реєстрації на підставі таких документів:

Організаційна структура банку складається як логічний результат взаємовідносин рівнів управ­ління й функціональних підрозділів і визначається, насамперед, характером здійснюваних ним операцій. На цій підставі розрізня­ють універсальні банки і спеціалізовані. Типову структу­ру універсального банку можна зобразити так:

Функціональними підрозділами в даній схемі є:

1. управління, прогнозування діяльності банку;

2. управління маркетингу, розвитку банку і зв'язків з клієнтами;

3. кредитне управління;

4. валютне управління;

5. управління депозитних і вкладних операцій;

6. управління цінних паперів, інвестиційної і біржової діяльності;

7. управління грошового обігу та розрахунково-касового обслуговування;

8. управління посередницьких операцій;

9. управління аналізу і статистики;

10. управління філіями банку;

11.управління автоматизації банківських технологій, інформаційно-комунікаційних систем;

12.служби банку (відділ кадрів, бухгалтерія, юридич­ний відділ, адміністративно-господарський відділ).

Банківські операції пов'язані з рухом особливого товару - грошей. В сучасній банківській практиці розрізняють чотири групи банківських операцій:

Пасивні операції відображають діяльність банку, за до­помогою якої формуються банківські ресурси:

Активні операції проводяться банками з метою прибутко­вого використання і розміщення залучених у ході пасивних опера­цій коштів:

Банківські послуги - це певні сукупні дії банків, спрямо­вані на задоволення потреб клієнтів з метою збільшення доходу від банківської діяльності. Вони здійснюються банком за доручен­ням клієнта, за його рахунок та, як правило, від його імені:

а) традиційні, що є супутніми традиційним банківським операціям. До них належать:

• розрахунково-касові;

• кредитні;

• валютні;

• депозитні операції тощо;

б) нетрадиційні банківські послуги:

• гарантійні;

• посередницькі (брокерські);

• трастові (довірчі);

• консалтингові та ін.;

в) інші операції банків. Провідними серед них є:

• операції з векселями;

• факторингові;

• лізингові;

• консорціумні;

• фондові;

• валютні;

• міжбанківські операції;

• операції фінансування капітальних вкладень;

• розрахунково-касові операції.

Важливе місце у вартості банківського продукту посідають комісійні операції комерційних банків:

Кредитні операції комерційних банків:

Тема 12