Характеристика основних інструментів фінансового ринку

Фінансові активи є специфічними неречовими активами, які являють собою законні вимоги власників цих активів на отримання певного, як правило, грошового доходу в майбутньому.

Фінансові активи в системі національних рахунків класифікуються за такими категоріями: золото і спеціальні права позики (СПЗ), готівка і депо­зити, цінні папери, крім акцій, позики, акції та інший акціонерний капітал, страхові технічні резерви, інші рахунки до одержання або до оплати.

З іншого боку фінансові інструменти можна поділити на: похідні фінансові інструменти (деривативи) та основні фінансові інструменти.

Залежно від механізму нарахування доходу фінансові інструменти поділяють на інструменти з фіксованим доходом та інструменти з плаваючим доходом.

За рівнем ризику виділяють наступні види фінансових інструментів: безризикові фінансові інструменти, фінансові інструменти з низьким рівнем ризику, з помірним рівнем ризику, з високим рівнем ризику, з дуже високим рівнем ризику.

За видами фінансових ринків розрізняють наступні інструменти, які їх обслуговують: ринок позичкових капіталів, ринок цінних паперів, валютних ринок, страховий ринок, ринок нерухомості, ринок дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння.

До основних характеристик фінансового активу належать: термін обігу, ліквідність, дохідність, ризиковість, податковий статус, поворотність, подільність та ін.

Терміном обігу фінансового активу називають відрізок часу до кінцевого платежу або вимоги ліквідації (погашення) фінансового активу. Ліквідністю активу називають можливість швидкого перетворення його на готівку без значних втрат. Дохід за активом визначається грошовими потоками за ним, тобто процентними, дивідендними виплатами, а також сумами, отриманими від погашення чи перепродажу фінансового активу іншим учасникам ринку. Ризиковість фінансового активу відображає невизначеність, пов'язану з величиною та часом отримання доходу за даним активом у майбутньому. Подільність фінансового активу характеризується мінімальним його обсягом, який можна купити чи продати на ринку. Конвертованість — це можливість перетворення фінансового активу на інший фінансовий актив. Як правило, таку властивість мають ті фінансові активи, для яких вона зазначена в умовах випуску. Механізм оподаткування фінансового активу визначає, у який спосіб та за якими ставками оподатковуються доходи від володіння та перепродажу фінансового активу. Валюта платежу — це валюта, в якій здійснюються виплати за тим чи іншим фінансовим активом. Комплексність — властивість фінансового активу бути сукупністю кількох простих активів. Близькість до грошей — властивість фінансового активу бути перетвореним на гроші з мінімальними витратами, затримкою в часі та ризиком. Обіговість відображає розмір витрат обігу або сукупних витрат з інвестування в певний фінансовий актив та по перетворенню цього активу на готівку.

Література [1,2,5,17,21]