Джерела забур’яненості полів

Головним джерелом забур’яненості полів є запас насіння бур'янів в ґрунті, яке проростає за сприятливих для цього умов. Насіння бур'янів потрапляє в ґрунт разом із неочищеним посівним матеріалом, неперепрілим гноєм. Насіння достиглих бур'янів можуть переноситись вітром, тваринами, птицею, поливними водами.

У розповсюдженні бур'янів суттєву роль відіграє господарська діяльність людини і рівень застосовуваних агротехнічних заходів. Основна частина насіння бур'янів сконцентрована на невеликій глибині (в орному шарі). Крім цього, на забруднених ділянках поступово накопичується велика кількість органів вегетативного розмноження бур'янів (кореневищ, кореневих відводів, бульб).

Біологічні особливості бур'янів

Важливими біологічними особливостями бур'янів є: по-перше, велика пристосовуваність до умов росту і живучість органів вегетативного розмноження. По-друге, висока плодючість. Так відомо, що на одній рослині зернових культур утворюється 80-100 (найбільше 200) зерен, а вівсюга – 1000, осоту рожевого – 35 тис., щириці – близько 500 тис., сухоребрика – до 700 тис. насіння. Причому, насіння культурних рослин дозрівають приблизно одночасно, а у бур'янів насіння дозріває ярусами: верхній ярус дозріває раніше ніж дозріває насіння культурної рослини (до збирання врожаю); середній ярус дозріває і збирається з культурною рослиною, а нижній лишається на полі й дозріває після збирання культурних рослин.

У багатьох видів бур’янів насіння має найрізноманітніші пристосування для поширення: пухівки, крильця, якірці, гачки тощо. За допомогою цих пристосувань воно розноситься вітром, водою, людьми, тваринами на значні віддалі.

Насіння багатьох видів бур’янів зберігає схожість протягом кількох років і має в тому самому врожаї насінини, здатні проростати через різні проміжки часу в зв’язку з неоднаковою тривалістю періоду їх спокою. Так у лободи білої утворюється більш крупне, світліше насіння циліндричної форми. Ці насінини проростають відразу після достигання; темніше і дещо дрібніше ніж перше, може проростати тільки в наступному році, а найбільш темне та дрібне – здатне прорости лише на третій та четвертий роки. Насіння бур’янів проростає недружно, що ускладнює знищення їхніх сходів. Крім насіннєвого розмноження, ряд багаторічних бур’янів розмножуються вегетативно (кореневищами, кореневими паросткаим, вусами, цибулинами).

Перераховані біологічні особливості бур'янів є причиною труднощів при боротьбі з ними.