Прийоми обробітку ґрунту

Залежно від завдання і глибини обробітку розрізняють основний, поверхневий і спеціальний обробітки ґрунту.

До основного обробітку ґрунту, в першу чергу, належить оранка.

Оранка - це глибоке розпушування ґрунту переважно з перевертанням і переміщенням. Відомі два способи оранки - загінна і гладка.

Загінна оранка - це основний сучасний вид оранки, в якому розрізняють два види: всклад і врозгін.

Оскільки звичайний плуг перекидає скибу вправо, то починаючи оранку поля або загінки від середини, отримаємо на середині звальний гребінь, і така загінна оранка буде називатись всклад. Розпочинаючи оранку від країв, отримаємо на середині загінки, навпаки, роз'ємну борозну, і такий спосіб загінної оранки називається врозгін.

Поєднання одночасно оранки на одному полі всклад і врозгін дає комбінований спосіб оранки, який передбачає розбивку всього поля на непарну кількість частин - загінок. За такої оранки непарні номери загінок орють всклад, а парні - врозгін.

Гладка оранка - це оранка, яка не залишає на полі ні звальних гребенів, ні роз'ємних борозен. Скиба відкидається завжди в одну сторону поля незалежно від напрямку руху агрегату. Ця оранка проводиться на схилах спеціальними балансирними, або перекидними, плугами.

У сільському господарстві України нині широко застосовують три-, чотири-, п'яти-, семи- і восьмикорпусні начіпні плуги (рис. 5.1) загального призначення, їх поступово змінюють плуги нового покоління — модульні, оборотні, зі змінною шириною захвату тощо. В нових плугах, як і в класичних базових моделях, залишається незмінною значна частина технологічних параметрів та конструктивних елементів.

Рис. 5.1. Плуг лемішний начіпний п’ятикорпусний ПЛН-5-35: 1 – рама;

2 – передплужник; 3 – стояк; 4 – корпус; 5 – жорстка балка; 6 – розкіс;

7 – механізм регулювання глибини обробітку; 8 – опорне колесо

9 – причіп для борін

Оранка забезпечує глибоке підрізання, рихлення, обертання і перемішування скиби. Основним робочим органом плуга є корпус (рис. 5.2), що складається із стійки 1, на якій закріплюється леміш 2, полиця 3 та польова дошка 4. Крім цього, плуг комплектується додатковими робочими органами: передплужником, ножем та ґрунтопоглиблювачем. При роботі плуга, його робочі органи виконують наступні технологічні операції: ніж розрізає наземну рослинну масу і верхній задернілий шар ґрунту, утворюючи таким чином рівну стінку борозни; передплужник підрізає верхній задернілий шар ґрунту, обертає і разом з пожнивними рештками скидає його на дно борозни; леміш корпусу плуга підрізає пласт ґрунту на задану глибину і здійснює підйом його на робочу поверхню полиці; полиця повертає та кришить пласт. За формою полиця може бути циліндрична, культурна, напівгвинтова та гвинтова. Польова дошка забезпечує стійкість корпусу плуга. За необхідності поглиблення орного шару застосовуються ґрунто-поглиблювачі. В ерозійно небезпечних умовах полицеву оранку замінюють безполицевим глибоким рихленням ґрунту плоскорізами або плужним безполицевим обробітком

Глибина оранки залежить від товщини перегнійного горизонту та сільськогосподарської культури, під яку обробляють ґрунт, і становить в основному 20-30 см. Наприклад, за глибокого гумусового горизонту глибина оранки під цукрові буряки становить 28-32 см, під картоплю і кукурудзу - біля 25 см, зернові - 20-25 см. Отже, глибина оранки щодо кожної культури сівозміни різна і, відповідно, змінюється на одному полі кожного року під час зміни культур, що виключає можливість утворення плужної підошви.

Плужна підошва - це щільний прошарок ґрунту у верхній частині підорного горизонту, який виникає під час механічної дії багаторазової оранки на однакову глибину і перешкоджає нормальному росту і розвитку рослин.

Оцінка якості оранки називається бракеражем. Бракераж враховує огріхи оранки або неорані ділянки, глибину оранки - допускається відхилення від заданої глибини не більше 1-2 см -, якість загортання рослинних решток і добрив, відсутність брил і грудок розміром більше 4-5 см, повне перевертання скиби.

Поверхневий обробіток ґрунту об'єднує прийоми обробітку різними знаряддями на глибину до 16 см. Види поверхневого обробітку - культивація, лущення, боронування, шлейфування, коткування та ін.

Культивація - обробіток ґрунту культиватором з метою розпушування, часткового перемішування та вирівнювання ґрунту на глибину 5-12 см, інколи глибше, підрізування бур'янів. Культивація буває суцільною і міжрядною. За допомогою міжрядної культивації також можна проріджувати рослини, підгортати їх. Основним робочим органом культиватора є лапа, яка може бути лапчастою (розпушує і підрізає), дисковою, штанговою та інших типів.

Лущення - це післяжнивне розпушування ґрунту з певним обертанням скиби з метою знищення і провокації до проростання бур'янів, запобігання випаровування вологи, знищення збудників хвороб і шкідників, створення оптимальних умов для наступних обробітків ґрунту. Лущення проводять дисковими і лемішними лущильниками, а останнім часом і дисковими боронами та культиваторами-плоскорізами на глибину 6-16 см.

Боронування - це поверхневий обробіток ґрунту, за якого відбувається рихлення, часткове перемішування, вирівнювання поверхні ґрунту, знищення бур'янів, а також і проривання культурних рослин та закриття вологи. Боронування проводять самостійно або в поєднанні з оранкою, культивацією, лущенням тощо. Глибина боронування залежить від ваги борони, найчастіше це зубова борона, і коливається від 2-3 см до 5-8 см. За конструкцією бувають ще дискові, лапчасті, сітчасті борони.

Шлейфування – це прийом обробітку ґрунту, спрямований на вирівнювання і часткове розпушування його поверхні. Проводять навскіс до основного обробітку за допомогою волокуш, шлейф-борін, під час закривання вологи та передпосівному вирівнюванні.

Коткування – це поверхневий обробіток ґрунту, який полягає в ущільненні й подрібненні брил та грудок з вирівнюванням верхнього шару ґрунту. Коткування проводять гладкими, зубчастими, кільчасто-шпоровими та іншими типами котків, що можуть бути різної ваги. Коткування проводять під час підготовки ґрунту до сівби (озимі), а також після сівби (цукрові буряки, кукурудза, горох, льон, гречка).

До спеціальних видів обробітку ґрунту відносять фрезерування, ярусну і плантажну оранку, оранку дисковими плугами, кротування, щілювання.

Фрезерування – розпушування ґрунту фрезою на глибину до 20 см. Основним робочим органом фрези є барабан з ножами, що швидко примусово обертається і тим самим інтенсивно рихлить і перемішує ґрунт. Фрезерування застосовують на сильно ущільнених, не крихких і задернених ґрунтах.

Оранку дисковими плугами застосовують на важких і кам'янистих ґрунтах, засмічених корінням дерев і на перезволожених ґрунтах.

Ярусну і плантажну оранки проводять на велику глибину на ділянках для закладання садів, виноградників, лісосмуг, ґрунтопоглибленні тощо.

Кротування і щілювання використовують для регулювання водного режиму ґрунту тощо.

Для оцінки якості виконання окремих робіт з обробітку ґрунту розроблена система показників (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Оцінка якості обробітку ґрунту

Продовження табл. 5.1