Правила накладення стерильних пов’язок на груди

На груди накладають спіральну або хрестоподібну пов’язку.

Рис. 20. Пов’язка на груди: а ‑ спіральна; б ‑ хрестоподібна

Для спіральної пов’язки відривають кінець бинта довжиною близько 1,5 м, кладуть його на здорове надпліччя і залишають висіти (1) косо на грудях. Бинтом, починаючи знизу спини, спіральними ходами (2-9) бинтують грудну клітку. Вільно висячі кінці бинта зв’язують.

Хрестоподібну пов’язку на груди накладають знизу круговими, фіксуючими 2-3 ходами бинта (1‑2), далі зі спини праворуч на ліве надпліччя (3) і фіксують круговим ходом (4), знизу через праве надпліччя (5), знову навколо грудної клітки. Кінець бинта останнього кругового ходу закріплюють шпилькою.

Рис. 21. Пов’язка на плечовий суглоб

При проникних пораненнях грудної клітки (пневмотораксі) на рану треба накласти прогумовану оболонку індивідуального перев’язного пакета внутрішньою стерильною поверхнею, а на неї ‑ стерильні подушечки і туго забинтувати. За відсутності пакета герметична пов’язка може бути накладена з використанням лейкопластиру. Смужки пластиру, починаючи на 1-2 см вище рани, черепицеподібно приклеюють до шкіри, закриваючи в такий спосіб всю ранову поверхню. На лейкопластир кладуть стерильну серветку або стерильний бинт в 3-4 шари, далі шар вати і туго забинтовують

Особливу небезпеку для постраждалого становлять поранення, які супроводжуються пневмотораксом зі значною кровотечею. У цих випадках накласти герметичну пов'язку за допомогою лейкопластиру, як правило, не вдається. Найбільш доцільно рану закрити повітронепроникним матеріалом (клейонкою, целофаном) і накласти пов'язку зі стовщеним шаром вати або марлі.

Рис. 22. Накладення пов’язки при відкритому пневмотораксі
з використанням лейкопластиру

Рис. 23. Колосоподібна пов’язка: а ‑ на нижню частину живота;
б ‑ на пахову область