ЦІЛІ ТА ІНСТРУМЕНТИ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ. КРИВІ ПРОПОЗИЦІЇ ГРОШЕЙ. ДОРОГІ ТА ДЕШЕВІ ГРОШІ. ЦИКЛІЧНА АСИМЕТРІЯ.

Пропозиція грошей визначається політикою НБ. Ця політика може мати різні цілі:

· Політика сталої пропозиції грошей (рекомендується як антиінфляційний захід)

· Політика підтримання сталої ставки відсотку

· Політика, що спрямована на реальний обсяг національного вир-ва

1) Нехай Р↑, тоді MD ↑. Якби в цій ситуації НБ збільшив би пропозицію грошей, то інфляція прискорилась би ще більше. Тому в такій ситуації рекомендується політика сталої пропозиції грошей. Але така політика може мати суттєві негативні наслідки: в результаті ↑і, ставка відсотку та інвестиції ↓, можлива криза.

2) Нехай V↑, тоді MD ↓. Якби в такій ситуації НБ залишив би пропозицію грошей незмінною то номінальна величина національного доходу збільшилась би, а це могло б супроводжуватись інфляцією.

НБ мусить скоротити величину грошової маси на величину, на яку зменшився попит на гроші.

3) Нехай Y↑,тоді MD↑. В даній ситуації рекомендується збільшити величину грошової маси, але в меншій мірі ніж збільшується попит на гроші. В результаті зростання економіки дещо загальмується. Завдяки такій політиці НБ може пом’якшувати циклічні коливання. В поточному періоді важко визначити справжню величину зростання обсягу вир-ва.

Інструменти монетарної політики:

1) Зміна норми обов’язкових резервів. Щоб збільшити пропозицію грошей, норму обов’язкових резервів треба зменшити. Цей засіб ефективний, але надто сильний.

2) Зміна ставки НБ. Щоб збільшити норму грошей, ставку НБ треба зменшити.

3) Політика відкритого ринку – операції НБ з купівлі та продажу державних цінних паперів. Щоб збільшити пропозицію грошей, НБ купує облігації а КБ.

Політика підвищення пропозиції грошей внаслідок якої ставка відсотку знижується називається політикою дешевих грошей, а протилежна – політика дорогих грошей.

Політика дешевих грошей менш ефективна ніж політика дорогих грошей.

Політика дорогих грошей проводиться на фазі піднесення та пожвавлення, щоб не допустити перегріву економіки.

Політика дешевих грошей проводиться на фазі кризи. Коли запроваджується політика дешевих грошей і НБ знижує ставку відсотка або норму обов’язкових резервів, то можливості банка з кредитування економіки збільшуються, але в умова кризи банки будуть проводити більш обережну політику і будуть обмежувати кредитування, тому така політика буде малоефективна. Якщо НБ буде купувати облігації та отримані кошти КБ будуть використовуватись для погашення заборгованостей.