Класифікація калібрів.

Калібрами називаються безшкальні контрольні інструменти, що призначені для обмеження відхилень розмірів, форм та взаємного розміщення поверхонь деталей. Контроль калібрами не дозволяє визначити дійсних відхилень виробу, але дозволяє встановити - знаходяться чи ні відхилення розмірів в заданих межах.

В залежності від виду виробів, що контролюються, розрізняють калібри для перевірки гладких циліндричних виробів, гладких конусів, циліндричних зовнішніх і внутрішніх різьб, лінійних розмірів, зубчатих (шліцьових) з'єднань. розміщення отворів, профілів та ін.

За способом обмеження відхилень калібри поділяються на нормальні та граничні.

Нормальнимназивається калібр, до якого проводиться припасування (підгонка) виробу (за відчуттям щільності з'єднання, за фарбою чи на просвіт). Таким чином забезпечується відповідність розмірів виробів і калібру. Оцінка якості припасування залежить від досвіду контролера. На виробництві більше поширені граничні калібри.

Граничним називається калібр, виконаний за одним з граничних розмірів виробу. Контроль граничним калібром зводиться до визначення входження чи не входження його у виріб. При контролі виробів граничними калібрами користуються двома калібрами, що виконані по верхній та нижній границі допуску виробу.

За способом оцінки гідності виробу граничні калібри поділяються на прохідні, які повинні входити в годний виріб і непрохідні, котрі не повинні входити в годний виріб. Виріб вважається годним, якщо прохідний калібр входить, а не прохідний - ні.

За технічним призначенням калібри поділяються на робочі калібри, що використовуються для контролю виробів в процесі виготовлення, калібри контролера- частково зношені робочі калібри, що призначені для контролю готових виробів робітниками ОТК, прийомні калібридля перевірки виробів представниками замовника і контрольні калібри (конткалібри)для перевірки робочих та прийомних калібрів.

За числом елементів, що контролюються розрізняють комплексні калібри, що контролюють одночасно декілька елементів виробу (різьбовий прохідний калібр) і прості калібри, що перевіряють один елемент виробу.

За характером контакту з виробом розрізняють калібри з поверхневим контактом (пробка), з лінійним контактом (скоба) і точечним контактом (нутромір).

За конструктивними ознаками розрізняють калібри: нерегульовані (жорсткі) - для контролю одного визначеного розміру, регульовані, що дозволяють компенсувати зношування калібру чи встановити його на інший розмір, однограничні з роздільним виконанням прохідного і непрохідного калібрів, двограничні, що представляють конструктивне об'єднання прохідного і непрохідного калібрів.

При конструюванні граничних калібрів необхідно виходити з принципу подібності (принципу Тайлора), відповідно до якого прохідний калібр повинен бути подібний до деталі, і повинен контролювати всю поверхню по довжині контакту (поверхневий контакт), а непрохідний калібр повинен перевіряти кожен розмір окремо, забезпечуючи точний контакт деталлю.