Технічні вимоги до виготовлення.

Технічні вимоги, форма і розміри кінцевих мір, комплектування в набори, класифікація їх за точністю встановлені ГОСТом 9038-79.

Під розміром плоскопаралельної кінцевої міри довжини розуміється її серединна довжина, котра визначаєтеся довжиною перпендикуляру, опущеного з середини однієї з вимірювальних поверхонь на протилежну вимірювальну поверхню. Довжина плоскопаралельної кінцевої міри довжини в даній точці визначається довжиною перпендикуляру.

Найбільша за абсолютною величиною різниця між довжиною міри в будь-якій точці і серединною довжиною визначає відхилення від плоскопаралельності міри, причому зона 0,5мм вздовж країв вимірювальної поверхні не приймається до уваги.

ГОСТ 9038-59 встановлює такі розміри та градації розмірів кінцевих мір:

Найбільш поширеними в машинобудуванні набори №1 (з 87 мір), №2 (з 42 мір) і №3 (з 116 мір). В кожен набір входять дві пари додаткових - захисних мір з номінальним розміром 1 та 1,5мм (чи 2 мм), Захисні міри притираються по кінцям блоку завжди однією і тією ж стороною (маркуванням назовні), і служать для захисту основних мір від зношування і пошкодження. Захисні міри для вирівнювання від основних мір мають зрізаний кут і додаткове літерне маркування для забезпечення їх відмінності при внесенні в атестат.

Можливості вказаних наборів можуть бути розширеними за рахунок сумісного з ними використання додаткових наборів з 10 мір з градуюванням розмірів в 0,0001мм чи наборів великих мір с градуюванням розмірів 25-1000мм.

Крім того існує виробництво кінцевих мір зі сплаву ВК6М, що комплектується в набір з 4шт захисних мір і в набір з 24шт з розмірами мір від 1 до 6 мм.

ГОСТ встановлює чотири класи точності кінцевих мір: 0,12,3, а інструкція 100 – 60. Комітет встановлює додаткові класи 4 та 5 і пять розрядів: 1,2,3,4 та 5.

Клас точності кінцевих мір визначається точністю їх виготовлення: величиною відхилення серединної довжини мір від номінального розміру; відхиленням їх від плоскопаралельності і якістю притираємості. Клас набору визначається найнижчим з класів окремої міри, що входить до набору.

Розряд кінцевих мір визначається точністю їх атестації а саме похибкою дійсного значення серединної довжини мір, а також їх станом: відхиленням від плоско паралельності і якістю притираємості.

Кінцеві міри повинні бути загартовані повністю чи на довжині не менше 50мм від вимірювальних поверхонь до твердості не нижче НRС62.

Матеріалом для виготовлення кінцевих мір служать хромисті сталі: 120ХГ, ХГ, ШХ15, X. Матеріал кінцевих мір повинен бути стабільним.

Для розширення області застосування кінцевих мір при контрольних і розміточних операціях для них випускаються за ГОСТом 4119-66 набори приналежностей (рис.4.2).

В склад наборів входять такі приналежності:

1. Державки1 (рис.4.2) для кріплення блоків кінцевих мір боковиками для перевірки розмірів і розмітки в діапазоні розмірів 0 - 80, 60 - 160, 160-320мм.

2. Основи 2 призначені для встановлення державки з блоком мір і креслярським боковиком при розмітці на плиті.

3. Стяжки 3 призначені для кріплення блоків з мірами більше 100мм при перевірці і розмітці в діапазоні 320-1500мм.

4. Викрутка з нормованим вимірювальним зусиллям призначена для стяжок.

5. Затискні сухарі 4 для кріплення стяжками блоків кінцевих мір з боковиками.

6. Плоско паралельні боковики для зовнішніх вимірювань.

7. Радіусні боковики 5 для зовнішніх і внутрішніх вимірювань з робочими розмірами 2; 5; 10; 15мм.

8. Центровий боковик 6 для розміточних робіт.

9. Креслярський боковик 7 для розмітки.

Рис.4.2. Приналежності до кінцевих мір довжини.