Рентабельність акції Рак: (9.5)


Рак = Діак

Цр.ак.

 

де Діак — дивіденди на одну акцію; Цр.ак — ринкова ціна однієї акції, що котирується. Цей показник показує, які диві­денди припадають на одну акцію. Це важливий показник для акціонерів, майбутніх інвесторів і перспектив готелю. Рента­бельність акції з*§лежить від чистого прибутку і дивідендного фонду, з якого розподіляються дивіденди, а також залежить від мети управління готелем та його дивідендної політики.

 

Коефіцієнт ефективності використання основного капіталу:

 

 

де Пр — прибуток (доход) від реалізації; Оск — основний капітал;

даний коефіцієнт показує обсяг доходу від реалізації, що припадає на одиницю основного капіталу.

Коефіцієнт сталості економічного зростання:

де Пч – чистий прибуток; ВК – власний капитал; Дак – діведенти, які виплачиваються акціонерам. цей коефіцієнт показує, з яким середнім зростанням буде розвивать готельу наступному (тривалому) періоді.

 

приємстві не розподвідленим в готельних фондах;

Пркм – кількість проданих койко-місць за рік. Цей показник показує кількість чистого прибутку, що припадає на одне койко-місце. Величина кофіцієнта залежить від кількості чистого прибутку мінус усі витрати і величина проданих койко-місць на добу (у звітний період).

Кофефіцієнт містості основного Прибуток на одне койко-місце:

де Пч – чистий прибуток після оподаткування, що залишається на підпіталу:

 

 

де Вр – виторг від реалізації послуг; Оск – середня вартість основного капіталу. Даний кофіцієнт показує кількість основного капіталу, що придає на 1 грошову одиницю виторгу від реалізації послуг.

Коефіцієнт використання готельних номерів:

де Кпр.н – кількість проданих номерів за день; Кн. – загальна кількість номерів. Даний коефіцієнт показує процентне викоростання готельних номерів.

Коефіціент періоду окупності основного капіталу:

 

де Пч – чистий прибуток; Ок – основой капітал. Цей коефіціент показує кількість основного капіталу, що припадає на одиницю чистого прибутку.

 

Коефіціент фінансової залежності КФЗ:

 

 

де Ск – середня вартість власного капіталу за звітний період; В – середня вартість усіх господарських коштів. Цей коефіцієнт показує. яка кількість усіх загальних коштів припадає на одну грошову одиницю власного капіталу. Чим більший коефіцієнт , тим більша залежність готелю від запозичених фінансових коштів. Коли його значення починає перевищувати 1,8 – 2. це означає, що обсяг запозичених додаткових фінансових коштів може досягти критичної величини.

Коефіцієнт структури довгострокових капіталовкладень:

 

де Дп – середня вартість довгострокових пасивів; Вн.ак. – середня вартість необоротних активів. Цей коефіцієнт показує частку учасників (акціонери, інвестори) у створенні бізнесу. Він розраховується як відношення довгострокових пасивів до сереньої вартості позаоборотних активів готелю. За певних умов цей кофіцієнт показує частку основних коштів, яка сформована за допомогою запозиченних кредитних коштів. Звлежно від конкретних умов цей коффіцієнт може інтерпретуватися по-різному. У новому готелі на початковому етапі розвітку він може відображати пропорцію участі засновників, акціонерів, банкірів, інших позичальників у створенні бізнесу. При участі в створенні бізнесу банківського капіталу може показувати масштаби здійснюваних заходів щодо розширення або технічного розвитку. У цьому плані досить змістовну інформацію може дати аналіз спільної динаміки довгострокових зобов¢язань і обсягів незавершеного будівництва.

 

Коефіцієнт структури запозченого капіталу:

 

де Дп – середня вартість довгострокових пасивів; ПК – середня вартість позикового капіталу, що припадає на довгостокові зобов¢язання. Він показує частку зобов¢язань, погашення яких має бути здійснене не в даний період, а в перспективі, тобто від якої частини своїх зобов¢язань готель вільний в поточному періоді.

Доход (прибуток на акці.):

 

де Пч – чистий прибуток за звітний період; Дпр. акц – сума дивідентів за привілейовані акції: ЗК.зв.ак. – загальна кількість звичайних акцій. Цей коефіціент показує кількість чистого прибутку, що приносить одна акція інвестованого капіталу. Розглядається як індикатор для фінансової стабільності та привабливості інвестицій.

 

Коєфіцієнт оборотності запасшв (у днях):

 

де Тр.ан – тривалшсть аналізованого періоду (у готельному бінесі – 365 днів); К¢об.з. – коефіцієнт оборотності запасів в оборотах. Цей коефіцієнт визначає середню кількість днів, протягом яких запаси зберігаються в готелі. Свідчить про нагромадження (скорочення) запасів.

 

Коефіцієнт оборотності кредиторської забогованості:

де ДЗ – дебиторська заборгованість; Тр.ан.п. – тривалість аналізованого періоду (у готельному бізнесі – 365 днів); Ср –собівартість реалізації послуг. Цей коефіцієнт показує тривалість кредиторської заборгованість у днях, а також її динамику в днях..

Кофіцієнт погашення дебіторської заборгованості:

 

 

де ДЗ – дебиторська заборготованість; Вр – виторг від реалізації. Дпний коефіцієнт показує, яку частку має дебіторська заборготованість у доходах від реалізації послуг.

Частка запасів в обороних активах:

 

 

де З – запаси; ОК – оборотні кошти. Цей коефіцієнт показує долю запасів в оборотних коштах. Має велике значення при проведенні аналізу фінансово-господарського стану готелю для внутрішнього користування і насамперед для розробки напрямку підвищення ефективності його поточної діяльності. При оцінці рівня платоспроможності ліквідності має допоміжнє значення. Можна сказати, що показник обсягу запасів готелю має суперечливий характер. З одного боку незначний їх обсяг може свідчити про дефіцит оборотних коштів, труднощі з отриманням товарних кредитів тощо, а з іншого боку разових закупівель, нераціонального управління матеріально-технічним постачанням і складською діяльністю.

Продуктивність праці:

 

де ВР т- виторг від реалізації послуг; ЧП – середня численність персоналу. Цей показник відображає кількість проданих услуг, що припадає на одного працівника.

Трудомісткість виробництва:

 

де ЧП – середня численність персоналу; ВР – виторг від реалізації. Даний показник відображає процентне співвідношення на продуктивності праці до отриманої реалізації.

Коефіцієнт ефективності обслуговування:

 

де Об – кількість обслугованих клієнтів перед звітним періодом; ЧП – середня численність персоналу. Даний коефіцієнт показує ефективність обслуговування і кількість обслугованих клієнтів, які припадають на одного працівника.

Запропонована система показників, на наш погляд, дає можливість повною мірою оцінити ефективність функціонування готелю і здійснити аналіз його рентабельності, а також дослідити фактори, що впливають на неї, і знайти шляхи та резерви Ії підвищення. Застосування цих показників вимагає перебудови звітності готелю. Різноманіття показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. Кожний з вихідних показників розкладається у фактурну систему з різним ступенем деталізації, яка задає межі виявлення та оцінки резервів надання послуг. При аналізі рентабельності і шляхів її підвищення важливо розділити вплив зовнішніх і внутрішніх факторів. Дані показники дають уявлення про ступінь здатності готелю забезпечити акціонерів, кредиторів, позичальників наявними коштами у зв′язку з використанням наявного потенціалу.

Витрати готелів та їхні види.

Кожний готель прагне до отримання якомога більшого доходу від своєї діяльності. Він намагається не лише реалізувати свої послуги за вигідною високою ціню, але і скоротити свої витрати на надання послуг. Якщо перше джерело збільшення доходів готелю багато в чому залежить від зовнішніх умов його діяльності, то друге — практично виключно від самого готелю, точніше, від ступеня ефективності організації процесу надан­ня та реалізації послуг.

Категорія витрати обертання пов'язана з процесом реалі­зації послуг. Додатковими витратами обігу є витрати на розпа­ковування, сортування, транспортування та зберігання товар­но-матеріальних запасів. Цей вид витрат обігу близький до ви­трат з надання послуг і, входячи у вартість послуг, збільшує її. Додаткові витрати відшкодовуються після реалізації послуг з отриманої суми виторгу Чисті витрати обігу — витрати на об­слуговування (зарплата персоналу тощо), маркетинг (вивчен­ня споживчого попиту), рекламу тощо. Чисті витрати не збіль­шують вартості послуг, а відшкодовуються після продажу з при­бутку, створеного в процесі їх надання.

Сучасні концепції витрат, розроблені економістами Захо­ду, багато в чому враховують обидва вищезазначених моменти. У центрі класифікації витрат — взаємозв'язок між обсягом на­дання послуг і витратами, ціною наданий вид послуг.

Витрати поділяються на незалежні і залежні від обсягу на­даних послуг.

Постійні витрати не залежать від величини надання послуг, існують і при нульовому їх обсязі. Це попередні зобов'язання підприємства (відсотки по позиках та ін.), податки, аморти­заційні відрахування, оплата охорони, орендна плата, витрати на обслуговування фондів та обладнання при нульовому обсязі надання послуг, зарплата управлінського персоналу тощо. Пе­ремінні витрати залежать від кількості наданих послуг та скла­даються з витрат на сировину, матеріали, зарплату робітникам тощо. Сума постійних і перемінних витрат утворює валові вит­рати — суму грошових витрат на надання певного виду послуг. Для виміру витрат на надання одиниці послуг використовують­ся категорії середніх, середніх постійних і середніх перемінних витрат. Середні витрати дорівнюють відношенню валових ви­трат до кількості наданих послуг. Середні постійні витрати ви­значаються відношенням постійних витрат до кількості нада­них послуг. Середні перемінні витрати утворюються діленням перемінних витрат на кількість наданих послуг.

Для досягнення максимального прибутку потрібно визначи­ти необхідний розмір надання послуг. Інструментом економічно­го аналізу служить категорія граничних витрат. Граничні витрати

являють собою додаткові витрати на надання кожної додаткової послуги в порівнянні з певним обсягом їх надання. Вони розрахо­вуються відніманням сусідніх значень валових витрат.

Однією з найважливіших категорій в аналізі діяльності го­телів є собівартість, що являє собою сумарні витрати на надан­ня послуг. Теоретично до собівартості повинні включатися нор­мативні витрати готелю на надання послуг, але на практиці до неї відносять понаднормативні витрати сировини, матеріалів тощо. Собівартість визначають на основі додавання економіч­них елементів (однорідних за економічним призначенням вит­рат) або шляхом підсумовування статей калькуляції, що харак­теризують безпосередні напрямки тих або інших витрат. Для калькулювання собівартості застосовується класифікація пря­мих і непрямих витрат. Прямі витрати - це витрати, безпосе­редньо пов'язані з наданням послуг. Непрямі витрати необхідні для загального здійснення процесів з надання послуг даного виду. Загальний підхід не виключає розходжень за конкретною класифікацією деяких статей.

Розподіл витрат на прямі і перемінні дозволяє одержати показник — додану вартість, обумовлену відніманням із загаль­ного доходу (виторгу) готелю перемінних витрат. Додана вартість складається, таким чином, з постійних витрат і чис­того прибутку. Цей показник дозволяє оцінити загальну ефек­тивність надання та реалізації послуг поза залежністю від пря­мо залежних від величини обсягу надання послуг перемінних витрат.

Розподіл витрат на умовно-постійні та умовно-перемінні, що розраховуються за економічними елементами, застосовується при розрахунку економії від впливу техніко-економічних факторів. Подібні розрахунки виконуються для визначення майбутньої пла­нової собівартості послуг на основі наявної фактичної собівартості. Такі розрахунки не завжди доцільні, оскільки дозволяють лише визначити збільшення витрат у випадку, коли умовно-постійні витрати до зростання прямо пропорційно зростанню обсягу на­дання послуг (практично неможлива ситуація).

У реальній діяльності готелю необхідно враховувати не лише фактичні грошові витрати, але й альтернативні витрати. Останні виникають через можливість вибору між тими або іншими економічними рішеннями. Наприклад, власник може витратити наявні гроші різним способом : направити їх на модернізацію готелю або витратити на особисте споживання тощо.

 

Питання та завдання для самоперевірки

1. Дайте визначення фінансового менеджменту готелю.

2. Охарактеризуйте структуру системи управління фінансами го­телю.

3. Як здійснюється інформаційне забезпечення фінансового менед­жменту готелю ?

4. Як проводиться аналіз ефективності управління фінансовою діяль­ністю готелю ?

5. Назвіть види витрат готелів.

Глава 10



Дата добавления: 2020-02-05; просмотров: 568;


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2024 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.016 сек.