ЕКОЛОГІЯ – це наука про взаємовідношення між живими організмами і середовищем їх мешкання.

059. ЕНЕРГІЯ – загальна міра руху та взаємодії.

060. ЕНТРОПІЯ – це міра впорядкованості, або кількість енергії, що недоступна для використання.

ЕПОХА ВІДРОДЖЕННЯ

062. ЕРОЗІЯ – руйнування гірських порід, ґрунтів або інших поверхневих утворювань з порушенням їх цілостності і зміненням фізико-хімічних властивостей, що супроводжуються звичайно перенесенням частинок з одного місця на інше.

063. ЗАБРУДНЕННЯ – це внесення в природне середовище відходів виробництва, як матеріальних, так і енергетичних, які або зовсім не характерні для біосфери, або не характерні їх концентрації, які створюють загрозу життєдіяльності живих організмів.

064. ЗАКАЗНИК – ділянка землі чи водного простору. на якій обмежується господарська діяльність з метою збереження окремих компонентів ландшафту (рідкісні рослини і тварини, цінні гірські породи і мінерали тощо).

065. ЗАКОН ТОЛЕРАНТНОСТІ ШЕЛФОРДА – зростання і розвиток організмів залежать в першу чергу від тих факторів середовища, значення яких наближається до екологічного мінімуму або екологічного максимуму, тобто , до меж толерантності.

066. ЗАПОВІДНИК – природна особливо цінна територія, де забороняється будь-яка господарська діяльність і присутність людей з метою збереження в первісному стані ландшафту, зоо- та фітоценозів.

067. ЗООПЛАНКТОН – сукупність організмів-тварин, що перебувають в товщі води морських та прісноводних водоймищ і які не спроможні протистояти переносу течіями (простіші, деякі ракоподібні, молюски).

068. ЗООФАГИ – плотоядні тварини , які поїдають інших тварин.

069. Е.ЗЮСС 1831-1914), – професор Віденського університету, геолог, що ввів в науку уявлення про біосферу як особливу оболонку земної кулі, яка охоплена життям.

070. ІЄРАРХІЯ – принцип структурної організації складних систем, підпорядкування від нижчого до вищого, кожна сходинка відрізняється від попередньої хоч одною якісно новою ознакою або властивістю.

071. ІНЖЕНЕРНА ЕКОЛОГІЯ – це наука, яка розроблює інженерно-технічні засоби, що обмежують дію людини на природу.

072. М.КЕЛВІН – американський біохімік, лауреат Нобелевської премії 1961 року за розкриття механізму фотосинтезу (цикл Кельвіна).

073. КИСЛОТНІ ДОЩІ – опади, що вміщують в своєму складі сірчану кислоту, яка утворюється при взаємодії атмосферної вологи з діоксидом сірки, що надходить в атмосферу при спалюванні твердого палива.

074. КЛІМАКСНА ЕКОСИСТЕМА, КЛІМАКС – в будь-якій сукцесійній серії темпи змін, що відбуваються, поступово уповільнюються. Кінцевим ітогом є формування відносно стійкої стадії – клімаксної екосистеми, або клімаксу. В клімаксних екосистемах утворюється складна сітка взаємовідношень, які підтримують її стабільний стан. Теоретично такий стан повинен бути постійним за часом і існувати до тих пір, поки його не зруйнують потужні зовнішні обурення. Чим більше відношення П/Д віддалюється від 1, тим менш зрілою і менш стійкою буде екосистема. В клімаксних екосистемах це відношення наближається до 1.

075. КОЛОЇДНА ФОРМА – стан водного середовища , коли розміри частинок речовини в ньому перебувають в межах 10^-5-10^-7см.

076. КОМЕНСАЛІЗМ – взаємовідносини, при яких один з партнерів одержує користь, а другому вони байдужі.

077. КОНКУРЕНЦІЯ – форма взаємовідносин, при яких організми одного трофічного рівня борються за харч і інші умови існування, подавляючи одне одного.

078. КОНСУМЕНТИ – споживники органічної речовини живих організмів.

079. КОРОЗІЯ – будь-яке руйнування матеріалів під дією хімічних агентів або фізико-хімічних чинників.

080. КОСМОПОЛІТ – глобально розповсюджений вид, що відсутній лише на деяких обмежених територіях.

081. С.П. КРАШЕННИКОВ – російський вчений-географ (1711-1755),автор “Опису землі Камчатки”.

082. КРОМАНЬОНЕЦЬ – узагальнююча назва людей древнього кам^’яного віку, з антропологічної точки зору належить до виду сучасної людини.

083. КРУГООБІГ РЕЧОВИН – безперервний планетарний процес закономірного циклічного нерівномірного в часі та просторі перерозподілу речовин.

084. Ж.Б. ЛАМАРК – (1744-1829рр.) – французький природознавець, з 1783 року – професор зоології в ботанічному саду в Парижі, автор терміну “біологія”. Головна ідея його теорії, яка складає одну з основ вчення про походження видів, полягає в наступному: зміна навколишніх умов змінює й потреби організмів. У відповідь на це виникають нові види діяльності і нові звички, їх дія в свою чергу змінює організацію живої істоти. Набуті таким чином зміни передаються нащадкам. Це вчення Лимарка можна використати і для людини.

085. І.І. ЛЕПЕХІН – російський вчений-географ (1740-1802), автор “Денних записок мандрівника”.

086. Ю. ЛІБІХ – (1803-1873) – німецький дослідник. основоположник науки агрохімії. Він перший впровадив в цю науку уяву про незамінні елементи і їх важливу роль в розвитку живого організму, потім переніс ці висновки в екологію.

087. ЛІМІТУЮЧІЙ ФАКТОР – будь-яка умова, від якої залежить присутність і розвиток організму в даному місці мешкання, і яка наближається до меж толерантності або виходить за ці межі.

088. ЛІТОСФЕРА – верхня тверда оболонка Землі, що поступово переходить з глибиною у шари з меншою міцністю речовини. Вміщує земну кору і верхню мантію Землі – до 75 км на континентах і 10 км під дном океану.

089. МАЛЬТУЗІАНСЬКА КОНЦЕПЦІЯ -

090. МЕТАБОЛІЗМ – процес обміну речовин у живій клітині, організмі.

091. МУТАГЕН - будь який агент, що викликає різкі наслідні змінення організмів.

092. МУТУАЛІЗМ – взаємовигідні і обов’язкові для росту і виживання відношення організмів різних видів.

093. НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ – це частина світу, з якою людина перебуває у взаємодії, тобто, яку вона використовує, на яку оказує вплив і до якої пристосовується.

094. НЕАНДЕРТАЛЕЦЬ – древня людина, що мешкала 200-35 тис. років тому в Європі, Азії та Африці.

095. Неантагоністичні – це такі відносини, при яких організми не подавляють одне одного, а іноді навіть сприяють взаємному розвитку.

096. НЕОЛІТ – новий кам’яний вік, заключний період кам’яної доби історії людини ( 10-3 тис. років тому).

097. НООСФЕРА – етап розвитку біосфери, під час якого використання природних ресурсів відбувається за суворо науковими принципами. що сприяє гармонічному існуванню людини і природи.

098. НООСФЕРОЛОГІЯ – це наука про змінену людською діяльністю біосферу, де відбувається розумна експлуатація природних ресурсів і екосистем.

099. НУКЛЕОТІД – структурна частина ДНК.

100. Ю.ОДУМ – відомий американський вчений, фахівець в галузі екології, автор фундаментальних праць із загальної екології.

101. ОЗОНОВІ ДІРКИ – зона стратосфери над Антарктидою із зменшеною порівняно з нормальним значенням для цих висот концентрацією озону; одна з глобальних екологічних проблем, що полягає у прогресуючому зменшенні озонового шару, яке сприяє зростанню ультрафіолетового випромінювання в біосфері, посиленню парникового ефекту, зниженню врожайності, деградації ґрунтів, загальному забрудненню природного середовища, збільшенню ризику захворювань, зниженню імунітету в людини.

102. О.І. ОпарІН – російський вчений, який вперше висунув теорію походження життя внаслідок абіогенного синтезу.

103. П.С. ПАЛЛАС – російський вчений-географ (1741-1811), автор “Зоографії”.

104. ПАРАЗИТИЗМ – міжвидові взаємовідносини, при яких один вид живе за рахунок іншого, оселюючись всередині або на поверхні тіла організма-господаря.

105. ПАРНІКОВИЙ ЕФЕКТ – це глобальне потепління, поступове підвищення температури земної атмосфери, що спричинено переважно діяльністю людини і пов’язано із збільшенням вмісту діоксиду вуглецю в атмосфері.

106. ПАТОГЕННІ БАКТЕРІЇ – бактерії, які спроможні викликати захворювання.

107. ПЕСТИЦИДИ – хімічні сполуки, що використовуються для захисту рослин, сільськогосподарських продуктів, деревини, виробів з вовни, бавовни, шкіри, для знищення паразитів та боротьби з переносниками небезпечних захворювань.

108. ПЛІНІЙ – (23/24-79рр.), римський письменник, вчений, автор праці “Природнича історія”, яка є енциклопедією природничих знань в 37 томах.

109. рН – водневий показник, що є негативним логарифмом концентрації іонів водню в середовищі.

110. ПОПУЛЯЦІЯ – сукупність представників одного виду , що на протязі великої кількості поколінь населяла певний простір.

111. І. ПРИГОЖИН – бельгійський фізик та фізико-хімік російського походження, засновник використання методів теорії не рівноважних процесів в біології.

112. ПРИНЦИП МІНІМУМУ ЛІБІХА – розвиток екосистеми залежить від тих факторів природного середовища, значення яких наближається до екологічного мінімуму.

113. ПРИРОДА – це весь матеріально-енергетичний і інформаційний світ з включенням всього живого, в тому числі і людини.

114. ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – це все живе й неживе, що оточує організми і з чим вони взаємодіють

115. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ – об’єкти, умови та процеси природи, які використовуються чи можуть бути використані в суспільному виробництві для задоволення матеріальних, культурних та наукових потреб суспільства.

116. ПРОДУКТИВНІСТЬ – біомаса, що виробляється популяцією або угрупуванням на одиниці площі за одиницю часу.

117. ПРОДУЦЕНТИ – це організми, що відповідають за утворення всієї нової органічної речовини в будь-якій екосистемі, тобто є виробниками продукції.

118. РАЦІОНАЛЬНЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ - система заходів, спрямованих на підтримку якості й необхідних обсягів ресурсів природи, що використовуються і споживаються.

119. РЕДУЦЕНТИ – бактерії та нижчі гриби, завершують деструктивну працю консументів, доводять розкладення органіки до її повної мінералізації і повертають в середовище екосистеми останні порції двоокису вуглецю, води та мінеральних елементів.

120. РЕКРЕАЦІЯ – відпочинок , відновлення сил, лікування з використанням благодійних природних умов.

121. РЕКУЛЬТИВАЦІЯ – система заходів відновлення зруйнованих ґрунтів.

122. РЕСУРСОЗБЕРІГАЮЧИ ТЕХНОЛОГІЇ – виробництво і реалізація кінцевих продуктів з мінімальною витратою речовини і енергії на всіх етапах виробничого циклу і з найменшою дією на людину і природні системи.

158. САНІТАРНО-ЗАХИСНА ЗОНА – ділянки грунту. що розділяють промислове підприємство і житлові масиви.

123. САПРОТРОФИ – організми, що споживають мертву органічну речовину – залишки рослин і тварин.

124. СЕДИМЕНТАЦІЯ – осідання під дією сили тяжіння завислих в газі або рідині різноманітних домішків.

125. СЕРЕДОВИЩЕ МЕШКАННЯ – це та частина природи, яка оточує живий організм і з якою він безпосередньо взаємодіє.

126. СИМБІОЗ – це взаємовигідні, але не обов’язкові взаємовідносини різних видів організмів.

127. СИМБІОТРОФИ – бактерії, гриби, простіші, які харчуючись соками чи виділеннями організма-господаря, виконують разом з тим і життєво важливі для нього трофічні функції.

128. СМОГ ЛОНДОНСЬКОГО ТИПУ – сполучення газоподібних забруднювачів, пилових частинок та крапель туману.

129. СОРБЦІЯ – поглинання твердим тілом або рідиною речовини з навколишнього середовища.

130. СОЦІОЕКОЛОГІЯ – це наука, яка розглядає соціальні явища, зв’язує, поєднує природничі і гуманітарні науки.

131. В.М. СУКАЧОВ – радянський ботанік, географ, лісівник (1880-1967), один з основоположників біогеоценології, уперше ввів у 1942 році поняття “біогеоценоз”.

132. СУКЦЕСІЯ – послідовна зміна біоценозів, що виникає на одній і тій же території під впливом природних або антропогенних чинників.

133. ТАКСОНОМІЧНІ ГРУПИ – групи організмів, пов’язані певним ступенем спорідненості і достатньо відособлені. щоб їм можна було присвоїти категорію того чи іншого рангу – вид, рід, сімейство, тощо.

134. А. ТЕНСЛІ – англійський вчений-еколог (1871-1955), який уперше в 1935 році ввів поняття “екосистема”.

135. ТЕОФРАСТ ЕРЕЗІЙСЬКИЙ – древньогрецький філософ (народ біля 370р. – помер 288/285р. до н.е.). Універсальний вчений, поряд с Аристотелем вважається засновником ботаніки та географії рослин. Завдяки історичній частині свого вчення про природу виступає як засновник психології і теорії пізнання. Автор більш ніж 200 праць з природознавства ( фізики, мінералогії, фізіології).

136. ТОЛЕРАНТНІСТЬ - здатність організмів виносити відхилення факторів середовища від оптимальних для них.

137. ТРАНСПІРАЦІЯ – фізіологічне випаровування вологи з поверхні листя рослин.

138. ТРОФІЧНИЙ РІВЕНЬ – сукупність організмів, об’єднаних типом харчування.

139. ТРОФНІСТЬ ВОДОЙМИЩ – здатність водоймищ фотосинтезувати органічну речовину як основу кормової бази для риб.

156. УРБОЕКОЛОГІЯ – наука, що вивчає ступніь сприятливості середовища для формування систем населених міст.

155. УРБАНІЗАЦІЯ – зростання та розвиток міст.

140. ФАГОТРОФИ – рослиноїдні та плотоядні тварини.

141. ФІЛОСОФІЯ – це наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства та людського мислення.

142. ФІТОПЛАНКТОН – сукупність рослин, головним чином, мікроводоростей, що вільно переміщуються з течіями в товщі води.

143. ФІТОФАГИ – рослиноїдні тварини , що харчуються живими рослинами.

144. ФОТОАВТОТРОФИ – організми, що використовують в якості джерела енергії сонячне світло, а в якості будівельного матеріалу – неорганічні речовини, в основному, вуглекислий газ та воду.

145. ФОТОПЕРІОДИЗМ – це реакція організмів на сезонні зміни довжини дня.

146.ФОТОСИНТЕЗ – утворення в клітинах зелених рослин органічних речовин з мінеральних за допомогою енергії сонячного світла.

147. фотохімічний смог – вторинне забруднення повітря, яке виникає внаслідок розкладення забруднюючих речовин сонячним промінням, особливо ультрафіолетовим.

148. ФРЕОНИ – хімічні речовини, галоідпохідні вуглеводнів.

149. ХАРЧОВА ПІРАМІДА – це трофічна структура, яка складається з сукупності трофічних рівней (сукупності організмів, що об’єднані за типом харчування).

150. ХАРЧОВИЙ ЛАНЦЮГ – переміщення енергії харчу від її джерела – рослини – крізь ряд організмів, що здійснюється шляхом одних організмів іншими.

151. ХЕМОАВТОТРОФИ – це організми, що використовують енергію, яка вивільнюється внаслідок хімічних реакцій.

152. ХИЖАЦТВО – форма взаємовідносин організмів різних трофічних рівней, при якій один вид організмів живе за рахунок іншого, поїдаючи його.

153. ХЛОРОПЛАСТИ – клітини рослин, що вміщують хлорофіл – зелений пігмент рослин.

154. В.ШЕЛФОРД(1877-1968рр.) – американський зоолог, фахівець в галузі екології, перший президент американського екологічного товариства.

Список додаткової літератури

1.Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології.-К.:Либідь, 1995.-367с.

2.Цветкова Л.И., Алексеев М.И., Усанов Б.П. и др. Экология.-Санкт-Петербург:Химиздат, 1999.-488с.

3.Тетиор А.Н. Строительная экология.-К.:УМКВО,1991.-276с.

4.Реймерс Н.Ф. Природопользование.- М.:Мысль,1990.-637с.

5.Сытник К.М., Брайон А.В., Гордецкий А.В. Биосфера.Экология.Охрана природы:Справочное пособие.-К.:Наукова думка,1987.-536с.

6.Агесс П. Ключи к экологии.-Л.:Гидрометеоиздат,1982.-97с.

7. Алексеев М.И., Протасовский Е.М. Охрана окружающей среды:Учебное пособие.-Л.:ЛИСИ,1990.-80с.

8.Антомонов Ю.Г. Моделирование биологических систем:Справочник.-К.:Наукова думка.1977.-260с.

9.Банников А.Г., Вакулин А.А.,Рустамов А.К. Основы экологии и охрана окружающей среды.-М.:Колос,1996.-304с.

10.Беспамытнов Г.П., Кротов Ю.А. Предельно допустимые концентрации загрязняющих веществ в окружающей среде.-Л.:Химия,1995.-528с.

11.Водоотведение и очистка сточных вод/С.В. Яковлев, Я.А. Карелин, Ю.М. Ласков, В.И. Калицун.-М.:Стройиздат,1996.-592с.

12. Дажо Р. Основы экологии.-М.:Прогресс,1975.-415с.

13.Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния природной среды.-Л.:Гидрометеоиздат,1984.-375с.

14. Конспект лекцій з курсу “Екологія та охорона природи”.-К.:НМК ВО,1990.-215с.

15. Одум Ю. Экология.-М.:Мир,1986.-328с.

16.Стадницкий Г.В., Родионов А.И. Экология.-М.:Химия.-1996.-240с.

17.Синельников В.Е. Механизм самоочищения водоемов.-М.:Стройиздат,1980.-112с.

18.Яншин А.Л., Мелуа А.И. Уроки экологических просчетов.-М.:Мысль,1991.-430с.

19.Андрейцев Ю.І., Пустовойт М.А. Екологічна експертиза, право і практика.-К.,1992.-152с.

20.Примак А.В. Экологическая ситуация на Украине и ее мониторинг:анализ и перспективы.-К.,1990.-44с.

21.Національна доповідь України на конференції ООН (Бразілія, 1992р.) “Навколишнє середовище та розвиток”.-К., 1992.-42с.

22.Андроникашвили Г.А., Миленин Б.О., Яковлев С.В. и др. Экология и строительство.-М.:Стройиздат,1987.-96с.

23.Антошенков В.С. Градостроительство древнего мира.-Л.:ЛИСИ,1981.-44с.

24.Григорян А.Г. Ландшафт современного города.-М.:Стройиздат,1986.-36с.

25.Дворкин Л.И., Пашков И.А. Строительные материалы из отходов промышленности.-К.:Вища школа,1989.-208с.

26.Литвинова О.И., Левон Ф.М. Зеленые насаждения и охрана окружающей среды.-К.:,1986.-65с.

27.Сахаев В.Г., Щербицкий Б.В. Капитальное строительство и охрана окружающей среды.-К.:Будивельник,1986.-152с.

28.Савченко А.П. Ресурсосбережение и научно-технический прогресс.-К.:Политиздат Украины, 1985.-185с.

29.Склянкин Ю.В. экономика безотходного производства.-К.:Техника,1989.-168с.

Полторак Г.И. Проблемы архитектурной экологии.-М.:Знание,1985.-63с.

ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

І ЗАГАЛЬНІ ТЕСТИ ЗА ТЕМАМИ

ТЕМА 1

Відповіді на питання для самоконтроля

Параграф 1.1.

Відповідь на питання 1.1

Так – відповідь вірна, тому що в примитивному суспільстві кожний індивідуум для того, щоб вижити, повинен був мати обумовлені знання про навколишнє середовище, про сили природи, про рослини та тварини, що його оточували. Між людиною і навколишнім середовищем виникають та встановлюються різноманітні зв’зки та відношення, які дають можливість жити людині як природній та суспільній істоті.

Відповідь на питання 1.2.

Так – відповідь вірна, тому що цивілізація виникла тоді, коли людина навчилася використовувати вогонь та інші засоби, що дозволяли йому змінювати середовище мешкання. З освоєнням вогню людина одержала потужну зброю, яка дозволила їй оказувати дію на природу внаслідок своєї трудової діяльності.

Відповідь на питання 1.3.

Ні – відповідь вірна, тому що людина, окрім того , що вона є соціальною істотою і не пристосовується до умов навколишнього середовища, а перетворює його внаслідок своєї трудової діяльності, існує також і як біологічний вид і підкоряється біологічним законам. Як частина природи і жива природна істота, людина не може жити, не приймаючи участі в житті природи.

Відповідь на питання 1.4.

Ні – відповідь вірна, тому що на протязі цих етапів дія людини на природу була незначною і наслідки такої дії не могли бути згубними, кризисними для природного середовища.

Відповідь на питання 1.5.

Ні – відповідь вірна, тому що термін “екологія” зовсім недавнього походження і введений в обіход німецьким вченим-біологом Е. Геккелем в 1869 році, хоч і має походження від двох слів грецьої мови – “ойкос” (будинок, житло) та “логія” (наука).

Відповідь на питання 1.6.

Ні – відповідь вірна, тому що згідно з визначенням навколишнє середовище – це частина світу, з якою людина перебуває во взаємодії, тобто, яку вона використовує, на яку оказує вплив і до якої пристосовується.

Відповідь на питання 1.7.

Так – відповідь вірна, тому що в ієрархічній піраміді наук екологія розташована в одному ряду з такими природничими дисциплінами, як фізика, хімія, біологія. Вона з ними пов’язана і також як і ці науки встановлює свої закони на базі досліду.

Параграф 1.2.

Відповідь на питання 1.8.

Так – відповідь вірна, тому що початком сучасної глобальної кризи вважається 1945 рік. Вона продовжується й досі.

Відповідь на питання 1.9.

Так – відповідь вірна, тому що технічна могутність людини досягла масштабів, які дорівнюють природним. Так, будівельна і гірничовидобувна техніка щороку переміщує на поверхню планети більше матеріалу, ніж зноситься в моря усіма ріками світу внаслідок водної ерозії. Людська діяльність на планеті змінює клімат, впливає на склад атмосфери і Світовий океан.

Відповідь на питання 1.10.

Так – відповідь вірна, тому що такі умови забезпечують потреби людини і суспільства в спілкуванні з природою через рекреаційну і туристську діяльність, спорт та ін. Їх екологічна суть полягає у поліпшенні процесів метаболізму людського організму на природі і тому вони життєво необхідні.

Відповідь на питання 1.11.

Так – відповідь вірна, тому що в процесі розвитку теорії і практики раціонального природокористування виробилися його чотири основних принципи, одним з яких саме й є збіг екологічних цілей з економічними, соціальними і політичними.

Параграф 1.3.

Відповідь на питання 1.12.

Так – відповідь вірна, тому що при будівництві здійснюється вплив на всі частини біосфери – атмосферне повітря, поверхневі та грунтові води, грунт, ландшафт.

Відповідь на питання 1.13.

Так – відповідь вірна, тому що будівлі і споруди повинні проектуватися з максимальним збереженням придатної для сільськогосподарського використання і природного функціонування грунту, тобто для цього повинні у першу чергу використовуватися непридатні для сільського господарства грунти.

Відповідь на питання 1.14.

Так – відповідь вірна, тому що відходи будівництва можуть використовуватися в якості сировини для виробництва будівельних матеріалів, дорожних покрить.

Відповіді на запитання загального тест-контролю за темою

1.1. - “Б” . Відкриття і освоєння вогню.

1.2. - “А”. В трудах древньогрецьких філософів.

1.3. - “В”. Німецьким вченим-біологом Ернстом Геккелем.

1.4. - “А”. До фундаментальних природничих дисциплін.

1.5. - “Б”. Це частина світу, з якою людина перебуває во взаємодії, яку вона використовує, на яку оказує вплив і до якої пристосовується.

1.6. - “Б”. Відношення живих істот до їх середовища, їх взаємовідносини в середовищі і вплив середовища на живі істоти.

1.7. - “В”. Зміна ставлення людей на планеті до природи, всебічний розвиток екологічної освіти в усіх країнах, широкий громадський рух за охорону навколишнього середовища.

1.8. - “Б”.Близько 30% площі залишити в стані, наближеному до природного.

1.9. - “В”. Додержуватися правила відновлювання ресурсів – скільки їх споживається, стільки й відновлюється.

1.10. - “В”. За рахунок їх сукупності.

ТЕМА 2

Відповіді на питання для самоконтролю

Параграф 2.1

Відповідь на питання 2.1.

Ні – відповідь вірна, тому що біотоп належить до неживих компонентів екосистеми і являє собою ділянку земної поверхні з однаковими ландшафтними, кліматичними, грунтовими умовами.

Відповідь на питання 2.2.

Так – відповідь вірна, тому що до абіотичних компонентів належать різноманітні фізичні умови навколишнього середовища й тільки, а біотичні компоненти складаються з кількох різних груп, які розрізняються за способами харчування і в більшості випадків підпорядковані один одному.

Відповідь на питання 2.3.

Ні – відповідь вірна, тому що головна роль в синтезі органічних речовин належить зеленим рослинним організмам. Роль хемосинтезуючих бактерій в цьому процесі відносно невелика. Кожний рік фотосинтезуючими організмами на Землі створюється біля 150 млрд органічної речовини. що акумулює сонячну енергію. Фотоавтотрофи складають основну масу усіх живих істот і повністю відповідають за утворення всієї нової органічної речовини в будь-якій екосистемі, тобто є виробниками продукції – продуцентами.

Відповідь на питання 2.4.

Ні – відповідь вірна, тому що гетеротрофи – це ті організми, які спживають готову органічну речовину інших організмів та продуктів їх життєдіяльності. Ці організми використовують органічні речовини в якості джерела як харчового матеріалу, так і енергії. Вони розділяються на дві великі групи організмів: консументи і редуценти.

Відповідь на питання 2.5.

Ні – відповідь вірна, тому що роль як продуцентів, так і редуцентів в біосфері дуже важлива – перші синтезують органічну речовину, що є харчем для всіх інших організмів на землі, з простих органічних сполук, а другі – розкладують органічні сполуки до простих речовин, що знов надходять в середовище і споживаються продуцентами, тобто роль цих двох груп організмів рівноцінна.

Відповідь на питання 2.6.

Так – відповідь вірна, тому що існує правило, що чим більше різноманітність біоценоза, тим більше екологічна стійкість екосистеми, а природні екосистеми відрізняються великою кількістю видів.

Відповідь на питання 2.7.

Так – відповідь вірна, тому що просторова структура екосистем обумовлена тим, що автотрофні і гетеротрофні процеси звичайно розділені в просторі. Перші активно протікають в верхніх шарах, де доступне сонячне світло, а другі інтенсивніше в нижніх шарах (грунтах, донних відкладеннях).

Параграф 2.2

Відповідь на питання 2.8

Ні – відповідь вірна, тому що хоч більша частина біогенних елементів і органічних сполук зустрічається як всередині, так і зовні живих організмів і утворює постійний потік між живим і неживим, деякі речовини можуть належати тільки одному з цих станів. Наприклад, хлорофіл зустрічається тільки в живих клітинах, він не функціонує зовні живих клітин, а гумус ніколи не зустрічається в організмах.

Відповідь на питання 2.9.

Так – відповідь вірна, тому що взаємодія автотрофних і гетеротрофних процесів є найбільш важливою функцією будь-яких екосистем. На протязі значного геологічного періоду (приблизно 600 млн-1млрд років тому) невелика, але помітна частина органічної речовини, що синтезувалася, не розходувалася, а зберігалася і нагромаджувалася в осадах. Саме перевага швидкості фотосинтезу над швидкістю розкладення органічних речовин й була причиною зменшення вмісту вуглекислого газу і накопичення кисню в атмосфері.

Відповідь на питання 2.10.

Так – відповідь вірна, тому що саме нагромаджена значна кількість кисню внаслідок виникнення фотосинтезуючих зелених рослин на планеті зробила можливим виникнення і еволюцію вищих форм життя.

Відповідь на питання 2.11.

Так – відповідь вірна, тому що не всі частини мертвих рослин і тварин руйнуються з однаковою швидкістю. Жири, цукри та білки розкладуються достатньо швидко, а деревина (клітковина, лігнін), кості – дуже повільно. Найбільш стійким проміжним продуктом розкладення органічних речовин є гумус, наступна мінералізація якого дуже уповільнена. Повільне розкладення гумусу – одна з причин запізнення деструкції порівняно з продукцією.

Відповідь на питання 2.12.

Ні – відповідь вірна, тому що до зовнішніх дій, які викликають суттєві зміни в екосистемі, не обов’язково належить тільки дія людини, це можуть бути різні природні катаклізми – виверження вулканів, землетруси, пожари, урагани, тощо.

Відповідь на питання 2.13.

Так – відповідь вірна, тому що в клімаксних екосистемах утворюється складна сітка взаємовідношень, які підтримують її стабільний стан. Теоретично такий стан повинен бути постійним за часом і існувати до тих пір, поки його не зруйнують потужні зовнішні обурення. Чим більше відношення П/Д віддалюється від 1, тим менш зрілою і менш стійкою буде екосистема. В клімаксних екосистемах це відношення наближається до 1. П – це продукція, автотрофний процес, Д – дихання, розкладення – гетеротрофний процес.

Параграф 2.3.

Відповідь на питання 2.14.

Так – відповідь вірна, тому що будь-яке місто, особливо промислове, є гетеротрофною екосистемою, що одержує енергію, харч, воду та інші речовини з великих теріторій, що розташовані за його межами. Існування індустріального міста підтримується колосальним притоком енергії, при цьому виникає її великий відток у вигляді тепла, продукції, промислових і побутових відходів. Ці процеси характерні для екосистем взагалі.

Відповідь на питання 2.15.

Так – відповідь вірна, тому що місто, особливо велике промислове, змінює майже всі компоненти природного середовища – атмосферу, рослинність, грунт, рельєф, гідрографічну мережу, підземні води, і навіть клімат. Воно забруднює природне середовище незвичними для нього шкідливими речовинами, чого не буває в природних екосистемах.

Відповідь на питання 2.16.

Так – відповідь вірна, тому що можлива така взаємодія урбанізованого і природного середовища, коли антропогенні зміни носять поступовий характер, а біосфера встигає адаптуватися до них. Для цього треба вдосконалювати інженерні і технологічні методи з метою освоєння безвідходних і маловідходних технологій, екологічно чистих видів транспорту й енергетики, вдосконалювати очищування викидів, впроваджувати екологічні методи будівництва.

Відповіді на загальний тест-контроль за темою.

2.1. - “А”. Це ділянка з однаковими ландшафтними, кліматичними, грунтовими умовами.

2.2. - “А”. Об’єкти неживої природи.

2.3. - “В”. Автотрофні організми.

2.4. - “В”. Вони харчуються мертвою органікою, розкладаючи її на двоокис вуглецю, воду та мінеральні речовини.

2.5. - “Б”. В “зеленому поясі” – серед рослин, де доступне сонячне світло.

2.6. - “А”. Співвідношення швидкостей автотрофних і гетеротрофних процесів.

2.7. - “А”. За вмістом кисню.

2.8. - “Б”. Гетеротрофною.

2.9. - “Б”. Вторинні.

2.10. - “А”. Коли автотрофні процеси переважують гетеротрофні.

ТЕМА 3

Відповіді на питання для самоконтролю

Параграф 3.1

Відповідь на питання 3.1.

Ні – відповідь вірна, тому що екологічні фактори можуть бути як небхідними, так і шкідливими для організмів екосистеми – різні організми по-різному реагують на еколоігчні фактори, для одних організмів ці фактори можуть бути необхідними, а для інших – шкідливими.

Відповідь на питання 3.2

Так – відповідь вірна, тому що до едафічних факторів належать властивості земної поверхні – кислотність грунту, концентрація солей в ньому, характеристики грунтових вод, тощо, а ці фактори належать до неживої природи, тобто є абіотичними.

Відповідь на питання 3.3.

Так – відповідь вірна, тому що біотичні фактори саме й є сукупність впливів життєдіяльності одних організмів на інші.

Відповідь на питання 3.4.

Ні – відповідь вірна, тому що в природі існує рівновага між кількістю хижаків та їх жерт, хижаки знищують слабких представників виду жертви і тим самим сприяють стабільності існування вида.

Відповідь на питання 3.5.

Ні – відповідь вірна, тому що в умовах, коли лімітовані деякі необхідні організмам ресурси, кооперація дає переваги, а коменсалізм саме й є кооперацією двох організмів, коли користь від взаємодії одержують обидва.

Відповідь на питання 3.6.

Ні – відповідь вірна, тому що є ряд прикладів, коли зовнішні фактори належать до біотичних, наприклад, коли в екосистему попадає насіння рослин, нехарактерних для неї, а занесених з другої екосистеми. Цей фактор біотичний, але зовінішній.

Відповідь на питання 3.7.

Ні – відповідь вірна, тому що тільки жорстке короткохвильове ультрафіолетове випромінювання, шкідливе для всього живого, затримується озоновим шаром, довгохвильовий же ультрафіолет досягє земної поверхні, більш того, він необхідний для деяких життєвих функцій організмів, наприклад, для синтезу вітаміну D.

Параграф 3.2

Відповідь на питання 3.8.

Ні - відповідь вірна, тому що здатність організмів до виживання визначається найслабкішою ланкою в ланцюгу його екологічних потреб. Наприклад, при вивченні впливу різних речовин на розвиток рослин знайдено, що врожай рослин залежить не від тих елементів харчування, яких треба у великих кількостях і вважаються найважливішими (наприклад, СО₂ і Н₂О), а від тих, які хоч і потрібні рослинам в менших кількостях, але практично відсутні в грунті, або важкодоступні (наприклад, цинк, фосфор, бор).

Відповідь на питання 3.9.

Ні – відповідь вірна, тому що в 1913 році англійський біолог В. Шелфорд звернув увагу на те, що лімітуючим фактором може бути не тільки нестача, але й надлишок екологічних факторів, тобто екосистеми характеризуються не тільки екологічним мінімумом, але й екологічним максимумом.

Відповідь на питання 3.10.

Ні – відповідь вірна, тому що організми можуть мати широкий диапазон толерантності відносно одного фактора і вузький диапазон толерантності відносно другого. Наприклад, людина більш чутлива до відсутності води, ніж до відсутності харчу, тобто межі толерантності відносно води більш вузьки, ніж відносно харчу.

Відповідь на питання 3.11.

Ні –відповідь вірна, тому що , вміст кисню в наземних середовищах мешкання велике і його достатньо для організмів, тому практично ніколи не буває лімітуючим фактором за виключенням високогір’я та деяких антропогенних систем.

Відповідь на питання 3.12.

Так – відповідь вірна, тому що дослідження останніх 50 років показали, що природні пожежі можуть бути частиною клімату деяких наземних місцях мешкання. Вони впливають на еволюцію рослин та тварин.

Параграф 3.3

Відповідь на питання 3.13.

Так – відповідь вірна, тому що багато металів, що видобуваються з надр Землі, нагромаджуються у великих кількостях на підприємствах – металургійних заводах, збагачувальних фабриках, тощо.

Відповідь на питання 3.14.

Так – відповідь вірна, тому що у великих містах середнього поясу взимку опалення житла постачає в атмосферу до 50% усіх забруднювачів у вигляді твердих частинок (пил, сажа, зола) і газоподібних (оксиди вуглецю, азоту, сірки у співвідношеннях, які залежать від виду палива).

Відповідь на питання 3.15.

Ні – відповідь вірна, тому що побутовий мотлох вміщує велику кількість полімерних матеріалів (полімерну тару, оболонку дротів, побутові полімерні речи, тощо), які при знищенні мотлоху спалюванням вивільнюють в атмосферу надзвичайно токсичні речовини – диоксини, що за токсичною дією порівнюються з іонізуючим промінням.

Відповідь на питання 3.16.

Ні – відповідь вірна, тому що деякі будівельні матеріали. з яких побудовано житло, не захищують людину від опромінювання, а, навпаки, спрямовують на неї власне випромінювання. Так, в будинках з ганітного каміння опромінювання людини зростає в 4 рази порівняно з природним фоном на відкритій місцевості.

Відповіді на загальний тест-контроль за темою

3.1. - “А”. Властивості земної поверхні – грунтові води, концентрація солей у воді, кислотність, товщина родючого шару грунту.

3.2. - “А”. Конкуренція.

3.3. - “А”. На початку розвитку екосистеми.

3.4. - “Б”. Це сукупність теріторіальних і функціональних характеристик середовища мешкання.

3.5. - “В”. Видиме.

3.6. - “Б”. Це реакція організмів на сезонні зміни довжини дня.

3.7. - “В”. В водних екосистемах.

3.8. - ”В”. Бор.

3.9. - “Б”.В штучних умовах.

3.10.- “В”. Від обох цих характеристик в рівній мірі.

ТЕМА 4

Відповіді на питання для самоконтролю

Параграф 4.1

Відповідь на питання 4.1.

Так – відповідь вірна, тому що Сонячне світло розсіюється в космічному просторі, але деяка його частина досягає Землі. Світло поглинається предметом, який при цьому нагрівається. Світова енергія при цьому перетворюється в теплову. Внаслідок нерівномірного нагрівання води й суші утворюються повітряні потоки, які вирівнюють температуру, але й можуть виконувати механічну роботу – якщо на шляху переміщення повітряних потоків встановити вітряк, вони будуть крутити його.

Відповідь на питання 4.2.

Так – відповідь вірна, тому що Сонячна енергія, що одержується поверхнею зеленого листя, перетворюється в процесі фотосинтезу в енергію хімічних зв’язків органічних сполук, що синтезуються. Органічні сполуки, утворені внаслідок фотосинтезу вміщують енергію харчу, яка перетворюєтьсядалі при споживанні харчу тваринами в потенційну енергію м’язов<