Контроль і управління якістю природного середовища. Природоохоронна відповідальність. Еколого-економічний моніторинг і управління якістю середовища. Оцінка стану середовища.

Поступове вирішення проблеми раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища зв’язано з правовим регулюванням взаємовідносин людини й природи, визначенням системи правил та законів, що сприяють збереженню природи, оздоровленню навколишнього середовища.

Регламентація використання природних ресурсів, способи захисту навколишнього середовища, порядок природоохоронної діяльності вміщені в законодавствах, кодексах та спеціальних законах.

В своїй практичній діяльності інженер-будівельник постійно зіткається з проблемами охорони природи, йому необхідно знати державне законодавство, відомчі правові акти в галузі будівництва і інших галузях, на які впливає будівництво; інженер-будівельник несе відповідальність за невиконання ціх законів і актів, тому що воно наносить матеріальні збитки державі, погіршує стан природи.

Інженер-будівельник повинен знати державні стандарти в галузі охорони природи і поліпшення використання природних ресурсів. В будівництві й архітектурі основними нормативними документами є СНіП (розділ “Охорона навколишнього середовища”), а також відомчи нормативні документи: Інструкція про склад, порядок розробки, узгодження та затвердження схем і проектів районного планування, планування й забудови міст, селищ та сільських населених пунктів ВСН38-82, Інструкція про розробку схем генеральних планів груп підприємств із загальними об’єктами (промислових вузлів) СН 387-78, розділ “Охорона навколишнього середовища”, Інструкція про склад, порядок розробки, узгодження та затвердження проектно-смітної документації на будівництво підприємств, будівель і споруд (СНіП 1.02.01-85).

Стандартизація в справі охорони навколишнього середовища спрямована на рішення техніко-економічних і екологічних задач. Порушення або невиконання державних стандартів і інших еколгічних нормативів веде до юридичної відповідальності.

З метою визначення ривалого впливу об’єктів, що проектуються, на стан навколишнього середовища, виключення внесення забруднень в середовище для всых організацій і підприємств проводиться в обов’язковому порядку екологічна експертиза проектів. В процесі екологічної експертизи перевіряєься відповідність проектних технологій, мыстобудівних, архітектурно-будівельних, конструктивних і технологічних рішень вимогам екології, захисту середовища від забруднень, захисту природи від порушень.

Об’єктами екологічної експертизи є:

-розділи з охорони природи і раціонального природокористування в проектах перспективних і річних планів економічного і соціального розвитку;

-теріторіальні комплексні схеми охорони природи;

-проекти будівництва підприємств і споруд;

-проекти планування й забудови міст і населених пунктів;

-великі народногосподарчи об’єкти, зв’язані з перетворенням природного середовища;

-проекти стандартів і технічних умов на нові види сировини, виробів, матеріалів і хімічних речовин;

-газоочищувальні і пиловловлюючи прилади;

-водоочисні споруди.

Для керування станом навколишнього середовища необхідно контролювати його стан, зміни, щоб перешкодити погіршенню якості. прогнозувати зміни і зв’язані з ними екологічні наслідки. Для цього існує моніторинг.

Моніторинг – система спостереження за зміненнями мтану навколишнього середовища, викликаного антропогенною дією.

Для своєчасного втручання в розвиток природи потрібно мати відомості про необхідність якості життєвого середовища, оптимальної для життя людини відповідно з комплексом прийнятих конкретних показників, з урахуванням допустимих навантажень на навколишнє середовище, які можуть викликати її погіршення і зниження якості життя людини.

Якість середовища визначається ступенем відповідності природних умов потребам людини або інших видів живих організмів. При оптимальній якості середовища можливо стійке існування і розвиток екологічної системи, природної або створеної людиною в регіоні. Крітеріями якості середовища є висока біологічна продуктивність популяцій, оптимальне співвідношення видів і біомас популяцій, що перебувають на різних трофічних рівнях, тощо. З цих критерієв витікають конкретні показники навколишнього середовища, оптимальні для нормальних умов життя людини: ступінь чистоти повітря, води, грунту, наявність і склад рослинності, дані про клімат та ін.

При цьому велике значення має визначення нульової точки відрахування, тобто, того природного показника якості, після якого цей показник змінюється під впливом антропогенних факторів. Такий показних середовища є фоновим. Фоновий показник рекомендується встановлювати на терріторіях, які не піддавалися антропогенному впливові – заповідниках, заказниках, на спеціальних станціях. Мережа таких станцій повинна бути побудована по всій країні.

Моніторинг полягає в системі постійно півторюючихся спостережень за елементами навколишнього середовища в просторі і часі відповідно з програмою. Мета моніторинга – констатація фактів, прогнозування процесів в природі, видаваня інформації для вчасного втручання і виключення негативних впливів на природу.

Для інженерів-будівельників і архітекторівважливий не тільки загальний комплекс параметрів, що вимірюються при моніторингу, але й ряд спеціальних параметрів, що використовуються при обгрунтуванні проектування, контроля експлуатації великих об’єктів.

Експлуатація будівель і споруд може викликати розвиток і активізацію інженерно-геологічних процесів, особливо в районах вічної мерзлоти, активного розвитку фізико-геологічних процесів в сейсмонебезпечних регіонах.

Для архітекторів важливі параметри, зв’язані з урбоекологією: взаємодія містобудівних структур з літогеною основою ландшафту і як наслідок – змінення рельєфу, властивостей порід, гідрологічних умов, спрямованості фізико-геологічних процесів. Так, вплив міської забудови на підземні води доходить до глибин 100-150м, іноді – до 800м. При цьому можуть розвиватися заболочування, деформація поверхні, зникнення підземних вод, розвиток оползнів.

Оцінка стану навколишнього середовища района, міста включає в себе:

-оцінку повітряного басейну – виявлення небезпеки його забруднення залежно від природно-кліматичних факторів району або міста(рельєфа, швидкості вітру, туману, тощо);

-оцінку санітарно-гігієнічного стану водних об’єктів;

-оцінку стану геологічного середовища і порушення теріторій;

-оцінку санітарно-гігієнічного стану грунтів;

-оцінку стану рослинного світа;

-оцінку стану тваринного світа

-оцінку шумового режиму теріторії;

-оцінку вібраціонного, електромагнітного, температурного полей.

Оцінка вказаних факторів навколишнього середовища, що здійснюється на основі моніторінга, слугує не тільки для приняття мір з перешкоди забруднень середовища, але й для урахування при проектуванні.

Питання для самоконтрлю.

Питання 8.11.

Чи необхідно для охорони природи встановлення обов’язкових правил та законів?

Так.

Ні.

Питання 8.12. ПАКЕТ 2.

Чи достатньо користуватися інженеру-будівельнику загальними правовими актами та законами?

Так.

Ні.

Питання 8.13. ПАКЕТ 2.

Чи відрізняється вплив експлуатації будівель і споруд від впливу інших видів людської діяльності на природу?

Так.

Ні.

Загальний тест-контроль за темою.

Запитання 8.1.

Які явища завдають більшу шкоду навколишньому середовищу?

“А”. Природні стихійні явища типу землетрусів, вивержень вулувнів, повіней, тощо.

“Б”. Дія людини.

“В”. Обидві типи дії впливають однаково.

Запитання 8.2.

Які події вважаються початком деградації екосистеми Азовського моря?

“А”. Будівництво гідровузлів на Дону і Кубані.

“Б”. Скиди в море забруднюючих речовин з металургійного заводу ім. Ілліча.

“В”. Каналізаційні стоки міста Маріуполя.

Запитання 8.3.

Які сполуки лімітують фотосинтез у водоймищах?

“А”. Фосфор та азот.

”Б”. Вуглекислота та бікарбонат-іон.

“В”. Іод та марганець.

Запитання 8.4.

Що є головною причиною антропогенного евтрофування водоймищ?

“А”.Змиви з ланів добрив та побутові стічні води.

“Б”. Промислові стічні води.

“В”. Рекреаційні заходи.

Запитання 8.5.

Де найбільш активно здійснюються процеси евтрофування?

“А”. В глибинах водоймища, де немає швидких течій.

“Б”. На мілководді.

“В”. В руслі теплих течій.

Запитання 8.6.

Який вид антропогенної дії найбільш небезпечний?

“А”. Експлуатація природних ресурсів.

“Б”. Косвена антропогенна дія.

“В”. Антропогенне забруднення.

Запитання 8.7.

Яку дію оказує наявність в грунті сполук іоду?

“А”. Корисну.

“Б”. Шкідливу.

“В”. Шкідливу або корисну залежно від його концентрації.

Запитання 8.8.

Які забруднення найбільш шкідливі для біосфери?

“А”. Матеріальні.

“Б”. Енергетичні.

“В”. Ті й другі однаково.

Запитання 8.9.

До якого типу забруднень належить бензпірен?

“А”. Загальносаматичних.

“Б”. Канцерогенних.

“В”. Сенсибілізуючих.

Запитання 8.10

Яке промислове виробництво відрізняється особливою різноманітністю викидів?

“А”. Гірські розробки.

“Б”. Металургічне виробництво.

“В”. Коксохімічне виробницбво.

ТЕМА 9