В залежності від ступеня інтенсивності руйнувань та умов вибуху

Розміри небезпечних зон при розпущенні ґрунтів накладними зарядами встановлюються від кількості вибухової речовини, що підривається одночасно (див. табл. 5.8).

При руйнуванні мерзлих ґрунтів повітряним навантаженням для запобігання травмування кусками, що розлітаються, правила безпеки забороняють людям знаходитись в радіусі 50 м від місця робіт. При цьому необхідно враховувати, що на дальність і траєкторію відльоту кусків ґрунту великий вплив має геометрична форма ударного робочого органу машини.

Таблиця 5.8 ‑ Розміри небезпечних зон при розпушенні

ґрунтів накладними зарядами

Максимальна дальність розльоту кусків мерзлого ґрунту вагою до 1 кг визначається за формулою, м:

м (5.8)

де V₀ - максимальна швидкість відльоту кусків ґрунту, V₀ = 10...18 м/с;

k - експериментальний коефіцієнт, k = - 0,63;

α_min - кут прикладання робочого органу, α_min = 65...90°;

β - експериментальний коефіцієнт, β = 72°;

g - прискорення вільного падіння, g = 9,8 м/с².

Максимальну висоту розльоту кусків мерзлого ґрунту Н_тах при початковому куті розльоту кусків ґрунту, що дорівнює

α₁ = k∙α + β, (5.9

можна визначити за формулою, м:

(5.10)

Небезпечна зона при розробці ґрунту механічним способом ударним навантаженням повинна бути огороджена. Якщо за умовами роботи обмежити небезпечну зону неможливо, для запобігання розльоту кусків ґрунту встановлюють захисні сітки, висота яких, а також їх віддалення від місця виконання робіт можуть бути прийняті за табл. 5.9.

Таблиця 5.9 - Висота захисних сіток при розробці ґрунту механічним способом

Небезпечна зона розльоту кусків мерзлого ґрунту при його розпушенні клин-бабою показана на рис. 5.5.

Рисунок 5.5 ‑ Схема визначення габаритів небезпечної зони при

розпушенні ґрунту клин-бабою (l - довжина вильоту стріли)

Небезпечні зони виникають також при розбиранні будівель і споруд. Заборонено виконувати ці роботи в декількох рівнях по вертикалі, а також обвалювати конструкції, що розбираються на перекриттях. Машини і механізми слід розміщувати поза зоною обвалення.

У випадку застосування для розбирання будівель способу "завалення" довжина робочих канатів повинна в 3 рази перевищувати висоту будівлі.

При обваленні конструкцій будівель (споруд), які підлягають знесенню за допомогою клин-молота чи шар-молота, небезпечна зона, знаходження в якій недопустимо, визначається висотою будівлі (споруди).

Для забезпечення безпечного переміщення машин по льоду річок і водойм необхідно визначити його розрахункову товщину за формулою, см:

(5.11)

де G - повна маса транспорту з вантажем, т;

k - коефіцієнт, для гусеничних машин k = 9, для колісних машин і причепів (в залежності від схеми опирання) k = 11.

Якщо температура повітря позитивна, величину h необхідно збільшити на 25%, тому в даному випадку буде справедлива формула:

(5.12)

При негативних температурах товщину льоду, якщо вона не достатня, можна збільшити шляхом наморожування.

Ширина шляху переміщення кранів визначається за формулами:

- для гусеничних машин l_гус = 0,33 G + 6 м; (5.13)

- для колісних машин l_кол = 0,33 G + 6 м; (5.14)

Важливим елементом забезпечення безпеки на будівельному майданчику являється визначення та позначення небезпечних зон при експлуатації вантажопідйомних механізмів.

Небезпечною зоною при роботі вантажопідйомної машини вважається простір, в якому можуть переміщуватись машини і вантажі, із врахуванням максимально можливого відльоту останніх у випадку їх падіння.

Отже, розміри небезпечної зони залежать від технічних характеристик крана (виліт гака, висота підіймання крюка), розмірів конфігурації шляхів його переміщення, від габаритів вантажів, що переміщуються.

У випадку встановлення кранів в прольотах цехів під перекриттям визначається небезпечна зона по висоті.

Для баштового крана довжина небезпечної зони в плані (див. рис. 5.6 і 5.7):

L_н.з. = 2 R_н.з. + l, (5.15)

де R_н.з. - радіус небезпечної зони;

l, - відстань між крайніми стоянками крану. Ширина небезпечної зони в плані:

В = 2 R_н.з. (5.16)

Рисунок 5.6 ‑ Габарити небезпечної зони в плані при роботі баштового крана:

1 - об'єкт, що будується; 2 - підкрановий шлях;

3 - майданчик для складування; 4 - автомобільна дорога

Рисунок 5.7 ‑ Габарити небезпечних зон при роботі баштового крана (розріз А-А):

R_н.з. - радіус небезпечної зони;

H_н.з. - висота небезпечної зони;

n - максимальний габарит вантажу,

Q_н.з. - небезпечна зона будівлі, що споруджується (приймається по табл.1 СНиП ІІІ-4-80*[1]);

П_п - габарит противаги крана;

Н_буд. - висота будівлі;

Н_тах - максимальна висота підйому стріли;

а - мінімальна відстань від гака до верха блока;

1,0 – мінімальна відстань по горизонталі при переміщенні конструкцій між конструкцією, яка переміщується, і раніше встановленими конструкціями, відповідно з п. 12.35 СНиП ІІІ-4-80*[1];

0,5 - мінімальна відстань переміщення вантажу над конструкціями, обладнанням і т.і. (СНиП ІІІ-4-80* п.12.35 [2]);

0,7 - відстань від виступаючих частин крана до огородження підкранового шляху чи будівлі, відповідно до Правил [4].

В свою чергу R_н.з., залежить від максимального вильоту гака R_max, габариту виступаючої за межі вісі підвісу частини конструкції п і дальності відльоту предметів, конструкцій, вантажів при можливому їх падінні S, яка приймається по табл. і в залежності від висоти падіння вантажу:

R_н.з. = R_max + n + S (5.17)

Величина S може бути визначена за табл. 1, або за формулою, яка запропонована кандидатом технічних наук Новаком А.П. [3]:

, (5.18)

де Н – відстань від землі до піднятої конструкції (рис. 5.7, 5.9);

l – довжина стропів;

а – відстань від центра ваги конструкції до її краю (по більшій стороні);

φ – кут нахилу стропів до вертикальної вісі.

Для стрілових кранів (автомобільних, гусеничних, колісних) розмір небезпечної зони визначається в залежності від довжини стріли, вильоту гака, висоти підйому (падіння) вантажу, максимальних габаритів конструкцій, що піднімаються (див. рис. 5.8), для них справедливі формули (5.17) і (5.18).

Рисунок 5.8 ‑ Габарити небезпечної зони при роботі стрілового (гусеничного,

пневмоколісного, автомобільного) крана (по Б-Б див. рис. 3.9);

l_стр + С - виліт стріли; С - відстань від осі обертання крана до вісі шворня стріли (інші позначення див. рие. 5.6, 5.7).

Рисунок 5.9 ‑ Небезпечна зона при роботі стрілових кранів (розріз по Б-Б).

Умовні позначення див. на рис. 5.6, 5.7.

Але слід пам'ятати, що можливе і падіння стріли. У такому випадку небезпечна зона буде визначатись сумою довжини стріли L_стр і відстані від вісі обертання крана до вісі шворня стріли С, що приймається за паспортом крана, збільшеним на 5 м чи на максимальний габарит виступаючої за межі вісі підвісу частини конструкції

R_н.з. = L_стр + 5,0 = L_стр + С + 5,0 (5.19)

або

R_н.з. = L_стр + n = L_стр + С + n (5.20)

Таким чином, для стрілових самохідних кранів небезпечною зоною вважається площа кола описана радіусом R_н.з.