В залежності від ступеня інтенсивності руйнувань та умов вибуху


Ступінь інтенсивності руйнувань Умови вибуху kв
Заряд на поверхні землі, відсунення ушкодженості 50...150
Випадкове ушкодження засклення 20…30
Повне руйнування засклення, часткове ушкодження рам, дверей, порушення штукатурки 6...8
Руйнування внутрішніх перегородок, рам, дверей, а також сараїв 3...4
Пролом крупних цегляних стін, ушкодження залізниць і мостів 1,5

Розміри небезпечних зон при розпущенні ґрунтів накладними зарядами встановлюються від кількості вибухової речовини, що підривається одночасно (див. табл. 5.8).

При руйнуванні мерзлих ґрунтів повітряним навантаженням для запобігання травмування кусками, що розлітаються, правила безпеки забороняють людям знаходитись в радіусі 50 м від місця робіт. При цьому необхідно враховувати, що на дальність і траєкторію відльоту кусків ґрунту великий вплив має геометрична форма ударного робочого органу машини.

Таблиця 5.8 ‑ Розміри небезпечних зон при розпушенні

ґрунтів накладними зарядами

Маса вибухової речовини, що підривається одночасно, кг
Радіус зони можливого руйнування повітряною хвилею, м

Максимальна дальність розльоту кусків мерзлого ґрунту вагою до 1 кг визначається за формулою, м:

м (5.8)

де V0 - максимальна швидкість відльоту кусків ґрунту, V0 = 10...18 м/с;

k - експериментальний коефіцієнт, k = - 0,63;

αmin - кут прикладання робочого органу, αmin = 65...90°;

β - експериментальний коефіцієнт, β = 72°;

g - прискорення вільного падіння, g = 9,8 м/с2.

Максимальну висоту розльоту кусків мерзлого ґрунту Нтах при початковому куті розльоту кусків ґрунту, що дорівнює

α1 = k∙α + β, (5.9

можна визначити за формулою, м:

(5.10)

Небезпечна зона при розробці ґрунту механічним способом ударним навантаженням повинна бути огороджена. Якщо за умовами роботи обмежити небезпечну зону неможливо, для запобігання розльоту кусків ґрунту встановлюють захисні сітки, висота яких, а також їх віддалення від місця виконання робіт можуть бути прийняті за табл. 5.9.

Таблиця 5.9 - Висота захисних сіток при розробці ґрунту механічним способом

Відстань від місця падіння робочого органу до місця встановлення захисних сіток, м Висота захисних сіток, м, при падінні робочого органу піл кутом, град.
1.0 1,5 1,8
1,0 2,0 2,5
1,5 3,0 3,5
1,8 3,2 4,0
1,4 3,4 4,0
1,0 2,8 3,8
1,0 2,5 3,5

Небезпечна зона розльоту кусків мерзлого ґрунту при його розпушенні клин-бабою показана на рис. 5.5.

Рисунок 5.5 ‑ Схема визначення габаритів небезпечної зони при

розпушенні ґрунту клин-бабою (l - довжина вильоту стріли)

Небезпечні зони виникають також при розбиранні будівель і споруд. Заборонено виконувати ці роботи в декількох рівнях по вертикалі, а також обвалювати конструкції, що розбираються на перекриттях. Машини і механізми слід розміщувати поза зоною обвалення.

У випадку застосування для розбирання будівель способу "завалення" довжина робочих канатів повинна в 3 рази перевищувати висоту будівлі.

При обваленні конструкцій будівель (споруд), які підлягають знесенню за допомогою клин-молота чи шар-молота, небезпечна зона, знаходження в якій недопустимо, визначається висотою будівлі (споруди).

Для забезпечення безпечного переміщення машин по льоду річок і водойм необхідно визначити його розрахункову товщину за формулою, см:

(5.11)

де G - повна маса транспорту з вантажем, т;

k - коефіцієнт, для гусеничних машин k = 9, для колісних машин і причепів (в залежності від схеми опирання) k = 11.

Якщо температура повітря позитивна, величину h необхідно збільшити на 25%, тому в даному випадку буде справедлива формула:

(5.12)

При негативних температурах товщину льоду, якщо вона не достатня, можна збільшити шляхом наморожування.

Ширина шляху переміщення кранів визначається за формулами:

- для гусеничних машин lгус = 0,33 G + 6 м; (5.13)

- для колісних машин lкол = 0,33 G + 6 м; (5.14)

Важливим елементом забезпечення безпеки на будівельному майданчику являється визначення та позначення небезпечних зон при експлуатації вантажопідйомних механізмів.

Небезпечною зоною при роботі вантажопідйомної машини вважається простір, в якому можуть переміщуватись машини і вантажі, із врахуванням максимально можливого відльоту останніх у випадку їх падіння.

Отже, розміри небезпечної зони залежать від технічних характеристик крана (виліт гака, висота підіймання крюка), розмірів конфігурації шляхів його переміщення, від габаритів вантажів, що переміщуються.

У випадку встановлення кранів в прольотах цехів під перекриттям визначається небезпечна зона по висоті.

Для баштового крана довжина небезпечної зони в плані (див. рис. 5.6 і 5.7):

Lн.з. = 2 Rн.з. + l, (5.15)

де Rн.з. - радіус небезпечної зони;

l, - відстань між крайніми стоянками крану. Ширина небезпечної зони в плані:

В = 2 Rн.з. (5.16)

Рисунок 5.6 ‑ Габарити небезпечної зони в плані при роботі баштового крана:

1 - об'єкт, що будується; 2 - підкрановий шлях;

3 - майданчик для складування; 4 - автомобільна дорога

Рисунок 5.7 ‑ Габарити небезпечних зон при роботі баштового крана (розріз А-А):

Rн.з. - радіус небезпечної зони;

Hн.з. - висота небезпечної зони;

n - максимальний габарит вантажу,

Qн.з. - небезпечна зона будівлі, що споруджується (приймається по табл.1 СНиП ІІІ-4-80*[1]);

Пп - габарит противаги крана;

Нбуд. - висота будівлі;

Нтах - максимальна висота підйому стріли;

а - мінімальна відстань від гака до верха блока;

1,0 – мінімальна відстань по горизонталі при переміщенні конструкцій між конструкцією, яка переміщується, і раніше встановленими конструкціями, відповідно з п. 12.35 СНиП ІІІ-4-80*[1];

0,5 - мінімальна відстань переміщення вантажу над конструкціями, обладнанням і т.і. (СНиП ІІІ-4-80* п.12.35 [2]);

0,7 - відстань від виступаючих частин крана до огородження підкранового шляху чи будівлі, відповідно до Правил [4].

В свою чергу Rн.з., залежить від максимального вильоту гака Rmax, габариту виступаючої за межі вісі підвісу частини конструкції п і дальності відльоту предметів, конструкцій, вантажів при можливому їх падінні S, яка приймається по табл. і в залежності від висоти падіння вантажу:

Rн.з. = Rmax + n + S (5.17)

Величина S може бути визначена за табл. 1, або за формулою, яка запропонована кандидатом технічних наук Новаком А.П. [3]:

, (5.18)

де Н – відстань від землі до піднятої конструкції (рис. 5.7, 5.9);

l – довжина стропів;

а – відстань від центра ваги конструкції до її краю (по більшій стороні);

φ – кут нахилу стропів до вертикальної вісі.

Для стрілових кранів (автомобільних, гусеничних, колісних) розмір небезпечної зони визначається в залежності від довжини стріли, вильоту гака, висоти підйому (падіння) вантажу, максимальних габаритів конструкцій, що піднімаються (див. рис. 5.8), для них справедливі формули (5.17) і (5.18).

Рисунок 5.8 ‑ Габарити небезпечної зони при роботі стрілового (гусеничного,

пневмоколісного, автомобільного) крана (по Б-Б див. рис. 3.9);

lстр + С - виліт стріли; С - відстань від осі обертання крана до вісі шворня стріли (інші позначення див. рие. 5.6, 5.7).

Рисунок 5.9 ‑ Небезпечна зона при роботі стрілових кранів (розріз по Б-Б).

Умовні позначення див. на рис. 5.6, 5.7.

Але слід пам'ятати, що можливе і падіння стріли. У такому випадку небезпечна зона буде визначатись сумою довжини стріли Lстр і відстані від вісі обертання крана до вісі шворня стріли С, що приймається за паспортом крана, збільшеним на 5 м чи на максимальний габарит виступаючої за межі вісі підвісу частини конструкції

Rн.з. = Lстр + 5,0 = Lстр + С + 5,0 (5.19)

або

Rн.з. = Lстр + n = Lстр + С + n (5.20)

Таким чином, для стрілових самохідних кранів небезпечною зоною вважається площа кола описана радіусом Rн.з.

При роботі вантажного (вантажопасажирського) підйомника також існує небезпечна зона ‑ площа, в межах якої можливе падіння вантажів, що піднімаються.

Розміри зони в плані обмежуються конструктивними розмірами підйомника Sпід і страхувальною площею Scтp. (рис. 3.10), габарити яких залежать від висоти підйому вантажу і визначаються із умови

(5.21)

де Lcтp - величина відльоту вантажу при його падінні з висоти Н. Але в будь якому випадку розмір повинен бути не менше 3,5 м.

Таким чином, розмір небезпечної зони при роботі підйомника дорівнює сумі площ вантажонесучого органа і страхувальної площі:

(5.22)

Рисунок 5.10 ‑ Схема визначення небезпечної зони вантажного підйомника

Із збільшенням висоти підйому вантажів пропорційно збільшується і страхувальна площа, а відповідно і розмір небезпечної зони.

Небезпечні зони існують і у випадку роботи з матеріалами, що вміщують або виділяють вибухові речовини в процесі їх застосування. В даному випадку границі небезпечних зон визначаються територією чи об'ємом приміщень, в межах яких у повітрі робочої зони є перевищення величин гранично допустимих концентрацій таких речовин.

До переліку будівельних робіт, при виконанні яких можливий контакт із шкідливими речовинами, можна віднести оздоблювальні роботи (малярні, шпаклювальні), зварювальні (зварювання металевих і полімерних матеріалів та конструкцій), ізоляційні, антикорозійні, а також роботи, які виконуються в каналізаційних колодязях, в місцях можливого неповного згоряння палива в безпосередній близькості від газоконденсатних родовищ. В таких місцях, а також у закритих ємностях, шурфах, траншеях, колекторах, комунікаційних тунелях до початку роботи необхідно проводити інструментальні виміри, аналіз стану повітряного середовища, залучаючи для таких цілей спеціалізовані чи санітарні лабораторії.

Величини гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у повітрі робочої зони, перевищення яких створює небезпеку для людини і визначає межі небезпечної зони, встановлені в табл. 5.10.

Таблиця 5.10 - Гранично допустимі концентрації деяких



Дата добавления: 2021-12-14; просмотров: 233;


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2024 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.017 сек.