При падінні предметів з висоти

Визначення та позначення небезпечних зон на будівельному майданчику

При організації будівельного майданчика, розміщенні ділянок робіт, робочих місць, проїздів будівельних машин і транспортних засобів, проходів для людей слід встановити небезпечні для людей зони, в межах яких постійно діють або потенційно можуть діяти небезпечні виробничі чинники.

До зон небезпечних виробничих чинників, що постійно діють, слід відносити зони:

поблизу від неізольованих струмопровідних частин електроустановок;

поблизу від не захищених перепадів по висоті на 1,3 м і більш;

у місцях, де містяться шкідливі речовини в концентраціях вище гранично допустимих або впливає шум інтенсивністю вище гранично допустимого рівня.

До зон небезпечних виробничих чинників, що потенційно діють, слід відносити:

ділянки території поблизу будівлі (споруди), що будується; поверхи (яруси) будівель і споруд в одній захватці, над якими відбувається монтаж (демонтаж) конструкцій або устаткування;

зони переміщення машин, устаткування або їх частин, робочих органів; місця, над якими відбувається переміщення вантажів вантажопідйомними кранами.

Границі небезпечних зон, які виникають при падінні предметів біля будівель, що зводяться, можуть бути визначені за формулою, рекомендованою ЦНДІОМТД [7]:

, м (5.1)

де σ – ефективна площа поперечного перерізу предмета, що падає, м² (визначається як середнє арифметичне із двох значень площин найбільшого и найменшого перерізів);

т – маса предмету, що падає, кг;

g – прискорення вільного падіння,м/с²;

Н – висота падіння предмету, м;

V_o – горизонтальна складова швидкості падіння предмету, м/с.

Вказані границі, а також границі небезпечних зон, в межах яких можливе виникнення небезпеки у зв'язку із падінням предметів з висоти (місця, над якими відбувається переміщення вантажів вантажопідйомними кранами можуть бути визначені у відповідності з СНиП ІІІ-4-80* [2] (див. табл. 5.1).

Зони, в межах яких діє небезпека ураження електричним струмом, установлюються згідно ГОСТ 12.1.013-78 [3] (див. табл. 5.2).

Таблиця 5.1 - Межі небезпечних зон, які виникають

при падінні предметів з висоти

Таблиця 5.2 - Межі небезпечних зон від ураження електричним струмом

Розміри охоронних зон ліній електропередач визначаються у відповідності до рис. 5.1 і табл. 5.3

Рисунок 5.1 ‑ Схема визначення розміру охоронних зон

Примітка: L - відстань від вісі опори ЛЕП до вісі крайнього дроту;

L₁ - відстань від вісі крайнього дроту до границі охоронної зони.

Таблиця 5.3 - Межі охоронних зон уздовж повітряних ЛЕП

Охоронна зона прокладених в ґрунті електрокабелів - поверхня ґрунту, обмежена двома паралельними прямими які розташовуються по обидва боки від крайніх кабелів на відстані 1,0 м. Якщо кабель прокладено під тротуаром габарити охоронної зони будуть обмежені 0,6 м в бік будівель і споруд і 1,0 м - в бік проїзної частини вулиці (дороги).

Відстань від підйомної частини будівельної машини чи частини, що висувається, в будь-якому її положенні до вертикальної площини, яка утворюється проекцією на землю найнижчого проводу, що знаходиться під напругою, повітряної ЛЕП, визначається за табл. 5.2.

Переміщення, встановлення і робота машин поблизу виїмок (котлованів, траншей, канав і т.п.) з незакріпленими укосами дозволяється тільки за межами призми обвалення ґрунту на відстані, встановленої проектом виконання робіт (ПВР). При відсутності відповідних вказівок в ПВР допустиму відстань по горизонталі від основи укосу виїмки до найближчих опор машин (рис. 5.2 і 3.3) необхідно приймати по табл. 5.4.

Таблиця 5.4 - Найменша допустима відстань від основи укосу котловану

(канави) до найближчих опор вантажопідіймального крана

При глибині виїмки більше 5 м в складних гідрогеологічних умовах вирішення питання про встановлення машини повинно мати інженерне обґрунтування, яке спирається на визначення поверхні ковзання і призми обвалення в конкретних умовах (вони визначаються по методиці рівностійкого укосу).

Риття котлованів і траншей з укосами без кріплень в нескельних ґрунтах вище за рівень ґрунтових вод (з урахуванням капілярного підняття) або в ґрунтах, осушених за допомогою штучного водопониження, допускається при глибині виїмки і стрімності укосів згідно таблиці 4 СНиП ІІІ-4-80* [2] (див. табл. 5.5).

Таблиця 5.5 – Стрімність укосів при розробці без кріплень

Продовження табл. 3.5

Примітка. При нашаруванні різних видів ґрунтів стрімність укосів для всіх пластів належить призначати за найбільш слабим видом ґрунту.

Стрімність укосів виїмок завглибшки більше 5 м у всіх випадках і глибиною менше 5 м за гідрогеологічних умов і видів ґрунтів, не передбачених таблицею 5, повинна встановлюватися проектом.

При глибині виїмки до 5,0 м мінімальна допустима відстань від верхньої будови колії, опори крану, гусениці, колеса до основи незакріпленого укосу може бути визначена по наближеній формулі:

l = 1,2 ∙ m ∙ h + 1, (5.2)

де m - коефіцієнт закладання укосу, приймається pf даними табл. 5.5;

h - глибина виїмки, м.

Якщо розглядаються результати визначення відстані від верхньої будови колії до основи укосу виїмки за табл. 5.4 і наближеною формулою, то приймається більше значення. При вирішенні задачі розміщення найближчих до виїмки опор вантажопідйомних чи інших машин намагаються знайти таке положення опор, яке було б поза призмою обвалення, що визначається кутом внутрішнього тертя (див. рис. 5.3). Тому в табл. 5.4 дана відстань по горизонталі від основи укосу виїмки (а не від верхньої бровки укосу, положення якої визначається кутом укосу, до найближчої опори машини).

При улаштуванні рейкового шляху баштового крану поблизу виїмки з незакріпленими укосами відстань від основи укосу до баластної призми підкранового шляху може бути визначена із співвідношення:

а) l = 1,5 h + 0,4 (м) - для піщаних і супіщаних ґрунтів;

б) l = h + 0,4 (м) - для глинистих фунтів.

Рисунок 5.2 ‑ Схема визначення відстані до опори машини.

Рисунок 5.3 ‑ Схема визначення відстані до баластної призми підкранового шляху.

Межі небезпечних зон поблизу рухомих частин і робочих органів машин визначаються відстанню в межах 5 м, якщо інші підвищені вимоги відсутні в паспорті або інструкції завода-виготівника.

Небезпечна зона при розробці ґрунту екскаватором з прямою лопатою (див. рис. 5.4). Величина її визначається габаритами фронту робота машини, збільшеним на 1,0 м за формулою, м:

R_н.з. = r_max + b (5.3)

де r_max - найбільший радіус копання (приймається за паспортом машини);

b - відстань від верхньої межі забою до межі призми обвалення ґрунту, збільшеної на 1,0 м.

Для екскаваторів інших типів розмір небезпечної зони визначають за формулою, м:

R_н.з. = l_стр + 5,0 (5.4)

де l_стр - довжина вильоту стріли екскаватора.

Рисунок 5.4 ‑ Розміри небезпечної зони при розробці ґрунту

екскаватором з прямою лопатою

Обвалення ґрунту при виконанні земляних робіт з риття траншей і котлованів можливе у випадку його пересування, виникнення додаткових навантажень, впливу вібрацій, розробки підкопом, відсутності кріплень укосів там, де вони необхідні і т.д. Риття котлованів і траншей з вертикальними стінками без кріплень в нескельних і не мерзлих ґрунтах вище рівня ґрунтових вод і при відсутності поблизу підземних споруд згідно СНиП III - 4 - 80* [2], допускається на глибину не більше 1,0 м - в насипних, піщаних і великоуламкових ґрунтах; 1,5 м - в суглинкових і глинах.

Розробка мерзлих ґрунтів також пов'язана з появою небезпечних зон. Руйнування мерзлих ґрунтів здійснюється наступними способами: буровибуховим, ударними пристосуваннями (клин-баба, шар-баба, дизель-молот), які підвішуються до стріли екскаватора та іншими.

При виконанні вибухових робіт найбільший радіус небезпечної зони для будівель визначається дією повітряної ударної хвилі і встановлюється за формулою, м:

, (5.5)

розміри зони, безпечної по відношенню до дії повітряної хвилі на людину, встановлюється за формулою, м:

, (5.6)

для машин розміри небезпечної зони визначаються розльотом кусків породи під впливом повітряної хвилі. Її розмір може бути розрахований за формулою, м:

(5.7)

де S - відстань, безпечна по впливу повітряної ударної хвилі - радіус небезпечної зони, м;

g - маса заряду вибухової речовини (кг);

k_в –коефіцієнт пропорційності, величина якого залежить від розташування заряду і характеристики можливих ушкоджень поряд розташованих будівель, приймається за табл. 5.7.

Екскаватори (чи інші види машин) виводяться за межі небезпечної зони (але не менше 50 м) і розвертаються до місця вибуху тильною стороною, так як окремі куски, що розлітаються, можуть пошкодити, наприклад скління кабіни, корпус машини. Машиніст під час вибуху повинен знаходитись в укритті.

При розпушенні мерзлих ґрунтів буровибуховим способом на відкритій місцевості безпечні відстані визначаються за табл. 5.6.

Таблиця 5.6 ‑ Межі небезпечних зон при розпушуванні ґрунту