Річний потенціал енергозбереження при реалізації проекту

Річний потенціал енергозбереження в загальному вигляді визначається сумарною економією всіх видів енергоресурсів при реалізації МЕЗ:

 

∆Е = ∆ЕТ + ∆ЕQ + ∆ЕW + ∆ЕВ = ЦТ•∆ВН + ЦQ•∆Q + ЦW•∆WВ ∆VВ ,

 

де, ∆ЕТ, ∆ЕQ, ∆ЕW, ∆ЕВ – відповідно, вартість зекономленого палива, теплової, електричної енергії та води;

∆ВН, ∆Q, ∆W, ∆VВ – відповідно, річна економія палива, теплової і електричної енергії в натуральному розрахунку;

ЦТ — ціна за одиницю натурального палива;

ЦQ - ціна за одиницю тепла;

ЦW - тариф на електроенергію;

ЦВ – вартість 1 куб.м води.

При оцінці конкретного МЕЗ в розрахунках потрібно враховувати тільки ті види енерговитрат, що змінюються при реалізації даного проекту. Так, при реконструкції котелень це можуть бути витрати на паливо, електроенергію та воду. Для проектів, пов’язаних з модернізацією опалення і вентиляції об’єктів, що використовують куповану теплову електроенергію, економія сумарних енерговитрат може виражатися зміною витрат теплової і електричної енергії. Варто відзначити, що в окремих проектах поруч з економією теплової енергії і палива може мати місце збільшення витрат електроенергії. У цьому випадку у виразі (7) складова ∆ЕW набуває від’ємного значення.

Розрахунок прибутку, що отримується підприємством в результаті реалізації проекту, залежить від специфіки проекту. Так, якщо проект пов’язаний з придбанням нових енергозберігаючих технічних засобів (ТЗ), які раніше на об’єкті не застосовувались, прибуток визначається з виразу:

П = ∆Е - СЕ,

 

Де ∆Е - вартість зекономлених енергоресурсів;
СЕ - поточні затрати, пов’язані з експлуатацією нових ТЗ (без врахування енергоспоживання).

Як привило, приріст поточних затрат пов’язаний з додатковими витратами на амортизацію (А), а також на техобслуговування і ремонт (Р):

 

СЕ = А + Р.

 

Економія поточних затрат у випадку заміни діючого устаткування на ефективніше визначається за формулою:

П = ∆Е - ∆СЕ = ∆Е - [(АН + РН) – (АС + РС)],

 

де, ∆СЕ ‒ зміна поточних витрат, пов’язаних з експлуатацією ТЗ, при їх заміні;

АН, АС ‒ амортизація нового устаткування і устаткування, що замінюється;

РН, РС ‒ витрати на техобслуговування і ремонт нового устаткування і, відповідно, устаткування, що замінюється.

Введення МЕЗ може супроводжуватися зміною затрат праці основних робітників. Наприклад, при заміні котлів, що працюють на твердому паливі, на газові котельні установки, скорочуються трудовитрати. У цьому випадку показник ∆СЕ визначається за формулою:

∆СЕ = [(АНН+ЗПН+ОСН) – (АСС+ЗПС+ОСС)],

 

де, ЗПН, ЗПС ‒ заробітна плата основних робітників після і до введення МЕЗ;

ОСН, ОСС ‒ відрахування на соціальні потреби від фонду заробітної плати після введення МЕЗ.

В окремих випадках в складі поточних витрат потрібно також враховувати інші затрати, пов’язані зі специфікою проекту. Так, наприклад, для енергозберігаючих заходів, пов’язаних з реконструкцією системи теплопостачання, до складу втрат потрібно враховувати збитки, що причиняються викидами котелень. Вони визначаються, виходячи з диференційованих ставок плати за забруднення атмосфери, (розрахунки виконуються в відповідності з „Методикою визначення часових нормативів оплати і платежів за забруднення оточуючого природного середовища України” (Київ, 1992)), а також додаткових витрат на охорону здоров’я.

Розрахунок витрат на амортизацію виконується на основі даних про балансову вартість основних фондів, що вводяться (використовуються) за кожним варіантом енергозберігаючої технології, і єдиних норм амортизаційних відрахувань:

 

А = 0,01 (НА•К),

 

де, НА ‒ норма річних амортизаційних відрахувань, %;

К ‒ капіталовкладення (для діючого обладнання балансова вартість групи основних заходів).

Витрати на ремонт та обслуговування ТЗ розраховуються за формулою:

 

Р = 0,01 (НР•К),

 

де, НР ‒ норма річних витрат на ремонт і технічне обслуговування даного виду ТЗ, %.

Витрати на ремонт і технічне обслуговування енергетичного обладнання в залежності від його виду можуть також визначатись за формулами:

 

Р = СР•NР•k,

Р = СУЕ•NУЕ ,

 

де, СР ‒ середньорічні витрати на ремонт і технічне обслуговування основних засобів, що припадає на одиницю ремонтної складності;

СУЕ ‒ середньорічні витрати на ремонт і технічне обслуговування умовної одиниці електрообладнання в електромережах;

NР ‒ кількість одиниць ремонтної складності за даним видом основних засобів;

NУЕ ‒ кількість умовних одиниць електрообладнання на електромережевій дільниці;

k ‒ коефіцієнт, що враховує витрати на ремонт енергетичної частини даного виду основних засобів.

Фонд заробітної плати працівників визначається, виходячи з годинних тарифних ставок членів трудового колективу і затрат праці:

 

ЗП = Σ стi•Ті•kд ,

 

де, стi ‒ годинна тарифна ставка робітників i-го розряду;

Тi ‒ затрати праці робітників i-го розряду;

kд ‒ коефіцієнт, що враховує додаткову оплату праці.

Відрахування на соціальні потреби від фонду заробітної плати визначаються за формулою:

ВС = kС•ЗП,

 

де, kс – коефіцієнт, що враховує відрахування на соціальні потреби, відн. од.






Дата добавления: 2021-12-14; просмотров: 87; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.034 сек.