Економія поточних витрат (приріст прибутку)

Приріст чистого прибутку (ЧП) підприємства визначається з урахуванням податку на прибуток і на майно:

ЧП =(П - ПМ) • (1 – С_ПП/100) ,

де, С_ПП – діюча ставка податку на прибуток, %;

ПМ – податок на майно.

Варто відзначити, що в більшості випадків податок на майно при оцінці проектів можна не враховувати, оскільки його величина незначна і знаходиться в межах допустимої погрішності розрахунків.

Дохід від інвестицій

Дохід від інвестицій (річний інвестиційний дохід Д) в разі придбання додаткового енергозберігаючого обладнання визначається за формулою:

Д = ЧП + А_Н.

У разі заміни діючого обладнання на більш ефективне дохід визначається за формулою:

Д = ЧП + (А_Н – А_С)

У формулах (19) і (20): А_Н і А_С – амортизація нових і старих (тих, що міняємо) ТЗ.

Для всебічного обґрунтування інвестицій в енергозберігаючі заходи проводять розрахунок показників ефективності енергозберігаючих заходів.

Тема 9. Інформаційне забезпечення енергозбереження

Лекція 16.

План лекції:

1. Інфорація як основа прийняття рішення

2. Енергоаудит об`єктів енергоспоживання

3. Моніторинг реалізації проектів з енергозбереження

Важливою передумовою розробки та реалізації програм енергозбереження є наявність розгорненої інформації про стан і перспективи розвитку теплопостачання. Враховуючи, що сучасний рівень інформації про функціонування систем характеризується неповнотою даних, низькою достовірністю через відсутність методичної бази поряд з множинністю форм статистичної звітності, необхідною умовою рішення проблеми енергозбереження є проведення комплексного енергетичного аудиту енергетичного стану всіх елементів системи теплопостачання - будівель (як теплоспоживачів), теплових мереж (систем транспортування теплової енергії), теплоджерел (систем генерації теплової енергії). Основними цілями енергетичного аудиту систем теплопостачання є: виявлення джерел і причин втрат енергоресурсів; виявлення резервів енергозбереження| в процесі розвитку теплопостачання; забезпечення інформацію розробників і керівників програми реформування і розвитку теплопостачання міста.

Енергоаудит об’єктів централізованого теплопостачання на сьогодні має бути основою для розробки і реалізації програм енергозбереження житлово-комунального господарства, він включає енергетичні обстеження, оцінку наявних резервів економії і визначення техніко-економічної ефективності запропонованих заходів щодо енергозбереження. Підсумком роботи з енергетичного аудиту має бути розробка енергетичного паспорту об’єкту дослідження (елементів системи теплопостачання), призначеного для підтвердження відповідності фактичних показників енергетичної ефективності об’єкту стандартам і нормам.

Енергетичний аудит будівлі| включає комплекс заходів щодо визначення енергоефективності і оцінки енергозбереження, за результатами|за наслідками| яких проводиться|виробляє| сертифікація об’єкту з|із| присвоєнням|присвоєнням| йому певного класу енергетичної ефективності. Енергетичний аудит будівлі| здійснюється| з метою| визначення| відповідності| фактичних| (розрахункових|) енергетичних| характеристик існуючої будівлі| встановленим| мінімальним| вимогам| та надання| рекомендацій| щодо| застосування| раціональних| енергозберігаючих| (енергоощадних|) заходів| для підвищення| енергетичної| ефективності| будівлі| та їх техніко-економічного| обгрунтування|. Енергетичний аудит дозволяє отримати|одержувати| достовірні дані про ефективність проведених енергозберігаючих заходів, використаних при будівництві матеріалів і технологій, оцінити, наскільки будівля відповідає вимогам до енергоефективності функціонування.

Як свідчить досвід європейських країн, енергетична паспортизація будівель є|з'являється| важливим|поважним| інструментом енергозбереження. Сьогодні в багатьох країнах Європи процедура енергоаудиту є|з'являється| обов’язковою для отримання|здобуття| енергетичного паспорта будівлі - документа, який містить|утримує| проектні дані про теплозахист будівлі, відомості про його фактичне енергоспоживання, і який | служить підтвердженням відповідності енергоефективності об’єкту нормам, що діють. Впровадження енергетичного аудиту, особливо тепловізійної| зйомки, дозволяє виявити типові помилки в проектуванні і будівництві теплового захисту, визначити фактичне енергоспоживання будівель, надати рекомендації щодо зниження їх. Типовий енергетичний паспорт будівлі включає певні контрольні величини, отримані|одержувати| за результатами|за наслідками| аудиту, які можуть дозволити споживачеві оцінити і порівняти енергоефективність будівлі з іншими будівлями та стандартами. На сьогодні для більшості покупців головним|чільним| стимулюючим фактором, який обумовлює їх|фактором| вибір на користь енергоефективних будівель, є|з'являється| можливість|спроможність| істотно|суттєвий| знизити|знизити| експлуатаційні витрати. Очікується, що вже в найближчому майбутньому енергетичні паспорти змінять|зраджуватимуть| механізм ціноутворення на ринках нерухомості країн ЄС: покупці віддаватимуть перевагу|преференцію| будівлям з|із| низьким споживанням|вжитком| енергії, а вартість об’єктів з|із| високим енергоспоживанням значно знизиться.

В Росії обов’язковому енергетичному обстеженню підлягають житлові і громадських будівлі, енергоспоживання яких перевищує 6 т у. п. на |пального| рік. Для більшості об’єктів житлового фонду|фундації| і адміністративних будівель енергетичне обстеження залишається добровільним. З 2000 року енергетичний паспорт став обов’язковим для житлових і громадських будівель, що знов|знову| будуються. Нині, особливо в умовах здійснюваної реформи ЖКГ потреба в енергетичному аудиті будівель зростає|росте|, а разом з нею збільшується і число організацій, що пропонують такі послуги.

В Україні, з метою оцінки енергоефективності будинків нового будівництва та існуючого фонду, розроблено пакет нормативно-методичних документів для запровадження енергоаудиту та забезпечення впровадження обов’язкової енергопаспортизації об’єктів житлово-цивільного призначення. Необхідний клас енергетичної ефективності будинку задається у завданні на проектування. З метою здійснення контролю за дотриманням суб’єктами діяльності з енергетичного аудиту будівель та проектними організаціями норм чинного законодавства, забезпечення правильного застосування ними встановлених методів та інструментів проведення енергетичного аудиту, оцінки енергетичної ефективності та енергетичної паспортизації будівель, створюється Єдиний державний реєстр енергетичних паспортів будівель.

Енергетичний паспорт нової будівлі складається проектною організацією та включається як окремий документ до складу проектної документації в частині виконання вимог до енергозбереження та оцінки енергетичної ефективності будівлі. Передбачено, що енергетичний паспорт повинен надаватися при будівництві нових будівель, а також у разі продажу, найму або значної реновації існуючих будівель власнику або через власника майбутньому покупцеві чи наймачеві. Термін дії енергетичного паспорту будівлі становить 10 років. Загальним показником енергетичної ефективності є клас енергетичної ефективності, який присвоюється будівлі за результатами енергетичного аудиту будівлі (оцінки енергетичної ефективності будівлі). Енергетичний паспорт існуючої будівлі складається суб’єктом діяльності з енергетичного аудиту за результатами енергетичного аудиту, який проводиться на замовлення власника будівлі або уповноваженого ним органу, об’єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку, житлового (житлово-будівельного) кооперативу або органу місцевого самоврядування.

Енергетичний паспорт є|з'являється| документом, що відображає|відбиває| показник теплової енергоефективності, рівень теплозахисту і експлуатаційної енергоємності будівлі в цілому|загалом|, а також величин енергетичних навантажень на цю будівлю. По ньому можна перевірити відповідність запроектованої будівлі вимогам норм, встановити мінімальне необхідне теплоспоживання будівлі за певний період часу при відповідності фактичних і проектних теплотехнічних характеристик зовнішніх обгороджувань|огорож| або виявити їх невідповідність в процесі натурних випробувань. Використовуючи дані енергетичного паспорта, можна оцінити вклад|внесок| кожного елементу огородження|огорожі| у величину тепловтрат і об’єм|обсяг| зниження теплоспоживання від реалізації того або іншого енергозберігаючого заходу, встановивши тим самим пріоритети у виконанні кожного з них з врахуванням |з урахуванням|їх інвестиційної привабливості. Окрім визначення необхідного питомого теплоспоживання будівлі з врахуванням|з урахуванням| її реальних теплотехнічних показників зовнішніх огороджувальних конструкцій, |огорож| ступеня|міри| автоматизації інженерних систем (опалення, вентиляції, ГВП) паспорт дозволяє розрахувати ліміт необхідної теплової енергії на тепло забезпечення будівлі.

Типовий енергетичний паспорт будівлі або споруди|спорудження| повинен включати: кліматологічні характеристики міста (району) об’єкту, тривалість опалювального періоду, розрахункову температуру внутрішнього і зовнішнього повітря приміщень|помешкань|; геометричні розміри будівлі або споруди|спорудження| і його орієнтацію по сторонах світу, його поверховість і об’єм|обсяг|, площу зовнішніх огороджувальних|обгороджувати| конструкцій, внутрішніх приміщень|помешкань|, а також підлоги|статі| першого поверху і стелі останнього поверху опалювальних приміщень|помешкань|; відомості про теплотехнічні властивості огороджувальних |обгороджують| конструкцій| будівлі; характеристики теплоспоживання будівлі, розрахункові і фактичні теплові навантаження, характеристики питомих витрат енергії; характеристики внутрішньобудинкових інженерних мереж|сітей|, оснащеність їх засобами|коштами| автоматичного регулювання і обліку|урахування| споживання|вжитку| енергоресурсів, тип і стан|достаток| опалювальних приладів; інші дані|.

Кінцевим результатом енергоаудиту системи опалення є визначення фактичного теплоспоживання за опалювальний період, віднесене до квадратного метра площі опалюємого приміщення житлових будівель (кВт*год./м²⁾, або корисної площі приміщень громадської будівлі, а також відповідність температур води в подавальному і зворотному трубопроводах системи опалення графіку відпуску теплової енергії залежно від середньомісячної температури зовнішнього повітря. По відповідності фактичних температур зовнішнього повітря температури подавальної води по температурному графіку можна судити про правильність режиму опалення, а питомий показник теплоспоживання на опалення дозволяє порівнювати його з нормативом, оскільки саме по цьому оцінюється. енергоефективність будівель.

При проведенні енергоаудиту теплових| мереж|сітей| (системи транспортування теплової енергії) з’ясовуються: схема побудови|шикування| системи, тип системи (відкрита|відчиняти|, закрита|зачиняти|); характеристика теплових мереж|сітей| (протяжність, діаметри, ступінь|рівень| зносу, способи прокладки|прокладення|, якість теплової ізоляції, питома аварійність, тепловтрати тощо); схема теплопостачання з|із| визначенням розподілу потоків енергоресурсів, районів з|із| дефіцитом забезпеченості енергоресурсами; розміщення, і характеристика теплових пунктів і насосних станцій (тип водопідігрівачів, насосів, засобів|коштів| обліку|урахування| і регулювання параметрами теплоносія тощо); схема розподілу теплової енергії по групах споживачів (населення, бюджетна сфера, промисловість, сфера обслуговування); стан|достаток| диспетчеризації і автоматизації систем збору|збирання| інформації; спільні|загальні| характеристики теплоспоживання житлового фонду|фундації| і громадських будівель (розрахункові і фактичні навантаження, забезпеченість енергоресурсами; характеристики і стан|достаток| внутрішньобудинкових інженерних мереж|сітей|, оснащеність їх засобами|коштами| автоматичного регулювання і обліку|урахування| споживання|вжитку| енергоресурсів, тип і стан|достаток| опалювальних приладів, наявність відкладень, якість обслуговування споживачів, якість роботи систем, організаційна структура управління, співвідношення нормативного і фактичного споживання|вжитку| енергоресурсів тощо); інші дані|

В практику теплопостачальних організацій рекомендується ввести|запроваджувати| аналіз стану|достатку| теплових мереж|сітей| не лише|не тільки| по показнику відношення|ставлення| втрат теплової енергії до її відпуски|відпустки|, але і по показнику відношення|ставлення| фактичних втрат до нормативних. Використовуємий для аналізу перший показник вважається за некоректний, оскільки|тому що| він характеризує не лише|не тільки| стан|достаток| теплової мережі|сіті|, але і її конфігурацію і норми проектування теплової ізоляції. Кожен елемент дослідження (теплоджерело, теплові мережі, будівля) є унікальними, тому кожен проект по енергоаудиту повинен розроблятися виключно індивідуально.

У паспорті теплоджерела доцільно відобразити такі характеристики: теплова потужність і приєднане теплове навантаження (загальне|загальна|, на опалення, ГВП, вентиляцію|); температурний графік і графік витрати теплоносія, режими експлуатації (спосіб регулювання відпусткою|відпустки| теплової енергії); питома витрата умовного палива на виробництво теплової енергії; коефіцієнт корисної дії, ступінь фізичного зносу обладнання; фактичні і нормативні питомі витрати і втрати енергоресурсів; викиди шкідливих речовин в атмосферу за рік (СО2, NОx, сірчисті з’єднання, винос золи і ін.); ступінь використання встановленої потужності теплоджерела в розрахункових умовах; характеристика котельно-допоміжного обладнання, хімводопідготовки; собівартість виробництва теплової енергії; інші дані.

Основним результатом комплексного енергетичного аудиту системи теплопостачання має бути визначення і виявлення найбільш істотних втрат, резервів підвищення енергоефективності, можливих способів реалізації енергозберігаючих заходів. Максимальне використання потенціалу енергозбереження локальної системи теплопостачання передбачає аналіз резервів по всім елементам системи, в тому числі систем теплоспоживання. Загальновідомо, що проекти, що знімають локальну проблему, не завжди приводять до підвищення енергоефективності системи в цілому.

Обгрунтуванням для ухвалення рішень з формування і реалізації програми має бути характеристика стану систем теплопостачання та теплозабезпечення, середній термін окупності фінансових коштів, необхідних для реалізації програми, інтегральний показник ефективності функціонування всієї системи теплопостачання міста, що включає: а) соціальний ефект як забезпечення індивідуальних потреб у теплозабезпеченні населення міста (для перехідного періоду реалізації стратегії розвитку теплопостачання – нормативів і стандартів в теплопостачанні); б) економічний ефект як зниження вартості виробництва, транспортування і споживання 1 Гкал теплової енергії (1 куб. м гарячої води в системах ГВП), вартості опалення 1 кв. м приміщення у грошовому вимірі; в) енергетичний ефект, що відбиває обсяг зекономлених ПЕР на виробництво, транспортування і споживання 1 Гкал теплової енергії (1 куб. м гарячої води в системах ГВП), опалення 1 кв. м приміщення у натуральному і грошовому вимірі; г) екологічний ефект як скорочення викидів шкідливих речовин в атмосферу від горіння палива (по інгредієнтах), викидів гарячої води в грунт в результаті аварій на теплотрасах в натуральному вимірі, витрат на ліквідацію забруднення в грошовому вимірі.

В повній мірі резерви енергозбереження можуть бути реалізовані шляхом організації енергоменеджменту теплопостачання, як сучасного методу управління енергоспоживанням. Енергоменеджмент теплопостачання повинний включати набір таких основних заходів, як: розробка енергетичної політики, енергоаудит елементів системи теплопостачання, моніторинг функціонування системи, планування енергозберігаючих заходів, мотивацію енергозбереження, контроль енергоефективності функціонування системи.

Важливим елементом інформаційного забезпечення енергозбереження є розвиток інформаційних технологій - автоматизованих систем обліку|урахування|, управління витратами ПЕР, техніко-економічного обґрунтування, впровадження яких дозволить забезпечити можливість|спроможність| своєчасної діагностики і проведення многоваріантних | розрахунків з оптимізації розвитку теплопостачання. Системній територіальний підхід до реформування і розвитку теплопостачання передбачає|припускає| наявність відпрацьованих|відробляти| методик оцінки ефективності функціонування теплопостачання. Зараз для зберігання теплопостачання міста необхідно прийняти ряд першочергових мір: оцінити сучасний стан теплопостачання, фактичні розміри непродуктивних витрат, реальні можливості зниження втрат ПЕР, прийняти рішення щодо доцільної модернізації об’єктів централізованого теплопостачання, визначити обсяги і джерела першочергового фінансування, критерії ефективності інвестиційних проектів.