Дезактивація території, споруджень, транспорту і харчів

У результаті аварій на РНО й ХНО (застосування зброї масової поразки), виникнення епідемій і пандемію, а також виходу з під контролю бактеріологічних речовин, місцевість, будинки, спорудження, транспорт, продовольство й вода можуть виявитися зараженими радіоактивними, отруйними речовинами й бактеріальними засобами.

З метою виключення можливості поразки людей і тварин, залежно від виду зараження, може проводитися дезактивація, дегазація й дезінфекція території, споруджень і техніки.

Дезактивація — видалення радіоактивних речовин із заражених поверхонь транспортних засобів і техніки, будинків і споруджень, території, одягу й засобів індивідуального захисту, а також очищення від радіоактивних речовин води, харчових продуктів і фуражу. Дезактивація проводиться в тих випадках, коли ступінь зараження перевищує припустимі межі.

Дезактивація підрозділяється на часткову і повну й проводиться в основному двома способами - механічним і фізико-хімічним. Механічний спосіб - видалення РР із заражених поверхонь. Фізико-хімічний спосіб заснований на процесах, що виникають при змиванні РВ розчинами різних препаратів.

Для проведення дезактивації використається вода. Разом з водою застосовуються спеціальні препарати, що підвищують ефективність змивання радіоактивних речовин. Це поверхнево-активні й комплексо образуючі речовини, кислоти й луги. До першого ставляться порошок СФ-2У і препарати ОП-7, ОП-10; до других - фосфати натрію, трилон Б, щавлева й лимонна кислоти, солі цих кислот. Для одержання розчину порошок додають у воду невеликими порціями при постійному перемішуванні.

Дезактивацію території проводять такими способами:

- змітанням радіоактивних речовин підмитально-прибіральными машинами з ділянок території (доріг, проїздів, дворів), що мають асфальтове або бетонне покриття;

- змиванням радіоактивного пилу струменем води під більшим тиском за допомогою поливомиечних машин з ділянок території із твердим покриттям;

- зрізанням зараженого шару ґрунту товщиною 5-10 див інженерними дорожніми машинами (ІМР-2, ВАТ-2, бульдозерами й грейдерами);

- засипанням заражених ділянок території незараженим шаром ґрунту товщиною 8-10 см;

- переорюванням зараженої території тракторними плугами на глибину до 20 див;

- пристроєм настилів для проїздів і проходів по зараженій території, такий спосіб застосовується в тих випадках, коли інші способи застосувати не можна;

- у зимовий час дезактивацію проводять, забираючи сніг і лід (зрізується верхній шар снігу товщиною до 20 см і сколюється лід).

Дезактивацію транспортних засобів і техніки проводять проводиться:

- змиванням радіоактивних речовин струменем води під тиском 2-3 атм;

- обробкою техніки дезактивуючими розчинами, у якості якого використається 0,15-0,3 %-ний розчин порошку (СФ-2У, «Дон», «Ера» й ін.) у воді;

- протиранням зараженої техніки дрантям, змоченої в бензині, гасі або дизельному паливі;

- обробкою техніки переривчастим газокрапельним потоком за допомогою теплових машин.

Норми витрати дезактивуючих речовин для дезактивації техніки наведені в табл. 1.

Дегазація (дезінфекція) транспорту й техніки виробляється з використанням розчинів, що дегазують:

Таблиця 1

розчин, що дегазує, № 1 складається з 10% діхлораміну й 90% діхлоретану. Розчин застосовується для дегазації техніки, зараженої іпритом й V-газами;

розчин, що дегазує, № 2ащ (аміачно-лужний) складається з 2% їдкого натру, 5% моноетаноламіну й 20% аміаку, розчинених у воді. Розчин застосовується для дегазації техніки, зараженої зарином і зоманом.

Ці ж розчини можуть застосовуватися для дезінфекції техніки, зараженої бактеріальними засобами. Для знезаражування можуть бути використані також лужні відходи промисловості й відходи, що містять поверхнево-активні речовини.

Дезактивація будинків і спорудженьскладається в обмиванні водою. Обмивання починається звичайно з даху й ведуться зверху вниз. Особливо ретельно обмиваються вікна, двері, карнизи й нижні поверхи будинку. Для запобігання від влучення зараженої води у внутрішні приміщення необхідно закрити двері, вікна, вентиляційні отвори й т.д.

Дезактивація внутрішніх приміщень проводиться шляхом протирання й обмітання віниками й щітками, а також обмивання водою.

Житлове приміщення дезактивується в наступному порядку: стеля протирається вологими ганчірками; м'які меблі виносяться у двір і вибиває на спеціально відведеній площадці: килими й інші речі чистяться пилососом; підлога миється теплою водою з милом або 2-3%-ним содовим розчином; повнота дезактивації перевіряється радіометром; усередині приміщень зараження не повинне перевищувати 90 мр/м².

У цехах промислових підприємств й у гаражах, що має водостоки й цементну підлогу, дезактивація проводиться обмиванням водою зі шланга стелі, стін і підлоги. Верстати й устаткування дезактивуються водою або мильно-содовим розчином, а частини, змазані маслом, гасом і бензином.

Дезактивація води проводиться фільтруванням, перегонкою, а також за допомогою іонообмінних смол або відстоюванням. Колодязі дезактивуються шляхом багаторазового відкачування з них води й видалення ґрунту із дна, а прилягаюча ділянка місцевості в радіусі 15-20 м дезактивують шляхом зняття шаруючи ґрунту товщиною 5-10 см. з наступним засипанням ділянки незараженим піском.

Харчи й харчова сировина дезактивуються шляхом обробки або заміни зараженої тари, а незатарені - шляхом зняття зараженого шару.

Існує два види дезактивації продуктів харчування - природна і штучна.

Природною дезактивацієюназивається зменшення радіоактивності внаслідок розпаду короткоживучих ізотопів, що досягається при збереженні продуктів харчування протягом 10-20 діб, наприклад: при зараженні продовольства радіоактивним ізотопом йоду-131 на це потрібно не більш 10 діб, тому що період піврозпаду цього ізотопу дорівнює 8,09 доби.

Штучна дезактивація вміщує:

1)видалення радіоактивного пилу з поверхні затареного і незатареного продовольства за допомогою потужного пилососу або шляхом змивання струменем води, обтирання тампонами або дрантям, змоченими миючими розчинами з наступним споліскуванням чистою водою і висушуванням;

2) переміщення продуктів з зараженої тари у чисту;

3) перетоплювання жирів;

4) видалення зовнішнього прошарку;

5) зняття оболонки (із ковбасних виробів, сирів) після попереднього змивання;

6) дезактивація води здійснюється шляхом фільтрування, відстоювання, перегонки.

Мукуу тканинних мішках дезактивують, починаючи з видалення радіоактивного пилу з поверхні мішків за допомогою пилососа. Потім мішки з мукою змочують водою зі шлангів під тиском або замочують у ємностях із водою, або невеличких природних, або штучних водоймах. Вода, пройшовши через тканину мішка, перетворює прилягаючий до неї прошарок муки товщиною 5-6 мм у прошарок тіста, у якому залишаються радіоактивні речовини, які проникнули через мішковину. Потім протягом 5-6 годин мішки з мукою піддають сушінню, прошарок теїста перетворюється у тверду шкурку, прилипає до мішка. Після цього муку пересипають у чисту тару. У зимовий час при температурі -10° С і нижче мішки з мукою також змочують водою, а після утворення крижаної шкірки її пересипають у чисту тару.

Крім того, можна використовувати природну дезактивацію - збереження мішків із мукою протягом 10-20 діб у залежності від виду радіоактивних ізотопів.

Цукор-пісок, сіль, крупу та інші сипучі продуктиу мішках починають дезактивувати із видалення радіоактивного пилу з мішків за допомогою прососу, а потім видаляють периферійний прошарок за допомогою порожнистого металевого циліндра без дна і кришки, його діаметр повинний бути на 4-6 см менше внутрішнього діаметра мішка. Для відділення зараженого прошарку циліндр вставляють у мішок і за допомогою совка видаляють верхній прошарок товщиною 2-3 см, а потім іншу частину сипучих продуктів зсередини циліндра чистим совком переносять у чисту тару. По перенесенні продуктів у чисту тару циліндр поступово занурюється в більш глибокі прошарки, але на дні необхідно лишити прошарок 2-3 см. Циліндр також можна використовувати при дезактивації муки умішках.

Продукти у багатошарових паперових мішкахдезактивують у такій послідовності: знімають перший прошарок паперу, якщо він ушкоджений, другий прошарок протирають для видалення пилу і переносять у чисте приміщення. Якщо останній прошарок паперу буде заражений, то в таких випадках мішок розкривають і використовують порожнистий металевий циліндр, як відзначалося вище.

Сіль,яка знаходиться у мішках, дезактивують також як і цукор. На підприємствах громадського харчування, харчових виробництвах сіль можна дезактивувати шляхом розчинення її у воді з наступною фільтрацією через тканинні фільтри, ущільнені папером.

Хлібспочатку дезактивують за допомогою пилососа, у результаті чого видалиться 60-80 % радіоактивних часток, потім зрізують шкірку з усіх боків (прошарок у 1 см), при цьому втрати хліба складають приблизно 40-50 %.

М'ясоу тушах, у вигляді великих шматків дезактивують у підвішеному стані рясним змиванням водою зі шланга. Якщо дворазове обмивання водою не знизить радіоактивну зараженість до гранично-припустимих розмірів, то виявлені за допомогою дозиметричних приладів заражені місця, зрізують ножем на глибину до 4-5 мм. Якщо вищезгаданим засобом не вдасться знизити зараженість м'яса до гранично-припустимих, то його піддають просолу. Для цього м'ясо попередньо нарізають на шматки, миють водою і заливають ропою в співвідношенні 1:3 і витримують протягом 10 діб, за цей проміжок часу необхідно двічі поміняти ропу. На підприємствах громадського харчування для дезактивації м'яса використовують приготування невеличкими шматочками (не менше 2,5-3 см) у великій кількості води (1:5). Бульйон підлягає знищенню.

Молокодезактивують шляхом приготування з нього сиру, сироватка не використовується в їжу, тому що саме в ній залишаються радіоактивні речовини.

При переробці вершків, сметани у вершкове масло більша частина радіоактивних речовин залишається у сколотинах. Перетоплювання вершкового масла призводить практично до 100 % очищення від РР, які підуть у відтопки.

Копчені ковбаси, сири твердідезактивують шляхом, обмивання верхніх оболонок водою і протирання насухо. Потім проводять контроль на зараженість. Якщо після первинної обробки радіоактивність не знизилася до гранично-припустимих розмірів, то знову змивають оболонки водою. Потім проводять повторний контроль до зняття оболонок ковбаси і сиру і після їхнього зняття.

Плоди, овочі, фрукти свіжіпіддають природній дезактивації або миють водою (із капусти і цибулі попередньо видаляють верхні листи). Перед використанням овочі, фрукти миють і зчищають із них верхній прошарок, а з кавунів, динь, цитрусових видаляють шкірку.