УМОВИ БУДІВНИЦТВА О’БЄКТІВ

Мал. 6.2. Умови будівництва об'єктів:

1- в'їзд на об'єкт; 2 - виїзд з об'єкту; 3 - міський водопровід; 4 - внутрішні заводські дороги; 5 - обгінний шлях; 6 - артезіанська свердловина; 7 - насосна станція автономного водопостачання

Стійкість функціонування економікив надзвичайних ситуаціях - здатність територіальних і галузевих ланок економіки задовольняти основні життєво важливі інтереси суспільства на рівні, що забезпечує їхній захист від небезпек, викликуваних воєнними діями й джерелами НС природного й антропогенного характеру.

Стійкість функціонування території в НС -здатність територіальної ланки економіки задовольняти основні життєво важливі інтереси населення й суспільства на рівні, що забезпечує їхній захист від небезпек, викликаних джерелами НС природного й антропогенного характеру на певній території.

Під стійкістю роботи (функціонування) галузі, об'єднання, об'єкта внадзвичайних ситуаціях розуміється їхня здатність робити продукцію у встановлених номенклатурі й об'ємі (для галузей і об'єктів не виробничої сфери - здатність виконувати задані функції), а у випадку аварії (ушкодження) відновлювати виробництво в мінімально короткий термін.

Підготовка економіки до стійкого функціонування в надзвичайних ситуаціях (це ж стосується й галузі, території, об'єкта, незалежно від форми власності й сфери діяльності) - комплекс економічних, організаційних, інженерно-технічних, спеціальних і технологічних заходів, здійснюваних з метою досягнення стійкого його функціонування в НС.

Підвищення стійкості роботи об'єктів економіки в НС полягає в розробці й здійсненні комплексу заходів, спрямованих на:

попередження НС;

зниження можливих втрат і руйнувань;

забезпечення життєдіяльності робітників, службовців і членів їхніх родин.

Підвищення стійкості роботи об'єктів економіки в НС досягається завчасним плануванням і проведенням комплексу заходів, спрямованих на зниження впливу вражаючих факторів при НС як у мирне, так і воєнний час і що включає:

1. організаційні заходи – передбачають планування дій керівної сполуки, органів МНС, що відповідають служб, організацій і формувань по захисту робітників та службовців підприємств, проведенню рятувальних і інших невідкладних робіт (РіІНР), відновленню виробництва, а також по безперебійному випуску продукції на збереженому встаткуванні.

2. інженерно-технічні заходи – здійснюються переважно завчасно й звичайно включають комплекс робіт, що забезпечують підвищення стійкості виробничих будинків і споруджень, устаткування комунально-енергетичних систем до впливу вражаючих факторів джерел НС і їхніх наслідків.

3. технологічні заходи - забезпечують підвищення стійкості шляхом зміни технологічного режиму, що виключає можливість виникнення вторинних вражаючих факторів (ефектів) і їхніх наслідків.

Підвищення стійкості функціонування економіки, його територіальних і галузевих ланок досягається здійсненням заходів, спрямованих на:

запобігання й зменшення можливості утворення великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих;

зниження можливих втрат і руйнувань у випадку їхнього виникнення, а також від сучасних засобів поразки й вторинних вражаючих факторів;

створення умов для ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих, а також наслідків застосування сучасних засобів збройної боротьби, проведення робіт по відбудові порушеного господарства й забезпечення життєдіяльності населення.

Безпосереднє керівництво розробкою й проведенням заходів щодо підвищення стійкості здійснюють міністерства, держкомітети й відомства, ТЕБ і НС територіальних органів виконавчої влади, керівники об'єднань і об'єктів економіки. На них покладає відповідальність за виділення для цих цілей необхідних матеріальних і фінансових засобів.

Основними напрямками підвищення стійкості функціонування (ПСФ) економіки країни, регіону є:

1. Забезпечення надійного захисту персоналу підприємства (населення).

2. Раціональне розміщення продуктивних сил (об'єктів економіки) на території об'єкта (країни, регіону).

3. Підвищення надійності інженерно-технічного комплексу.

4. Виключення або обмеження поразки вторинними факторами НС (зброї масової поразки).

5. Забезпечення надійності оперативного керування виробництвом.

6. Організація надійних виробничих зв'язків і підвищення надійності системи енергопостачання.

7. Підготовка до перекладу на аварійний режим роботи.

8. Підготовка до відновлення зруйнованих виробництв.

Стосовно до цих основних напрямків повинні розроблятися й здійснюватися конкретні заходи щодо підвищення стійкості: у галузях економіки - по галузі в цілому, по підвідомчих об'єднаннях і об'єктам з урахуванням специфіки й перспектив подальшого розвитку галузі; у територіальних ланках - по регіону в цілому, економічним районам, областям, районам, містам і іншим населеним пунктам, а також по галузях і об'єктам державного підпорядкування з обліком природних, економічних і інших місцевих особливостей.

ПСФ об'єкту (галузевої ланки об'єднання) досягається шляхом:

1. Забезпечення захисту робітників, службовців, членів їхніх родин, населення, що проживає у відомчих населених пунктах і їхній життєдіяльності в НС.

2. Раціонального розміщення виробничих сил галузі, об'єднання, виробничих фондів об'єкта на відповідній території.

3. Підготовки галузі, об'єднання, об'єкту до роботи в НС.

4. Підготовки до виконання робіт по відбудові галузі, об'єднання (об'єкта) у НС.

5. Підготовки системи керування об'єкту (галузі, об'єднання) для рішення завдань у НС.

Заходи щодо підвищення стійкості функціонування економіки і його ланок розробляються й здійснюються, в основному, завчасно, а також з урахуванням перспектив розвитку й удосконалювання способів і засобів поразки економіки у воєнний час, можливих наслідків великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих у мирний час.

Заходи, які за своїм характером не можуть бути здійснені завчасно, проводяться в можливо короткий термін у НС (наприклад: евакомероприять, зміни технологічних режимів роботи, виробничих зв'язків, структури керування й ін.). У воєнний час - відповідно до заходів по планомірному перекладі економіки на відповідний режим роботи.