Поняття хронічної хвороби, дефекту, ремісії, світлого проміжку.

Хронічне психічне захворювання — це розлад психічної діяльності, що характеризується тривалим перебігом і тенденцією до наростання хворобливих явищ. В окремих випадках у хворих спостерігаються періоди тимчасового покращання стану, так звані ремісії, але це не означає видужання. До хронічних психічних захворювань належать шизофренія, хронічні маячні розлади, епілепсія, маніакально-депреcbвний психоз, органічне ураження головного мозку та ін.

Ремісія - це відносно стабільний стан у вигляді часткової або повної різної тривалості паузи між психотичними приступами шизофренічного процесу. Ремісії характеризуються різними ступенями соціальної адаптації психічно хворих. Ремісії виникають при таких типах перебігу шизофренії (за МКХ-10): Б 20.х1 - епізодичний перебіг з прогредієнтним розвитком дефекту (прогредієнтний розвиток негативної симптоматики між психотичними епізодами)? Б 20.х2 - епізодичний перебіг з стабільним дефектом (стійка, але не зростаюча негативна симптоматика між психотичними епізодами)? Б 20.х3 - епізодичному ремітуючому перебігу (при цьому виникають повні або фактично повні ремісії між психотичними епізодами).

Ремісії не виникають при безперервному типі перебігу шизофренії (Б 20.х0); у цьому випадку можуть виникати стабілізації та екзацербації шизофренічного процесу. Стабілізація процесу - це стан, що характеризується наявністю редукованих психотичних розладів без тенденції до подальшого ускладнення синдрому. Екзацербація процесу - стан, що характеризується активізацією шизофренічного процесу з зростаючим ускладненням психотичного синдрому. Розрізняють такі типи ремісій при шизофренії: 1. Ремісії клінічні: а) ремісії спонтанні (виникають як наслідок самостійного закінчення шизофренічного процесу в результаті активізації власних компенсаторних механізмів головного мозку та організму психічного хворого в цілому), б) ремісії терапевтичні (виникають в результаті активних терапевтичних заходів біологічного, психофармакологічного, психотерапевтичного та соціо-реабілітаційного характеру). 2. Ремісії соціальні (стани, які характеризуються достатньою для нормального соціального функціонування адаптацією психічно хворого). Соціальна ремісія не завжди співпадає з ремісією терапетвичною, оскільки може статися так, що наявність окремих психопродуктивних психотичних розладів поєднується з відносно непоганим соціальним функціонуванням психічно хворих.

Шизофренічним дефектом завершується без лікування параноїдна, гебефреническое і проста форми. При гострій поліморфної шизофренії кожен напад може закінчитися і практичним одужанням, і вираженим дефектом. При повторенні нападів дефект зазвичай наростає, за що їх називають "шубами" (тобто зрушеннями). Дефект може спочатку виявлятися змінами характеру типу нажитої астенізація, психопатизації, підозрілості, паранойяльного тлумачення навколишнього, дивакуватого, резидуального психотичними розладами.

У зміст поняття «світлий проміжок» (інтермісія) входить: зупинка у розвитку хвороби або уповільнення її перебігу; повне одужання; переважання у психічному стані хворого негативної симптоматики та відсутність динаміки прогредієнтності.