Органи місцевого самоврядування та виконавча влада

Хоча місцеве самоврядування не належить до системи державних органів влади, будучи самостійним видом публічної влади, воно у певних визначених законодавством межах здійснює функції органів виконавчої влади.

З прийняттям КУ місцеве самоврядування отримало конституційний статус, стало однією із засад конституційного ладу нашої держави. Практичне застосування самоврядного механізму стало можливим з прийняттям у 1997 році Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Місцеве самоврядування, хоч і не є елементом механізму держави, має суттєвий вплив на функціонування місцевих органів виконавчої влади. Так, згідно зі ст. 143 КУ органам місцевого самоврядування можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади.

Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об’єкти державної власності.

У ході адміністративної реформи в Україні передбачається здійснити ряд заходів, спрямованих на якісне поліпшення організації публічної влади на місцевому рівні. Метою цього реформування є оптимізація на регіональному рівні, прийняття управлінських рішень, максимально наближених до реальних потреб населення, удосконалення механізму взаємодії між органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями.

До питань, які потребують першочергового законодавчого вирішення, можна віднести такі:

- детальне і чітке розмежування повноважень між місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування;

- визначення переліку функцій місцевого значення, виконання яких є обов’язковим для органів місцевого самоврядування на всій території України;

- запровадження механізмів відповідальності місцевих органів влади за свою діяльність, насамперед, перед населенням відповідних територій;

- виключення можливості дублювання функцій та повноважень, виходячи виключно з меж своєї компетенції;

- узгодження повноважень та функцій щодо надання державних та громадських послуг населенню органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, виходячи з принципу субсидіарності, визначення переліку послуг, що надаються за рахунок бюджетних коштів і на платній основі;

- врегулювання правового режиму майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад, з метою вдосконалення механізму управління та розпорядження таким майном місцевими радами та місцевими органами виконавчої влади;

- розподіл між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідальності за фінансове забезпечення виконання повноважень із надання послуг населенню.

Після законодавчого врегулювання зазначених питань необхідно поетапно провести практичну роботу щодо закріплення відповідних функцій за органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на всіх рівнях управлінської вертикалі. Започаткована в Україні політична та адміністративна реформа – це тривалий процес, ускладнений багатьма об’єктивними і суб’єктивними чинниками. Одним із головних завдань нинішнього етапу державотворення є подальша децентралізація системи виконавчої влади та роздержавлення місцевого самоврядування у рамках додержання принципу унітаризму Української держави. Досягнення плідної взаємодії та збалансованості обох систем – виконавчої влади і місцевого самоврядування, має стати основою для оптимізації функціонування загалом виконавчої влади на місцях, підвищення ролі та відповідальності її органів і посадових осіб за вирішення покладених на них повноважень і функцій, що позитивно вплине на динаміку політичного та соціально-економічного розвитку України та її регіонів.

Список рекомендованої літератури

1. Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К.: Ін Юре, 1997. – 48 с.

2. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. проф. В.Б. Авер’янова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.

3. Войтович Р. Філософсько-методологічні засади системи державного управління // Вісник УАДУ. – 1999. - № 3. - С. 294 – 306.

4. Колпаков К.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.

5. Макаренко О. Щодо співвідношення понять «орган виконавчої влади» та «орган державного управління» // Право України. – 2000. - № 6. – С. 23-26.

6. Васильев А.С. Административное право Украины (Общая часть): Уч. Пособие. – Х.: Одиссей, 2001. – С. 78.

7. Конституційне право України / За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. – К.: Український центр правничих студій, 1999. – 376 с.

8. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій. - К.: Вентурі, 1996. – 208 с.

9. Нижник Н.Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе. – К.: НАНУ, 1995. – 207 с.

10. Научные основы государственного управления в СССР. – М.: Наука, 1968. – 440 с.

11. Нижник Н. Машков О. Системний підхід в організації державного управління: Навч. посібник / За заг. ред. Н.Р. Нижник. – К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 160 с.

12. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади: Навчальний посібник / Н.Р. Нижник, С.Д. Дубенко, В.І. Мельниченко та ін. / За заг. ред. Н.Р. Нижник. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 164с.

13. Авер’янов В. Адміністративна реформа. Науково-правове забезпечення // Віче. – 2002. - № 3. – С. 19-23.

[1] Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К.: Ін Юре, 1997. – 48 с.

2 Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. проф. В.Б. Авер’янова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.

1 Войтович Р. Філософсько-методологічні засади системи державного управління // Вісник УАДУ. – 1999. - № 3. - С. 294 – 306.

1 Колпаков К.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.

2 Макаренко О. Щодо співвідношення понять «орган виконавчої влади» та «орган державного управління» // Право України. – 2000. - № 6. – С. 23-26.

1 Васильев А.С. Административное право Украины (Общая часть): Уч. Пособие. – Х.: Одиссей, 2001. – С. 78.

2 Конституційне право України / За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. – К.: Український центр правничих студій, 1999. – 376 с.

1 Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій. - К.: Вентурі, 1996. – 208 с.

2 Нижник Н.Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе. – К.: НАНУ, 1995. – 207 с.

1 Научные основы государственного управления в СССР. – М.: Наука, 1968. – 440 с.

1 Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій. – К.: Вентурі, 1996. – 208 с.

2 Нижник Н. Машков О. Системний підхід в організації державного управління: Навч. посібник / За заг. ред. Н.Р. Нижник. – К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 160 с.

1 Авер’янов В. Адміністративна реформа. Науково-правове забезпечення // Віче. – 2002. - № 3. – С. 19-23.

1 Державне управління в Україні: організаційно-правові засади: Навчальний посібник / Н.Р. Нижник, С.Д. Дубенко, В.І. Мельниченко та ін. / За заг. ред. Н.Р. Нижник. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 164с.