Міністерство юстиції та Вища рада юстиції

Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, який створює Президент України з метою організації здійснення державної правової політики.

Завдання Міністерства юстиції полягають у:

1) розробці проектів законів, їх змін і доповнень до них; проведенні роботи із систематизації законодавства і підготовки пропозицій щодо його кодифікації;

2)забезпечення організаційної діяльності судів без втручання в судову діяльність (проведення перепідготовки і підвищення кваліфікації судових працівників та ін.);

3) керівництві нотаріатом, судово-експертними установами, загальному керівництві органів реєстрації актів громадянського стану та адвокатури;

4) організації правового навчання населення;

5) реєстрації політичних партій, інших об’єднань громадян на території України, контролі за додержанням ними своїх статутів;

6) державній реєстрації нормативних актів інших міністерств і центральних відомств виконавчої влади, органів державного управління і контролю, які стосуються прав та інтересів громадян;

7) здійсненні (у встановленому порядку) міжнародних зв’язків з правових питань та ін.

Ця діяльність зосереджена в п’ятьох департаментах:

1) правової політики;

2) проектування нормативних актів;

3) юридичних послуг;

4) судового;

5) міжнародного права і міжнародного співробітництва.

Міністерство юстиції у межах своєї компетенції на підставі і у виконання чинного законодавства видає накази, організує і перевіряє їх виконання. В необхідних випадках разом з іншими органами державного управління і громадськими об’єднаннями воно приймає спільні акти стосовно міжгалузевого управління.

Відповідно до ст. 131 Конституції в Україні засновано Вищу раду юстиції, яка складається із 20 членів, котрі призначаються: Верховною Радою – 3 члени; Президентом – 3 члени; з’їздом суддів – 3 члени; з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ – 3 члени; всеукраїнською конференцією працівників прокуратури – 2 члени. Крім того, до складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор.

Вища рада юстиції – це вищий наглядовий (за адміністративною і дисциплінарною стороною діяльності суддів і прокурорів) орган в Україні.

До відання Вищої ради юстиції належать:

· внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;

· прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

· здійснення дисциплінароного провадження стосовно суддів Верховного суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Список рекомендованої літератури

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. – рків:

Консул, 2001. – 656с.

2. Государственное и муниципальное управление: Справочник. – М.: Магістр, 1997.

3. Малиновський В.Я. Державне управління: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. та пер роб. – К.: Атака, 2003. – 576 с.

4. Державне управління: Навч. посіб / А.Ф. Мельник, О.Ю. Оболенський, А.Ю. Расіна, Л.Ю. Гордієнко; За ред. А.Ф. Мельник. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2004. – 342 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

5.Конституція України. — К., 1996.

6. ЗаконУкраїни "Про державну службу" // Вісн. державної служби України. —1995. — № 1.

7. Авер 'янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні. — К., 1997.

8. Атаманчук Г. В. Теория государственного управлення. — М., 1997.

9. Державне управління: теорія і практика. — К., 1998.

10. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація. — К., 1997.

11. Державне управління, державна служба і місцеве самоврядування. — Хмельницький, 1999.

12. Нижник Н. Державна влада та державне управління в Україні // Вісн. УАДУ при Президентові України. — 1997. — № 2.

13. Оболонский А. В. Человек и государственное управление. — М., 1987.

14. Принц Г., Базюк Б. Необхідність та напрями адміністративної реформи в Україні // Вісн. УАДУ при Президентові України. — 1998. — № 4.

15. Цветков В.В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико-правовий аспект). — Харків, 1997.

16. Шаповал В.М. Виконавча влада в розвинутих країнах

(конституційно-правовий аспект). — К., 1996.

17. Шаповал В. М. Вищі органи сучасної держави: Порівняльний

аналіз.— К., 1995.

[1] Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. – Харків: Консул, 2001. – 656с. – С. 36.

1 Государственное и муниципальное управление: Справочник. – М.: Магістр, 1997 . – С. 93.