Ресурси і запаси нафти та газу

Для визначення наявності у надрах певної території нафти і газу використовують такі поняття, як «ресурси» й «запаси».

Ресурси – очікувана кількість нафти, газу та конденсату в надрах геологічного об’єкта (нафтогазоперспективного комплексу, провінції тощо). Ресурси мають імовірний характер.

Запаси – вирахувана кількість нафти, газу і конденсату, що знаходяться у нафтогазоносних пластах виявлених покладів (родовищ).

При виконанні геологорозвідувальних робіт з уточнення будови та нафтогазонасиченості гірських порід ресурси можуть бути переведені у запаси. Запаси від ресурсів відрізняються тим, що існує факт встановлення продуктивності пласта, тобто факт відкриття покладу.

За ступенем геологічної вивченості ресурси нафти і газу поділяються на дві групи: прогнозні та перспективні.

За ступенем обґрунтованості серед прогнозних ресурсів вуглеводнів виділяють:

– категорія Д₂ – прогнозні ресурси значних регіональних геологічних структур, нафтогазоносність яких ще не доведено;

– категорія Д₁ – прогнозні ресурси літолого-стратиграфічних комплексів у межах значних регіональних структур з доведеною нафтогазоносністю.

Перспективні ресурси (категорія С₃) – обсяги нафти і газу у геологічних об’єктах, що підготовлені до глибокого буріння та кількісно оцінені за результатами геолого-геофізичних досліджень. Перспективні ресурси є основою для геолого-економічної оцінки доцільності проведення пошуково-розвідувальних робіт.

Запаси нафти і газу за ступенем вивченості поділяють на дві групи: розвідані та попередньо розвідані.

Попередньо розвідані запаси (категорія С₂) – група запасів нафти і газу, кількість, якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні й інші умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для техніко-економічного обґрунтування промислового значення родовища. До категорії С₂ належать запаси покладу (або його частини), нафтогазоносність якого визначена за результатами випробування та дослідження свердловин, а також поверхневих геологічних і геофізичних досліджень. До цих запасів належать також запаси нерозвіданих частин покладів, що прилягають до ділянок з розвіданими запасами. Попередньо розвідані запаси використовують для визначення перспектив родовища, планування геологорозвідувальних робіт чи геолого-промислових досліджень, а також для проектування розроблення покладів.

Розвідані запаси – обсяги нафти і газу, кількість, якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні й інші умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для складання проектів розроблення та облаштування родовищ.

Геологічне вивчення розвіданих запасів є різним за площею та детальністю. Згідно з цим розвідані запаси поділяють на категорії:

– категорія С₁ – запаси покладу (його частини), промислова нафтогазоносність якого встановлена за результатами дослідно-промислового розроблення та випробування свердловин з промисловими припливами нафти або газу, а також геологічних і геофізичних досліджень у невипробуваних свердловинах з детальністю, достатньою для обґрунтування економічної доцільності промислового розроблення родовища;

– категорія В – запаси покладу (його частини), нафтогазоносність якого встановлена на основі отриманих промислових припливів нафти чи газу, на різних гіпсометричних позначках, а також основні особливості покладу, що визначають умови його розроблення, вивчені з повнотою, достатньою для виконання проекту розроблення покладу.

– категорія А – запаси покладу (його частини) вивчені з детальністю, яка забезпечує повне визначення типу, форм і розмірів покладу, ефективної нафто- й газонасиченої товщини, типу колектора, характеру зміни колекторських властивостей, нафто- та газонасиченості продуктив-них пластів, складу нафти, газу і конденсату, а також основних особливостей покладу, від яких залежать умови розроблення родовища.

Родовища нафти виявлені на всіх континентах, окрім Антарктиди, а також у шельфових зонах Світового океану. У світі відомо понад 30 тис. родовищ нафти, з них 15…20% – нафтогазові. Близько 85% світового видобутку нафти дають 5% родовищ. Найбільші її запаси у Саудівській Аравії, Кувейті, Росії, Ірані, Іраку, Норвегії, США, Азербайджані, Мексиці, Венесуелі, Об’єднані Арабські Емірати, Бразилії.

Переважна кількість розвіданих запасів природного газу (понад 90%) міститься в газових або газоконденсатних родовищах. Розвідані запаси газу в світі – понад 80 трлн. м³. Із надр видобуто близько 60 трлн. м³ при щорічному видобутку понад 2 трлн. м³ газу. Розвідані запаси газу становлять (у млрд. т умовного топлива): світові – 180; європейські – 70; українські – 1,5. За прогнозами вичерпання планетарних запасів природного газу слід очікувати у 2050 – 2070 роках.

Усього в світі відомо більше ніж 10 тис. газових родовищ, однак основні запаси газу зосереджені у невеликому числі унікальних (більше за 1 трлн. м³) і найбільших (0,1 – 1,0 трлн.м³) газових та газоконденсатних родовищ.

За геологічним віком газоносність осадових порід розподіляється таким чином: у палеозойських відкладах – 23,5%; у мезозойських – 65,5% і у кайнозойських – 11,0%. З піщаними колекторами пов’язано 76,3% запасів, а з карбонатними – 23,7%. Глинистими покришками контролюється 65,7% запасів газу, соленосними – 34,3%. Переважна більшість запасів газу зосереджена в пастках структурного типу.

Найбільші запаси природного газу зосереджені у надрах США, Норвегії, Канади, Мексики, Алжиру, Росії, Туркменистану, Індонезії.

Слід зазначити, що перші промислові нафтові родовища Європи відкрито в Україні у 1810 р., м. Борислав (Івано-Франківськ).

Контрольні питання

1. Що називають нафтою?

2. На чому ґрунтуються технологічні класифікації нафта?

3. Які гази мають назву природних горючих газів?

4. Як утворюється газовий конденсат?

5. Які існують наукові теорії походження нафти та вуглеводневих газів?

6. Як органічна речовина перетворюється у нафту і газ?

7. На чому ґрунтується неорганічна теорія виникнення нафти й газу?

8. Що називають природними геологічними колекторами нафти й газу?

9. На які типи поділяються нафтогазові колектори?