Інші корисні копалини

 

 

Залізо. За розвіданими запасами залізних руд Україна займає перше місце у світі (16%). Далі йдуть Росія та Австралія (по 15%), Китай (11%), США (9%), Бразилія і Казахстан (по 6%), інші країни – 22%.

Загальні запаси залізних руд в Україні оцінюються у 27,4 млрд. т. З 88 родовищ 60 розташовані у Криворізькому басейні, запаси якого становлять 18,7 млрд. т. У Кременчуцькому басейні їх 4,5 млрд. т, у Білогірському районі (Запорізька область) – 2,5 млрд. т. Прогнозні ресурси залізних руд в Україні оцінюються у 20 млрд. т.

Родовища залізних руд метаморфогенні, пов’язані із залізисто-кремнистими формаціями докембрію (Кривбас, Кременчуцький, Білозерський, Приазовський та інші райони) й осадовими породами неогену (Керченський басейн).

Марганець. Головні запаси (близько 2,3 млрд. т) зосереджені в Нікопольському марганцеворудному басейні (33% розвіданих запасів країни) і Великотокмацькому родовищі (67%). Руди осадові, приурочені до відкладів олігоцену.

Виділяють три типи руд: карбонатні, оксидні та змішані.

Мідь, кобальт, нікель. Самородна мідь відкрита в межах Волинсько-Подільської плити у трапових покривах базальтів докембрію. Прогнозні ресурси оцінюються у 25 млрд. т. Рудопрояви міді відомі й у червоноколірних нижньопермських пісковиках картамиської світи (Р1кr) у Бахмутській улоговині північно-західної частини Донбасу. Запаси кобальту в Україні незначні – 8 тис. т (0,1% світових). Є також невеликі прояви та родовища нікелю із сумарними запасами – 190 тис. т (0,4% світових).

Невеликі родовища кобальт-нікелевих руд виявлені на Побужжі (6 родовищ – Капітонівське, Деренюське та ін.) й у Придніпров’ї (4 родо-вища – Девладівське, Тернавське та ін.). Вони пов’язані з корою вивітрювання метаморфічних порід протерозою.

Поліметали. Родовища і прояви свинцево-цинкових руд відомі у палеозойських утвореннях Закарпаття (Мужиївське, Брегівське, Беганське), на Донбасі (Нагольний кряж, Слов’янське), у Донецько-Дніпровській западині (Біляївське) й у Передкарпатті (Волинський прогин). Промисловий інтерес становлять Закарпатські вулканогенно-гідротермальні родовища та епітермальне Біляївське (Харківська область). Закарпатське поліметалічне зруденіння пов’язане з міоценовими вулканічними зонами і приурочене до внутрішніх вулканічних дуг. Жильні рудні тіла, що контролюються розривними порушеннями розмірами до 5 м, містять до 2% Рb і 4,5 % Zn, а також Ag. На Нагольному кряжі відомо понад 500 рудних зон, окремі рудні тіла яких сягають 4 – 5 м. Поліметалічна мінералізація Слов’янської брахіантикліналі знаходиться у верхньопермських відкладах.

Уміст Pb– 1%, Zn – 3 – 10%. Зруденіння бітумно-поліметалічного типу. На Біляївській солянокупольній структурі свинцево-цинкове зруденіння приурочене до надсоляної брекчії. Вміст Pb 0,1 – 10,3%, Zn 0,4 – 15,72%. Перспективні ресурси тут становлять 1,11 млн. т із середнім умістом суми поліметалів у руді 6,14%.

Алюміній. Мінеральною базою алюмінію в межах України є родовища бокситів, нефелінових руд та алунітів. Україна бідна на боксити. У корі вивітрювання Українського щита виявлено лише 3 родовища: Високопільське, Нікопольське та Смілянське із сумарними запасами до 20 млн. т. Запаси нефелінових руд Мазурівського і Калино-Шевченківського родовищ становлять близько 3,0 млрд. т, однак переробка руд цього типу вимагає значних енергоресурсів, тому освоєння родовищ поки що є нерентабельним.

Титан. Україна має найбільші в Європі запаси та ресурси титану. Виявлено 15 родовищ цього металу, 4 з яких розробляются (в межах Київської, Харківської, Дніпропетровської й Донецької областей). Родовища титану представлені корінними, залишковими і розсипними покладами. Основною мінеральною базою є ільменітові (FeTiO2) та рутил-цирконільменітові розсипи кайнозою із вмістом ільменіту до 25%, а апатиту до 12%. Товщина рудних пластів у розсипах кори вивітрювання 25 – 30 м при вмісті ільменіту 150 – 200 кг/м3.

Рідкісні метали. Різноманітні за віком, складом та походженням родовища рідкісних металів виявлені в докембрійських породах Українського щита у Волинському, Подільському, Центральному, Криворізько-Кременчуцькому і Приазовському геологічних районах. Усі відомі рудні об’єкти приурочені до гранітних пегматитів, берилієвих лужних метасоматитів, карбонатів, нефелінових та лужних сієнітів.

За так званим коефіцієнтом унікальності (відношення прогнозних ресурсів до їх кларку в земній корі) найбільші рідкіснометалічні родовища України віднесені до певних категорій. На Українському кристалічному щиті (УКЩ) за запасами різні родовища належать до: а) ніобію: гігантських – Чернігівське (Ново-полтавське), великих – Октябрське та Яструбецьке; б) цирконію: гігантських – Яструбецьке, середніх – Чернігівське, Октябрське, Азовське; в) рідкісних земель: великих – Чернігівське та Яструбецьке, середніх – Октябрське та Азовське; г) танталу: великих – Чернігівське та Октябрське; д) стронцію: великих – Чернігівське; е) молібдену: великих – Вербинське та Східносергіївське, середніх – Балка Мазурова; є) літію: середніх – Полохівське.

Потужним джерелом рідкісних металів можуть стати нерідкіснометалічні родовища, у яких присутні промислові концентрації рідкісних металів, а також високомінералізовані води Донбасу, ДДЗ та інших регіонів з високим умістом літію, рубідію, цезію, стронцію, германію та інших елементів, що у багатьох країнах використовуються як гідромінеральна сировина.

Ртуть і сурма. За загальними запасами ртуті Україна займає 5-е місце у світі (після Іспанії, Алжиру, Китаю і Киргизії). Ртутні руди представлені гідротермальними вулканогенними родовищами у Закарпатті (Боркут, Кам’яний кар’єр та інші) й епітермальними у Донецькій ртутній провінції (родовища Микитівського рудного поля). Сумарні балансові запаси ртуті у нашій державі – 29 тис. т. Руди містять кіноварь (HgS) з домішками антимоніту (Sb2S3).

Сурма є важливим супутним компонентом ртутних руд Микитівського рудного поля. Розвідані запаси її тут становлять близько 4200 тис. т. Унаслідок різкого зменшення використання ртуті у промисловості через її токсичність, Микитівський ртутний комбінат у 80-их роках ХХ ст. було закрито.

Германій. Запаси германію (у вугіллі й лігнітах) в Україні досягають 36 тис. т. Окрім того, германій є в залізних рудах Криворізького та Кременчуцького родовищ.

Молібденові руди встановлено на Українському щиті, де виявлено 4 рудопрояви. Прогнозні ресурси найбільш вивченого Вербинського рудопрояву становлять 9,5 млн. т при середньому вмісті Мо 0,054% до глибини 150 м.

Хромітові руди. Родовища цих руд відомі на Побужжі й приурочені до гіпербазитів докембрію. На Капітонівському родовищі, де товщина рудних тіл – від 0,2 до 12,0 м, уміст оксиду хрому в руді – 9 – 40% (у середньому – 29%), запаси становлять 600 тис. т. На базі родовища можна виробити 52 – 53 тис. т концентрату із вмістом Cr2О3 близько 50%.

Руди олова і вольфраму локалізуються переважно в північно-західній частині Українського щита (Сушано-Пержанська зона). Загальні запаси тут сягають близько 100 тис. т при вмісті олова від 0,1 до 1 – 2%. Руди комплексні, містять каситерит, колумбіт, вольфраміт, флюорит. Загальні прогнозні ресурси вольфраму оцінюються у 105 тис. т металу.

Магнезіальні руди з платиноїдами встановлені у Середньому Побужжі, де вони приурочені до ультрабазитів, у яких уміст оксиду магнію становить 43%, нікелю – 35%, платиноїдів – 0,4%. Перспективні ресурси цих руд тут – 546 т, а прогнозні ресурси в межах України – до 300 т (~0,6% світових).

Золото. В Україні виділяють три основні золотоносні провінції: Карпатську, Українського щита і Донецьку. Тут виявлено 6 золоторудних регіонів з ресурсним потенціалом в декілька тис. т золота при середньому вмісті 6 – 8 г/т. Близько 75 – 80% загальних ресурсів золота зосереджено в УКЩ, до 16% – у Карпатському регіоні й до 10% – у надрах Донбасу. В Українських Карпатах виявлено 3 золоторудні родовища (Мужиївське, Брегівське, Сауляк) та численні рудопрояви корінного і розсипного золота. Найперспективнішою є провінція Українського щита. Тут знайдено декілька родовищ (Клинцівське, Балка Широка, Балка Золота, Бердянське, Сергіївське, Майське й ін.), понад 10 рудопроявів і більше ніж 20 перспективних ділянок. Золоте зруденіння пов’язане з гнейсо-магматитовими комплексами верхнього протерозою.

На УКЩ виділяють 7 золоторудних формацій: золото-уранову, золото-сульфідно-уранову, золото-скарнову, золото-аргілізитову, золото-сульфідно-кварцову, золото-кварцову, золото-срібно – сульфідну. У Донецькій провінції виявлено родовища корінного та розсипного золота, які приурочені до чорносланцевої формації карбону. Найважливіше значення має Нагольчанський рудний вузол, у якому є золото-сульфідні та поліметалічно-золото-срібні руди Бобриківського, Гостробугорського, Єсаулівського та Нагольно-Тарасівського рудних полів. Рудні тіла залягають на глибинах від 300 – 400 м до 3300 м.

Перспективні прояви золота є у Криму, горах Добруджу, на шельфі Чорного та Азовського морів. Загальні запаси золота в Україні оцінюються в 30 т, а підтверджені – 20 т. Загальні прогнозні ресурси золота в породах УКЩ становлять 2400 т.

Уран. За ресурсами і запасами урану Україна займає 1-е місце в Європі. Росія за цими показниками перевищує Україну, але її родовища знаходяться на Азійському континенті. Всі родовища матаморфогенні.

Графіт. Держбалансом ураховано 5 родовищ графіту. Родовища кристалічного графіту (Заваліївське, Троїцьке та інші) пов’язані з тілами графітових гнейсів і їх корою вивітрювання. Рудні тіла містять у середньому 6% графіту. Балансові запаси графітової руди – близько 126 млн. т, графіту – 7843 тис. т.

Кам’яна сіль пов’язана з пермськими (Донбас, ДДЗ), юрськими (Переддобруджа) і неогеновими (Передкарпаття і Закарпаття) галогенними формаціями. Пластові родовища експлуатуються шахтами в Донбасі (Артемівське, Ново-Карфагенське) і в Передкарпатті (Губицьке, Верхньострутинське), солянокупольні – в Дніпровсько-Донецькій западині (Єфремівське, Роменське), на Донеччині (Слов’янське) й Закарпатті (Солотвинське). Вміст NaCl у солях досягає 98 – 99%. Значні запаси хлориду натрію містить ропа солоних озер і лиманів (Сиваш та ін.) й природні підземні розсоли (Передкарпаття).

Держбалансом ураховується 14 родовищ із загальними балансовими запасами більше ніж 16,6 млрд. т (в основному – кам’яна сіль).

Калійні солі пов’язані з неогеновою формацією Передкарпатського передового прогину, де відомо понад 20 родовищ (Стебниківське, Калуш-Голинське та ін.). Середній вміст К2О – 10 – 11%. Балансові запаси – 250 млн. т.

Апатити. Родовища виявлено на УКЩ. Пов’язані вони з докембрійськими габро-анортозитами, карбонатами і корою їх вивітрювання. Існує три родовища апатит-титан-рідкіснометалічних руд із вмістом Р2О5 від 2,5 до 10%. Запаси апатиту становлять близько 67 млн. т (Р2О5), а ресурси – 130 млн. т.

Плавиковий шпат (флюорит) утворює родовища у Північно-Західній частині УКЩ, Волино-Подільському регіоні й у Приазов’ї (де існує єдине враховане Покрово-Киреєвське родовище із запасами 2,0 млн. т руди (СаFe2). Загалом по Україні цей показник становить 221,8 млн. т.

Сірка. За розвіданими запасами самородної сірки Україна займає одне з перших місць у світі та 1-е місце серед країн СНД. Родовища зосереджені у Передкарпатському сірконосному басейні. Нараховується 12 родовищ, 5 з яких розробляється. Пластово-лінзові сірчані поклади приурочені до неогенової гіпсо-ангідритової товщі й представлені вапняково-сірчаними рудами із умістом S до 20 – 27%.

Найбільші родовища – Немирівське, Язівське, Подорожненське, Роздольське та Яворівське. Балансові запаси руди – 665 млн. т, а сірки – 166 млн. т.

Фосфорити. Родовища фосфоритів в Україні пов’язані з Придніпров’ям (Незванське), Сумською (Кролевецьке) і Харківською (Ізюмське) областями. Є вони також у Криму (Покрово-Керченське та ін.). Запаси сягають 300 млн. т руди і 6,7 млн. т Р2О5.

Дорогоцінне та декоративне каміння вивчене в Україні недостатньо. Винятком є самоцвіти Волині, альмандин Закарпаття, опал Катеринівського прояву та квадрит Жовторічнянського родовища.

Розвідано 8 родовищ і знайдено понад 300 проявів близько 40 видів ювелірного та ювелірно-виробного каменю. Всі вони, а також родовища декоративного каменю зосереджені головним чином у чотирьох геологічних структурах: Українському кристалічному щиті, Карпатських та Кримських горах і Дніпровсько-Донецькій западині.

У геологічних утвореннях України виявлено таке дорогоцінне каміння: алмаз, рубін, топаз, смарагд, гірський кришталь, моріон, димчастий кварц, аметист, цитрин, хризопраз, опал, фенакіт, циркон, хризоліт, піроп, альмандин, геліор, аквамарин, турмалін, бурштин, халцедон, сердолік, агат, тигрове, котяче та соколине око, родоніт, нефрит, лабрадор, амазоніт, содаліт, яшма, кварцит, джеспіліт, обсидіан, скам’яніле дерево, пірофіліт, родохрозит, мармуровий онікс, мармур, гагат та ін.

Найвідоміші родовища коштовних каменів України – Волинське (топаз, берил, кварц, графічний пегматит), Клесівське (бурштин), Головинське та Федорівське (іризуючий лабрадор), Калюсицьке (мармуровий онікс), Прилуцьке (родоніт, родохрозит), Кур’янівське та Нагорнянське (агальматоліт).

Найунікальніші родовища знаходяться на Українському щиті. В цілому запаси самоцвітів є у Волинській і Рівненській областях, Приазов’ї й Кривому Розі. Тут трапляються берил, топаз, бурштин, аметист, агат, яшма, гірський кришталь.

Алмази всіх відомих генетичних типів у кінці ХХ століття виявлені на Українському щиті, Донецькій складчастій споруді та Скіфській плиті. Відкриттям стали перші знахідки алмазів з кімберлітових структур (трубок) Приазов’я .

Облицювальний камінь. В Україні розвідано понад 300 родовищ природного облицювального каменю. Основним джерелом його є УКЩ, у межах якого зосереджено близько 140 родовищ гранітів, чарнокітів, габро, лабрадоритів з високими технічними і декоративними властивостями.

Будівельні та індустріальні корисні копалини. В Україні відомі численні родовища гіпсу (Пісківське, Михайлівське, Артемівське та ін.), каоліну (Глуховецьке, Володимирське, Великогадомінецьке й інші), бентонітових і палигорськітових глин (Черкаське, Горське та інші), цеолітів (Сокирницьке), флюсових вапняків і доломіту (Оленівське, Новотроїцьке, Каракумське й інші), вогнетривких глин (20 родовищ, зокрема Часів-Ярське, Новорайське, Новоселицьке, Пологівське та інші), кварцитів (Овруцьке, Баницьке), формувальних пісків (Оріхівське, Пологівське та інші), кварцових пісків (Великоглібовицьке і інші), озокериту (Бориславське), природних пігментів (Целик), магнезиту (Правдинське), нефелін у в Приазов’ї та інші.

Держбаланс ураховує такі родовища: 35 – гіпсу, 34 – каоліну, 6 – бентонітових глин, 22 – піску формувального, 8 – доломіту, 5 – кварциту і кварцових пісків.

За запасами гідромінеральних ресурсів Україна – серед перших у Європі. Розвідано 200 родовищ мінеральних вод: вуглекислих, сульфатних, родонових (Поляна Квасова, Шаян, Трускавець, Свалявська група, Миргород, Березівське, Куяльник та інші). Родовища термальних вод відомі в Закарпатті (Ужгородське й інші) та в Криму (Саки, Красне, Колодязне й інші). Глибина їх залягання – від 300 до 3000 м, температура води – від 40…80 до 110оС. Дебіти свердловин сягають 2500 м3/добу.

 

Контрольні питання

1. Який мінерально-сировинний потенціал має Україна у світі?

2. Скільки родовищ та проявів корисних копалин розвідано в Україні?

3. Які види корисних копалин мають найбільшепромислово-економічне значення для нашої країни?

4. Скільки нафтогазових провінцій відомо в Україні?

5. Скільки родовищ вуглеводнів розвідано в Укаїні?

6. В межах яких геологічних структур знаходиться Карпатська газоносна область?

7. У якій геологічній структурі розташована Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область?

8. Які території охоплює Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна провінція?

9. На яких глибинах в Україні залягають нафтові, газові та газоконденсатні поклади?

10. Які нафтові та газоконденсатні родовища є найбільшими в Україні?

11. Яке місце у паливно-енергетичному балансі держави займає кам’яне вугілля. Чому?

12. Яке місце у світі Україна займає за розвіданими запасами залізних руд?

13. Які металеві родовища є в Україні?

14. Які родовища рідкісних єлементів розвідано в Україні?

15. Де і у яких породах знаходяться родовища золота в Україні

16. З якими геологічними структурами пов’язані родовища кам’яної та калійної солей?

17. Які родовища дорогоцінного каміння розробляються в Україні?

18. Які будівельні матеріали є в надрах України?

19. Скільки родовищ мінеральних вод розвідано в Україні?






Дата добавления: 2021-02-19; просмотров: 174; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.047 сек.