Сутність факторингу, його функції , учасники та переваги

У період промислової революції текстильні фабриканти з Півночі Англії держали представників на східному узбережжі Північної Америки , в основному для продажу своїх товарів , а також для підтримки відношень з клієнтами взагалі, що було важливо при повільних трансатлантичних засобів зв’язку , яки існували тоді. Ці представники відповідали за масовий імпорт, продаж, стягнення платежів та переказ доходів в Англію. Ці представники були східні у багатьох відносинах зі звичайними оптовиками країни , вони стали називатися «факторами». Однак потім вони вирішили, що більш прибутково займатися і сконцентруватися на управлінні бізнесом клієнтів у Америці , чим займатися заробітком комісійних від продажу , а потім вони залишили цю функцію і перейшли на інкасування і послуги зі страхування кредиту. Їх процвітання дозволило їм здійснити перехід до нової ери інкасування у американський торгівлі, пов’язаної з пропозицією негайної оплати британським продавцям у момент експорту , - таким чином склався повний факторинг. З цього моменту починається факторинг «старої лінії», що означає повний набір послуг розвинутих першопочатково американськими факторами.

 

Факторинг - різновид посередницької операції , що проводяться банками та спеціальними фірмами , що являє собою купівлю грошових вимог клієнта (продавця) к покупцю та їх інкасацію.

Факторинг - це система фінансування, при якій постачальник товарів переуступає короткострокові вимоги по торгових угодах факторинговій компанії чи комерційному банку, що здійснює такого роду операції.

Це різновид торгово-комісійних операцій, які пов'язані з кредитуванням обігового капіталу клієнта, і полягає у перевідступленні клієнтом-постачальником платіжних вимог за поставлені товари (виконані роботи або надані послуги) і права одержання платежу за ними.

Факторинг – є інкасуванням дебіторської заборгованості клієнта з виплатою суми рахунків негайно, або з погашенням заборгованості.

Факторинг – це комплекс послуг , що надаються Фактором клієнту в обмін на уступку вимог щодо дебіторської заборгованості.

Факторинг – це кредитування під неоплачений рахунок з передаванням прав за рахунками (цесією).

Факторинг один із видів банківських послуг, купівля фактор-фірмами у клієнта права на виплату боргу.

Загострення проблеми платоспроможності підприємств у зв’язку із самофінансуванням господарюючих суб’єктів, запровадження черговості платежів, загальної системи неплатежів зобов’язує комерційні банки розглядати факторингові операції як засіб оздоровлення фінансового стану підприємств і розриву ланцюжку неплатежів у народному господарстві.

У період становлення ринкової економіки дуже важливо підтримати існуючі дрібні і середні підприємства (фірми), котрі займаються продажем споживчих товарів (мова йде про продавців – виробників). Така підтримка і є метою факторингу. Факторингове обслуговування підприємств дає можливість прискорити оборотність грошових коштів у розрахунках і тим самим одержати не лише економію грошових коштів, а і підвищити ефективність виробництва.

Факторинг є також високоефективною формою фінансового маркетингу , котра широко практикується в країнах з розвитою ринковою економікою.

У загальному вигляді факторинг можна охарактеризувати як процес перевідступлення факторинговій компанії (фактор-фірмі) неоплачених боргових вимог (рахунків –фактур та векселів ), що виникають між контрагентами в процесі реалізації товарів та послуг на умовах комерційного кредиту в поєднанні з елементами бухгалтерського, інформаційного, збутового, страхового, юридичного та іншого обслуговування постачальника.

Факторинг забезпечує не тільки оборотність вартості, але і такі важливі зовнішні умови суспільного виробництва, як реалізація продукції, підтримка постачання підприємств необхідною сировиною та матеріалами, надання компаніям – виробникам інформації про стан і структуру попиту на їхню продукцію, ведення бухгалтерського обліку постачальника. Отже, факторинг є галуззю ринкової інфраструктури.

Головна функція факторингу нині полягає в розв’язанні кризи неплатежів і створенні стабільної системи фінансового забезпечення виробничої сфери.

В операції факторингу бере участь три контрагенти:

Ø факторинговий відділ банку чи факторингова компанія (фактор-фірма). Фінансові інститути, які надають факторингові послуги, називають фактор-фірмами. Вони створюються банками (або самі банки виконують функції фактор-фірм), що забезпечує високу надійність факторингових угод та мінімальні затрати для клієнта. Розгалужена сітка спеціалізованих філіалів для факторингового обслуговування підприємств в різних країнах створені крупними транснаціональними корпораціями. На міжнародному рівні діє асоціація “Фекторзчейн інтернешнл”, членами якої є 95 % факторингових компаній із 40 країн світу.

Ø первісний кредитор - постачальник (клієнт факторингового відділу банку);

Ø платник (покупець), що одержує товари від клієнта факторингового відділу.

У сформованій практиці фактор-фірма ( факторинговий відділ банку) купує вимоги (рахунки-фактури) клієнта на умовах негайної сплати близько 80-90% вартості від отфактурованих постачань і сплати іншої частини, за винятком відсотка за кредит і комісійних платежів, у строго обумовлений термін, незалежно від надходження виторгу від дебіторів.

Постачальник передає фактор-фірмі (спеціалізованій факторинговій компанії , факторинговому відділу банку) список своїх клієнтів на сьогоднішній день і передбачуваних на майбутнє. Крім того, він повідомляє, у якому обсязі він припускає здійснення постачання названим клієнтам, а також який кредитний ліміт йому буде потрібно у відношенні кожного клієнта.

На підставі отриманої інформації, а також перевірки платоспроможності кожного з зазначених клієнтів, фактор-фірма повідомляє постачальнику можливі, з його погляду, кредитні ліміти по кожному торговому партнері. У рамках цих кредитних лімітів постачальник може здійснювати свої постачання вже без усякого ризику. Тим самим фактор-фірма одержує можливість точно контролювати платіжну дисципліну клієнта і, по можливості, вносити корективи в кредитні ліміти. У випадку, коли факторинговий відділ фактор-фірмі встановлює ліміти окремим дебіторам і постачання по цих кредитних лімітах уже здійснені, відділ негайно оплачує рахунка ще до настання терміну платежу. Однак 10-20% суми вимог клієнта фактор-фірма тимчасово утримує до того моменту, коли одержувач товару буде вважати договір виконаним і не буде пред'являти претензій.

Якщо боржник не сплачує у термін рахунок факторингу, то виплати замість нього здійснює фактор-фірма (факторинговий відділ банку ), тому, що відповідно до договору, фактор-фірма зобов’язується сплатити суму наданих йому платіжних вимог, незалежно від того, чи сплатили свої борги контрагенти-постачальники. У цьому полягає відмінність між факторингом і банківською гарантією.






Дата добавления: 2020-12-11; просмотров: 138; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.024 сек.