Показники оборотності оборотних коштів

Як видно з даних табл. 5.2, оборотність оборотних коштів сповільнилася на 0,03 обороту і склала в звітному періоді 1,08 обороту або відповідно 334,4 дн. Тривалість одного обороту збільшилася
на 10 дн.

Прискорення оборотності капіталу сприяє зменшенню потреби в оборотному капіталі, приросту обсягів продукції і збільшенню одержуваного прибутку. В результаті цього зміцнюється фінансовий стан підприємства.

Вивільнення оборотних коштів за рахунок прискорення оборотності можна розрахувати за формулою:

∆ОК = ОК₁ – ОК₀ ´ Кв, (5.8)

де ∆ОК – розмір економії (–) або залучення (+) оборотного капіталу;

ОК₁, ОК₀ – середній розмір оборотного капіталу підприємства відповідно за звітний і базисний періоди;

Кв – коефіцієнт росту обсягу продукції.

Отже,

∆ОК = 4383 – 3815´ (4718 : 4234) = 131 тис. грн.

Але існує інша формула розрахунку вивільнення оборотних коштів за рахунок прискорення оборотності:

∆ОК = (О₁ – О₀) ´ В₁одн, (5.9)

де О₁, О₀ – тривалість одного обороту оборотних коштів, дн.;

В₁одн – одноденна реалізація продукції в звітному періоді, тис. грн.

ΔОК = (334,4 – 324,4) ´ 13,1 = 131 тис. грн.

На підприємстві, яке аналізується, за рахунок уповільнення оборотності було додатково залучено в оборот 131 тис. грн.

Розмір приросту обсягу продукції за рахунок прискорення оборотності оборотних коштів можна визначити за формулою:

ΔВ = (Коб₁ – Коб₀) ´ ОК₁, (5.10)

де Коб₁, Коб₀ – коефіцієнти оборотності оборотних коштів, відповідно за звітний і базисний періоди.

Отже,

ΔВ = (1,08 – 1,011) ´ 4383 = -131,5 тис. грн.

У даному прикладі за рахунок уповільнення оборотності оборотних коштів втрати у реалізації продукції склали 131,5 тис. грн.

Вплив оборотності оборотного капіталу на прибуток (П) можна розрахувати за формулою:

ΔП = П0 ´ (Коб₁ : Коб₀) – П0, (5.11)

де П0 – чистий прибуток базисного періоду.

Вплив оборотності оборотного капіталу на чистий прибуток (ЧП) можна оцінити за допомогою наступної залежності:

ЧП = (5.12)

Чистий прибуток, поділений на чистий доход (виручку) від реалізації представляє собою чисту рентабельність продажу продукції, а чистий доход (виручка) від реалізації продукції, поділений на середній величину оборотного капіталу відображає оборотність оборотного капіталу. Вплив оборотності оборотного капіталу на чистий прибуток розраховується так:

∆ЧП = (5.13)

Крім показників оборотності оборотного капіталу в цілому, аналізують оборотність матеріальних оборотних коштів окремих елементів товарно-матеріальних цінностей.

Коефіцієнт оборотності запасів (Кобз) визначається відношенням чистого доходу (виручки) від реалізації до середньої суми негрошових оборотних (поточних) активів (НПА):

Кобз = В : НПАср, (5.14)

де НПАср – середній залишок негрошових оборотних (поточних) активів (рр. 100 – 140 ф. 1)

Розмір цього коефіцієнта відображає кількість оборотів запасів і витрат підприємства. Його зменшення говорить про відносне збільшення виробничих запасів і незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцію. Чим вище цей показник, тим більш ліквідну структуру мають оборотні кошти і тим стійкіший фінансовий стан підприємства.

Іноді для внутрішнього контролю цей показник варто визначити дещо іншим способом. А саме – замість величини чистого доходу (виручки) від реалізації використати величину собівартості реалізованої продукції:

Визначений таким чином коефіцієнт оборотності запасів не буде порівнюваним з середньогалузевим, але для внутрішнього аналізу він може знадобитись.

Лише таким способом (відношенням величини собівартості, що припадає на реалізацію, до середньої величини запасів) можна визначити не тільки коефіцієнт оборотності запасів, але й отримати дані про середню норму запасів у днях. Наприклад, якщо коефіцієнт оборотності запасів за рік, визначений з використанням у чисельнику величини собівартості, а не доходу з продажу, становить 3, то це означає, що підприємство для забезпечення своєї діяльності отримає запаси на три місяці наперед (12 : 3 = 4) і що запаси протягом року поповнювалися 3 рази. Якщо ж використати в розрахунках дані про реалізацію, значення норм запасів буде невиправдано викривленим у бік зменшення.

Коефіцієнт оборотності готової продукції (Кобг) визначається таким чином:

Кобг = В : ГПср, (5.16)

де ГПср — середній розмір готової продукції за балансом, тис. грн.

Зростання цього коефіцієнта свідчить про збільшення попиту на продукцію, а зниження – про затоварення.

Аналіз дебіторської заборгованості особливо необхідний у періоди інфляції, коли така іммобілізація оборотних коштів стає дуже невигідною.

Збільшення статей дебіторської заборгованості може бути викликане:

- необачною кредитною політикою підприємства стосовно покупців, нерозбірливим вибором партнерів;

- платоспроможністю окремих споживачів;

- високими темпами нарощування обсягів продаж;

- труднощами в реалізації продукції.

Зіставлення кредиторської і дебіторської заборгованості є одним із етапів аналізу дебіторської заборгованості. Доцільно провести аналіз дебіторської заборгованості за періодами утворення, тому що тривалі неплатежі надовго відривають засоби з господарського обороту.

Розрізняють термінову і прострочену дебіторську заборгованість. Термінова дебіторська заборгованість виникає внаслідок форм розрахунків, які застосовуються.

Прострочена дебіторська заборгованість виникає через недоліки у роботі і включає не оплачені в строк покупцями рахунки за відвантажені товари і здані роботи; розрахунки за товари, продані в кредит і не оплачені в строк; векселі, по яких кошти не надійшли в строк, тощо.

Для оцінки оборотності дебіторської заборгованості використовуються такі показники:

1) оборотність дебіторської заборгованості (Кдз):

Кдз = В : ДЗ, (5.17)

де ДЗ – середній розмір дебіторської заборгованості за балансом
[(р. 160 ф.1 пп + р. 160 ф. 1кп) : 2], тис. грн.

Цей показник дає можливість визначити, у скільки разів протягом року (або іншого періоду, який аналізують) обсяги надходжень від реалізації можуть вмістити в собі середній залишок боргових прав (дебіторів). Цей показник визначає ефективність кредитного контролю. Кредитного – з боку підприємства, адже, даючи товар з відстрочкою платежу іншим суб'єктам, підприємство фактично їх кредитує;

2) період погашення дебіторської заборгованості:

Тдз = Т : Кдз, (5.18)

де Тдз – тривалість погашення дебіторської заборгованості, дн.;

Т – звітний період.

Чим більше період погашення, тим вище ризик непогашення дебіторської заборгованості;

3) частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних коштів:

Пдз = ДЗ : ОК ´100, (5.19)

де Пдз – питома вага дебіторської заборгованості в оборотному капіталі, %.

Чим вище цей показник, тим менше мобільна структура майна підприємства;

4) частка сумнівної заборгованості в складі дебіторської заборгованості (У_СДЗ):

У_СДЗ = СЗ : ДЗ ´ 100, (5.20)

де СЗ – сумнівна заборгованість, тис. грн.

Тенденція до росту цього показника свідчить про зниження ліквідності. З метою управління дебіторською заборгованістю необхідно постійно контролювати стан розрахунків з покупцями, мати широке коло споживачів, щоб зменшити ризик несплати одним або декількома крупними покупцями, стежити за співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості.

Усі розглянуті вище коефіцієнти характеризують ділову активність підприємства. Проте ця характеристика буде неповною, якщо не проаналізувати кредиторську заборгованість, ефективність використання основних засобів і нематеріальних активів. Ці питання будуть розглянуті в розділі 9 "Організація і методика аналізу фінансового стану підприємства".

Контрольні питання

1. Назвіть джерела формування оборотних коштів підприємства і напрямки їх використання.

2. Охарактеризуйте показники ефективності використання оборотних коштів.

3. Як оцінити вплив оборотності оборотних коштів на прибуток підприємства?