За грунтово-кліматичними зонами

Ботанічні родини Грунтово-кліматичні зони
Полісся Лісостеп Степ
Лободові (Сhenopodiaceae) 62,7 51,8 59,6
Щирицеві (Аmaranthaceae) 21,6 16,5 12,8
Тонконогові (Роаceae) 6,4 8,8 11,2
Гречкові (Роlygonaceae) 4,5 5,3 5,8
Капустяні (Вrassicaceae) 1,6 6,2 3,0
Інші родини 3,2 11,4 7,6

 

- масове розростання бур'янів ускладнює догляд за посі­вами, підвищує витрати енергії і матеріальних ресурсів, а при використанні гербіцидів забруднюється природне сере­довище;

- багато бур'янів є проміжними господарями або перенос­никами хвороб і шкідників (вівсюг - переносник і резерват кореневої гнилі зернових культур, дикорослі пасльонові -резерват колорадського жука тощо);

- у процесі життєдіяльності бур'яни виділяють у ґрунт і атмосферу органічні речовини, що пригнічують ріст і розви­ток культурних рослин (алелопатія);

- бур'яни затінюють ґрунт, що знижує його температуру на 2 - 4°С, наслідком цього є пригнічення активності ґрунто­вих мікроорганізмів та погіршення трансформації в ґрунті органічних речовин;

- деякі бур'яни містять у вегетативних органах або насін­ні отруйні речовини, спричиняючи тяжкі захворювання лю­дей і тварин (пажитниця п'янка, блекота чорна, гірчак зви­чайний та ін.);

- на боротьбу з бур'янами витрачається не менш як 30% загальних витрат на виробництво рослинницької продукції.

Загальнобіологічний та гуманітарний аспекти визнають право на існування бур'янистих угрупувань, оскільки кож­ний вид бур'янів - це унікальний генотип з невивченими властивостями і втрата будь-якого виду бур'яну призведе до зменшення ботанічного різновиду рослинності. Тому у сучас­ному землеробстві спостерігається зміна ролі бур'янів в агро­фітоценозах. Якщо раніше пануючою була концепція зни­щення бур'янів, то зараз пропагується нова концепція - ре­гулювання їх чисельності. Основною підставою цього висту­пає загроза забруднення навколишнього середовища пести­цидами, а також розуміння того, що бур'яни є небезпекою не своєю видовою різномаїтіетю чи наявністю в посівах, а висо­кою чисельністю. Економічно доцільніше не допустити їх масового поширення до екологічно безпечного рівня.

У XXI столітті ця концепція одержала широке поширен­ня, змінивши підходи до наявності бур'янистої рослинності в агрофітоценозах. Демографічний вибух другої половини двадцятого століття, коли аа 50 років чисельність населення Землі зросла з 2 до 6,1 млрд., вимагає різкого збільшення об­сягів виробництва продукції рослинництва. Існуючі техноло­гії вирощування сільськогосподарських культур сприяли ви­сокій засміченості посівів. До причин широкого поширення бур'янів на сільськогосподарських угіддях відносять:

- низький рівень агротехніки (екстенсивні технології);

- низька конкурентоспроможність сучасних сортів і гіб­ридів сучасних сортів до бур'янів (інтенсивні технології).

Основне завдання рослинництва в майбутньому - викорис­товувати в певному обсязі генетичний потенціал сортів і гіб­ридів, що має в 2-3 рази скоротити посівні площі, оптимізу вавши агроландшафти для максимального використання ріллі тільки культурними рослинами.

Висока забур'яненість орних земель, яка є сьогодні, не мо­же бути прийнятною і вимагає від науковців та виробничників енергійних і ефективних захисних заходів. Потрібне своєчас­не, якісне і повне виконання технологічних операцій при ви­рощуванні сільськогосподарських культур. Закони землероб­ства такі ж об'єктивні, як і закони фізики, тому ними не мож­на ігнорувати без шкоди для виробництва. Агротехнологія -це міцний фундамент сучасного інтенсивного рослинництва.

Світова практика землеробства вказує, що традиційними методами неможливо досягти корінних зрушень у питанні регулювання чисельності бур'янового компонента. В країнах з високорозвиненим сільським господарством виникла окре­ма нова галузь науки - гербологія (від латинських слів "гер­ба" - трава і "логос" - наука). Гербологія має власну терміно­логію, оригінальні методи роботи і специфічні методики. На­укові цеyтри, що працюють над проблемами гербології в Єв­ропі, об'єднані в Європейську асоціацію гербологів (ЕWRS), куди входять учені-гербологи з США, Канади, Ізраїлю, Япо­нії, Індії, Єгипту, України.

Гербологія творчо синтезує теоретичні і практичні здобут­ки землеробства, захисту рослин, ботаніки і фізіології рос­лин, - є логічним і якісно новим кроком у розумінні законів живої природи і можливостей людини формувати свою ді­яльність на орних землях згідно з даними законами.

До пріоритетних напрямів дослідження сучасної герболо­гії відносять (за даними О.О. Іващенка):

1. Вивчення особливостей морфології, біології, стра­тегії росту та розвитку бур'янових у групувань і системи взаємозв'язків різних компонентів. На орних землях Укра­їни поширені 738 видів рослин-бур'янів, а потенційно небез­печних може бути втричі більше. З них значна кількість має лише досить загальний ботанічний опис і детально не вивче­на. На сьогодні необхідна значна активізація їхнього ком­плексного вивчення.

2. Пошук шляхів підвищення рівня ефективності дії
гербіцидів і їхніх композицій на бур'яни.
В зв'язку з тенден­
ціями зростання в останні роки посушливості весняного пері­
оду, інформація про особливості фазової резистентності різ­
них видів бур'янів і шляхів їх подолання стає, більш потріб­
ною для практики сучасних агротехнологій. Передусім, це
потрібно для успішного захисту посівів сільськогосподар­
ських культур від негативного впливу масових і шкодочин-
них бур'янів.

3. Динаміка механізму проростання насіння бур'янів
та життєдіяльності в процесі росту і розвитку.
Знання
складного багатопланового і дуже тонкого механізму регулю­
вання біохімічних процесів у насінні різних видів бур'янів
при їх проростанні дало б змогу надійно контролювати за­
бур'яненість посівів уже на початку онтогенезу рослин.

4. Вивчення здатності видів бур'янів виживати під
час проведення обробітку ґрунту різної інтенсивності.
Відомо, що зараз набувають поширення відносно економні
енергетично порівняно з оранкою способи основного обробіт­
ку ґрунту: плоскорізний, поверхневий, нульовий. Примі­
тивізація і спрощення обробітку ґрунту часто супроводжу­
ються значним скороченням обсягів і асортименту викорис­
тання гербіцидів. Усі ці тенденції проявилися збільшенням
потенційної забур'яненості орного шару ґрунту.

5. Вивчення адаптивних можливостей бур'янів різних
видів до умов їх вегетації в агрофітоценозах з різними фі-
тоценотичними характеристиками з дослідженням
явищ алелопатії.
Перехід до ринкових відносин, розпаю­
вання землі вимагають нині застосування короткоротацій-
них сівозмін або навіть більш високої спеціалізації викорис­
тання орних земель.

Завдання, які стоять перед ученими-гербологами, великії актуальні. Успішно їх розв'язати можна лише разом, поєд­нуючи зусилля вчених і виробничників, оскільки висока продуктивність полів може бути реальною лише тоді, коли вони будуть вільними від засилля бур'янів.

 

Регулювання чисельності бур'янів. Бур'яни є складовою частиною біоценозу, і ми не маємо права їх виключати із за­гального біологічного ланцюга. Основне завдання в агротех-нологіях - довести їх наявність в агрофітоценозах до міні­мальної, істотно не шкідливої кількості для врожаю сіль­ськогосподарської культури.

Основними методами регулювання чисельності бур'яново­го компонента агрофітоценозів є:

1. Запобіжні заходи боротьби з бур'янами спрямовані про­
ти занесення та розповсюдження на полях насіння та вегета­
тивних органів розмноження бур'янів. Сюди відносять:

а) недопущення обсіменіння бур'янів, які ростуть біля за­
хисних лісонасаджень, ліній електропередач, газопроводів,
водоканалів, тваринницьких ферм;

б) очищення насіннєвого матеріалу;

в) належне утримання гноєсховищ;

г) очищення поливної води і зрошуваних систем;

д) термічна обробка концентрованих зелених кормів;

є) очищення машин і агрегатів, які переїжджають на інше поле або приїхали з інших регіонів або областей.

2. Агротехнічні заходи включають очищення від насіння
бур'янів та вегетативних органів розмноження механічними
засобами при правильному чергуванні культур у сівозміні.
Застосовують провокаційний метод, який полягає в тому, що
поверхневим обробітком стерні або поливами (при зрошенні)
спричиняють появу дружних сходів бур'янів, які знищують
наступним обробітком ґрунту.

3. Хімічні заходи включають застосування хімічних пре­
паратів - гербіцидів, які не лише екологічно небезпечні, а й
дуже дорогі.

4. Біологічні заходи боротьби з бур'янами включають за­
стосування біогербіцидів, антибіотиків, токсинів, грибних
препаратів, фітофагів (комах), які є специфічними шкідни­
ками бур'янів.

5. Нетрадиційні заходи включають використання уль­трависокочастотних електромагнітних коливань і лазерного випромінювання.

Зменшення застосування гербіцидів - основне завдання, що стоїть перед сільським господарством розвинених країн світу.

У Нідерландах розвивають такі методи регулювання чи­сельності бур'янів, які не завдають шкоди навколишньому середовищу. В 2000-2004 роках зменшено використання гербіцидів на 33% порівняно з 1984-1988 рр. З 1999 року у цій країні стартувала наукова програма досліджень з двома основними напрямами:

- зниження залежності менеджменту бур'янів від хіміч­ного контролю взагалі;

- зниження застосування гербіцидів зокрема.

Перший напрям фокусується на запобіганні проблеми бур'янів агротехнічними методами, розширенні можливос­тей механічного знищення бур'янів та пошуку інноваційних фізичних методів (застосування вогневих культиваторів, мікрохвильових та ультразвукових агрегатів і пристосувань для обробки бур'янів парою). Другий - зорієнтований на точ­ні стратегії хімічного контролю бур'янів. Зменшення обсягів використання гербіцидів передбачає застосування вивірених мінімальних летальних доз гербіцидів та вибіркове їх вне­сення. Урядом країни прийнято нову політику в галузі за­хисту рослин на період до 2010 року, що передбачає подаль­ше зниження застосування пестицидів. В основі цієї політи­ки лежать заходи стимулювання фермерів. Передбачається створення центрів інтегрованого сільського господарства на сертифікованих фермах. Сертифікація робить практику гос­подарювання прозорою, забезпечуючи гарантії отримання безпечних продуктів харчування і поліпшення умов праці. Нідерланди є лідером розвитку нових стратегій та заходів контролю бур'янів. Запропонована вченими концепція регу­лювання чисельності бур'янових компонентів агрофітоцено­зів включає три ключові механізми:

- зниження інтенсивності проростання бур'янів з насін­нєвого банку ґрунту;

- посилення конкурентної здатності культурних рослин;

- запобігання поповненню насіннєвого банку бур'янів у ґрунті.

Зниження запасів насіння у ґрунті - довгострокова страте­гія, що реалізується втручанням на всіх стадіях життєвого циклу бур'янів. Посилення конкурентної здатності культур можна досягти кількома шляхами: збільшенням норми висі­ву, оптимізацією просторового розміщення, вирощуванням конкурентоздатних сортів культур, зміщенням строків сів­би, удобренням тощо.

У країнах Західної Європи поширення набуває органічна система землеробства. Науковцями Фінляндії помічено зростання забур'яненості посівів ярих зернових культур при переході від традиційного до органічного землеробства. Зо­крема, біомаса бур'янів на таких полях становила 17% за­гальної, в той час, як на необроблюваних ділянках при тра­диційному вирощуванні - 13% , а на полях, де вносили гербі­циди, - 3%. У Німеччині рівень забур'яненості істотно не збільшувався в умовах органічної системи в порівнянні з ін­тегрованою. Але абсолютна більшість зарубіжних учених вказують на важливість проблеми збереження біорізноманіт-тя: зниження різноманітності видів рослин є втратою першої лінії резистентності від шкідників і хвороб. У цьому розумін­ні ми тільки розпочинаємо з'ясовувати можливу роль бур'янів як корисних компонентів агроекосистеми.

Таким чином, у сучасних агротехнологіях заслуговують на увагу питання регулювання чисельності бур'янів при різ­них системах землеробства, які можна звести до наступних положень:

- формування інертної і живої мульчі;

- створення ущільнених багатокомпонентних посівів;

- фітоценотичні прийоми контролювання бур'янів;

- дослідження стратегії онтогенезу різних видів бур'янів; - вивчення процесів проростання насіння;

- дослідження механізмів виникнення мутацій і форму­вання резистентних популяцій видів бур'янів до дії гербіци­дів;

- моніторинг змін видового складу і структур забур'янен­ня орних земель у різних ґрунтово - кліматичних умовах;

- динаміка потенційного засмічення орного шару, появи і карантину потенційно небезпечних видів бур'янів.






Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 1681; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

Воспользовавшись поиском можно найти нужную информацию на сайте.

Поделитесь с друзьями:

Считаете данную информацию полезной, тогда расскажите друзьям в соц. сетях.
Poznayka.org - Познайка.Орг - 2016-2022 год. Материал предоставляется для ознакомительных и учебных целей.
Генерация страницы за: 0.023 сек.