За грунтово-кліматичними зонами

- масове розростання бур'янів ускладнює догляд за посі­вами, підвищує витрати енергії і матеріальних ресурсів, а при використанні гербіцидів забруднюється природне сере­довище;

- багато бур'янів є проміжними господарями або перенос­никами хвороб і шкідників (вівсюг - переносник і резерват кореневої гнилі зернових культур, дикорослі пасльонові -резерват колорадського жука тощо);

- у процесі життєдіяльності бур'яни виділяють у ґрунт і атмосферу органічні речовини, що пригнічують ріст і розви­ток культурних рослин (алелопатія);

- бур'яни затінюють ґрунт, що знижує його температуру на 2 - 4°С, наслідком цього є пригнічення активності ґрунто­вих мікроорганізмів та погіршення трансформації в ґрунті органічних речовин;

- деякі бур'яни містять у вегетативних органах або насін­ні отруйні речовини, спричиняючи тяжкі захворювання лю­дей і тварин (пажитниця п'янка, блекота чорна, гірчак зви­чайний та ін.);

- на боротьбу з бур'янами витрачається не менш як 30% загальних витрат на виробництво рослинницької продукції.

Загальнобіологічний та гуманітарний аспекти визнають право на існування бур'янистих угрупувань, оскільки кож­ний вид бур'янів - це унікальний генотип з невивченими властивостями і втрата будь-якого виду бур'яну призведе до зменшення ботанічного різновиду рослинності. Тому у сучас­ному землеробстві спостерігається зміна ролі бур'янів в агро­фітоценозах. Якщо раніше пануючою була концепція зни­щення бур'янів, то зараз пропагується нова концепція - ре­гулювання їх чисельності. Основною підставою цього висту­пає загроза забруднення навколишнього середовища пести­цидами, а також розуміння того, що бур'яни є небезпекою не своєю видовою різномаїтіетю чи наявністю в посівах, а висо­кою чисельністю. Економічно доцільніше не допустити їх масового поширення до екологічно безпечного рівня.

У XXI столітті ця концепція одержала широке поширен­ня, змінивши підходи до наявності бур'янистої рослинності в агрофітоценозах. Демографічний вибух другої половини двадцятого століття, коли аа 50 років чисельність населення Землі зросла з 2 до 6,1 млрд., вимагає різкого збільшення об­сягів виробництва продукції рослинництва. Існуючі техноло­гії вирощування сільськогосподарських культур сприяли ви­сокій засміченості посівів. До причин широкого поширення бур'янів на сільськогосподарських угіддях відносять:

- низький рівень агротехніки (екстенсивні технології);

- низька конкурентоспроможність сучасних сортів і гіб­ридів сучасних сортів до бур'янів (інтенсивні технології).

Основне завдання рослинництва в майбутньому - викорис­товувати в певному обсязі генетичний потенціал сортів і гіб­ридів, що має в 2-3 рази скоротити посівні площі, оптимізу вавши агроландшафти для максимального використання ріллі тільки культурними рослинами.

Висока забур'яненість орних земель, яка є сьогодні, не мо­же бути прийнятною і вимагає від науковців та виробничників енергійних і ефективних захисних заходів. Потрібне своєчас­не, якісне і повне виконання технологічних операцій при ви­рощуванні сільськогосподарських культур. Закони землероб­ства такі ж об'єктивні, як і закони фізики, тому ними не мож­на ігнорувати без шкоди для виробництва. Агротехнологія -це міцний фундамент сучасного інтенсивного рослинництва.

Світова практика землеробства вказує, що традиційними методами неможливо досягти корінних зрушень у питанні регулювання чисельності бур'янового компонента. В країнах з високорозвиненим сільським господарством виникла окре­ма нова галузь науки - гербологія (від латинських слів "гер­ба" - трава і "логос" - наука). Гербологія має власну терміно­логію, оригінальні методи роботи і специфічні методики. На­укові цеyтри, що працюють над проблемами гербології в Єв­ропі, об'єднані в Європейську асоціацію гербологів (ЕWRS), куди входять учені-гербологи з США, Канади, Ізраїлю, Япо­нії, Індії, Єгипту, України.

Гербологія творчо синтезує теоретичні і практичні здобут­ки землеробства, захисту рослин, ботаніки і фізіології рос­лин, - є логічним і якісно новим кроком у розумінні законів живої природи і можливостей людини формувати свою ді­яльність на орних землях згідно з даними законами.

До пріоритетних напрямів дослідження сучасної герболо­гії відносять (за даними О.О. Іващенка):

1. Вивчення особливостей морфології, біології, стра­тегії росту та розвитку бур'янових у групувань і системи взаємозв'язків різних компонентів. На орних землях Укра­їни поширені 738 видів рослин-бур'янів, а потенційно небез­печних може бути втричі більше. З них значна кількість має лише досить загальний ботанічний опис і детально не вивче­на. На сьогодні необхідна значна активізація їхнього ком­плексного вивчення.

2. Пошук шляхів підвищення рівня ефективності дії
гербіцидів і їхніх композицій на бур'яни. В зв'язку з тенден­
ціями зростання в останні роки посушливості весняного пері­
оду, інформація про особливості фазової резистентності різ­
них видів бур'янів і шляхів їх подолання стає, більш потріб­
ною для практики сучасних агротехнологій. Передусім, це
потрібно для успішного захисту посівів сільськогосподар­
ських культур від негативного впливу масових і шкодочин-
них бур'янів.

3. Динаміка механізму проростання насіння бур'янів
та життєдіяльності в процесі росту і розвитку. Знання
складного багатопланового і дуже тонкого механізму регулю­
вання біохімічних процесів у насінні різних видів бур'янів
при їх проростанні дало б змогу надійно контролювати за­
бур'яненість посівів уже на початку онтогенезу рослин.

4. Вивчення здатності видів бур'янів виживати під
час проведення обробітку ґрунту різної інтенсивності.
Відомо, що зараз набувають поширення відносно економні
енергетично порівняно з оранкою способи основного обробіт­
ку ґрунту: плоскорізний, поверхневий, нульовий. Примі­
тивізація і спрощення обробітку ґрунту часто супроводжу­
ються значним скороченням обсягів і асортименту викорис­
тання гербіцидів. Усі ці тенденції проявилися збільшенням
потенційної забур'яненості орного шару ґрунту.

5. Вивчення адаптивних можливостей бур'янів різних
видів до умов їх вегетації в агрофітоценозах з різними фі-
тоценотичними характеристиками з дослідженням
явищ алелопатії. Перехід до ринкових відносин, розпаю­
вання землі вимагають нині застосування короткоротацій-
них сівозмін або навіть більш високої спеціалізації викорис­
тання орних земель.

Завдання, які стоять перед ученими-гербологами, великії актуальні. Успішно їх розв'язати можна лише разом, поєд­нуючи зусилля вчених і виробничників, оскільки висока продуктивність полів може бути реальною лише тоді, коли вони будуть вільними від засилля бур'янів.

Регулювання чисельності бур'янів. Бур'яни є складовою частиною біоценозу, і ми не маємо права їх виключати із за­гального біологічного ланцюга. Основне завдання в агротех-нологіях - довести їх наявність в агрофітоценозах до міні­мальної, істотно не шкідливої кількості для врожаю сіль­ськогосподарської культури.

Основними методами регулювання чисельності бур'яново­го компонента агрофітоценозів є:

1. Запобіжні заходи боротьби з бур'янами спрямовані про­
ти занесення та розповсюдження на полях насіння та вегета­
тивних органів розмноження бур'янів. Сюди відносять:

а) недопущення обсіменіння бур'янів, які ростуть біля за­
хисних лісонасаджень, ліній електропередач, газопроводів,
водоканалів, тваринницьких ферм;

б) очищення насіннєвого матеріалу;

в) належне утримання гноєсховищ;

г) очищення поливної води і зрошуваних систем;

д) термічна обробка концентрованих зелених кормів;

є) очищення машин і агрегатів, які переїжджають на інше поле або приїхали з інших регіонів або областей.

2. Агротехнічні заходи включають очищення від насіння
бур'янів та вегетативних органів розмноження механічними
засобами при правильному чергуванні культур у сівозміні.
Застосовують провокаційний метод, який полягає в тому, що
поверхневим обробітком стерні або поливами (при зрошенні)
спричиняють появу дружних сходів бур'янів, які знищують
наступним обробітком ґрунту.

3. Хімічні заходи включають застосування хімічних пре­
паратів - гербіцидів, які не лише екологічно небезпечні, а й
дуже дорогі.

4. Біологічні заходи боротьби з бур'янами включають за­
стосування біогербіцидів, антибіотиків, токсинів, грибних
препаратів, фітофагів (комах), які є специфічними шкідни­
ками бур'янів.

5. Нетрадиційні заходи включають використання уль­трависокочастотних електромагнітних коливань і лазерного випромінювання.

Зменшення застосування гербіцидів - основне завдання, що стоїть перед сільським господарством розвинених країн світу.

У Нідерландах розвивають такі методи регулювання чи­сельності бур'янів, які не завдають шкоди навколишньому середовищу. В 2000-2004 роках зменшено використання гербіцидів на 33% порівняно з 1984-1988 рр. З 1999 року у цій країні стартувала наукова програма досліджень з двома основними напрямами:

- зниження залежності менеджменту бур'янів від хіміч­ного контролю взагалі;

- зниження застосування гербіцидів зокрема.

Перший напрям фокусується на запобіганні проблеми бур'янів агротехнічними методами, розширенні можливос­тей механічного знищення бур'янів та пошуку інноваційних фізичних методів (застосування вогневих культиваторів, мікрохвильових та ультразвукових агрегатів і пристосувань для обробки бур'янів парою). Другий - зорієнтований на точ­ні стратегії хімічного контролю бур'янів. Зменшення обсягів використання гербіцидів передбачає застосування вивірених мінімальних летальних доз гербіцидів та вибіркове їх вне­сення. Урядом країни прийнято нову політику в галузі за­хисту рослин на період до 2010 року, що передбачає подаль­ше зниження застосування пестицидів. В основі цієї політи­ки лежать заходи стимулювання фермерів. Передбачається створення центрів інтегрованого сільського господарства на сертифікованих фермах. Сертифікація робить практику гос­подарювання прозорою, забезпечуючи гарантії отримання безпечних продуктів харчування і поліпшення умов праці. Нідерланди є лідером розвитку нових стратегій та заходів контролю бур'янів. Запропонована вченими концепція регу­лювання чисельності бур'янових компонентів агрофітоцено­зів включає три ключові механізми:

- зниження інтенсивності проростання бур'янів з насін­нєвого банку ґрунту;

- посилення конкурентної здатності культурних рослин;

- запобігання поповненню насіннєвого банку бур'янів у ґрунті.

Зниження запасів насіння у ґрунті - довгострокова страте­гія, що реалізується втручанням на всіх стадіях життєвого циклу бур'янів. Посилення конкурентної здатності культур можна досягти кількома шляхами: збільшенням норми висі­ву, оптимізацією просторового розміщення, вирощуванням конкурентоздатних сортів культур, зміщенням строків сів­би, удобренням тощо.

У країнах Західної Європи поширення набуває органічна система землеробства. Науковцями Фінляндії помічено зростання забур'яненості посівів ярих зернових культур при переході від традиційного до органічного землеробства. Зо­крема, біомаса бур'янів на таких полях становила 17% за­гальної, в той час, як на необроблюваних ділянках при тра­диційному вирощуванні - 13% , а на полях, де вносили гербі­циди, - 3%. У Німеччині рівень забур'яненості істотно не збільшувався в умовах органічної системи в порівнянні з ін­тегрованою. Але абсолютна більшість зарубіжних учених вказують на важливість проблеми збереження біорізноманіт-тя: зниження різноманітності видів рослин є втратою першої лінії резистентності від шкідників і хвороб. У цьому розумін­ні ми тільки розпочинаємо з'ясовувати можливу роль бур'янів як корисних компонентів агроекосистеми.

Таким чином, у сучасних агротехнологіях заслуговують на увагу питання регулювання чисельності бур'янів при різ­них системах землеробства, які можна звести до наступних положень:

- формування інертної і живої мульчі;

- створення ущільнених багатокомпонентних посівів;

- фітоценотичні прийоми контролювання бур'янів;

- дослідження стратегії онтогенезу різних видів бур'янів; - вивчення процесів проростання насіння;

- дослідження механізмів виникнення мутацій і форму­вання резистентних популяцій видів бур'янів до дії гербіци­дів;

- моніторинг змін видового складу і структур забур'янен­ня орних земель у різних ґрунтово - кліматичних умовах;

- динаміка потенційного засмічення орного шару, появи і карантину потенційно небезпечних видів бур'янів.