Факторне дослідження годинної продуктивності рухомого складу на розвізних маршрутах
Аналіз формули для визначення годинної продуктивності автомобіля на розвізних маршрутах показує, що:
- із збільшенням вантажопідйомності автомобіля, ступіня використання вантажопідйомності автомобіля при розвозі, коефіцієнту супутнього збору, технічної швидкості автомобіля та часу перебування автомобіля у наряді збільшується величина годинної продуктивності рухомого складу;
- із збільшенням середньої відстані доставки вантажу, середньої відстані пробігу автомобіля між суміжними пунктами завозу вантажу, часу простою автомобіля при навантаженні-розвантаженні, нульового пробігу автомобіля зменшується величина годинної продуктивності рухомого складу.
Проведемо аналіз впливу ТЕП на годинну продуктивність автомобіля на розвізних маршрутах, та встановимо характер впливу кожного із них на цю величину.
1.5.1. Вплив ступіня використання вантажопідйомності автомобіля при розвозі на годинну продуктивність автомобўія у тоннах,
тобто .
Як і при аналізі впливу ТЕП на годинну продуктивність автомобіля при виконанні ним простого циклу перевезень в першу чергу необхідно привести вираз Ргод до вигляду одніжї із функцій - лінійної або дробно-лінійної.
Визначимо характер залежностей між показниками та величиною Ргод.
Залежність між Ргод та є дробно-лінійною.
Висновок: залежність годинної продуктивності рухомого складу на розвізних маршрутах у тоннах від ступіня використання вантажопідйомності при розвозі - дробно-лінійна, представлена зростаючою гіперболою, тобто із збільшенням збільшується величина Ргод. Робоча зона графіка розташована у першому квандранті. Графік проходить через початок координат.
1.5.2. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від середнього розміру завезеної партії вантажу,
Вид залежності - дробно-лінійний.
Висновок: годинна продуктивність автомобіля у тоннах знаходиться у зростаючій гіперболічній залежності від середнього розміру завезеної партії вантажу, тобто із збільшенням збільшується величина Ргод. Робоча зона графіка розташована у першому квандранті, графік проходить через початок координат.
1.5.3. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від коефіцієнта супутнього збору, .
Вид залежності - дробно-лінійний.
Висновок: Годинна продуктивність автомобіля у тоннах знаходиться у зростаючій гіперболічній залежності від коефіцієнту супутнього збору, тобто із збільшенням збільшується величина Ргод. Робоча зона графіка розташована у першому квандранті, графік не проходить через початок координат.
1.5.4. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від середньої технічної швидкості, .
Вид залежності - дробно-лінійний.
Висновок: годинна продуктивність автомобіля у тоннах знаходиться у зростаючій гіперболічній залежності від технічної швидкості, тобто із збільшенням збільшується величина Ргод. Робоча зона графіка розташована у першому квандранті, графік не проходить через початок координат.
1.5.5. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від часу простою автомобіля під навантаженням-вивантаженням, від додаткового часу на заїзди у кожний проміжний пункт завозу вантажу на маршруті, від середньої відстані доставки вантажу та середньої відстані між суміжними пунктами, тобто .
Вид залежності - дробно-лінійний.
Висновок: годинна продуктивність автомобіля у тоннах знаходиться у спадаючій гіперболічній залежності від часу простою автомобўлі під навантаженням-вивантаженням, додаткового часу на заїзди в проміжні пункти, середньої відстані доставки вантажу, середньої відстані між суміжними пунктами, тобто із збільшенням цих показників зменшується величина Ргод. Робоча зона графіка розташована у першому квандранті, графік не проходить через початок координат.
1.5.6. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від відстані нульового пробігу, .
Вид залежності - лінійний.
Висновок: годинна продуктивність автомобіля у тоннах знаходиться у спадаючій лінійній залежності від відстані нульового пробігу, тобто із збільшенням зменшується величина Ргод. Робоча зона графіка розташована у першому квандранті, графік не проходить через початок координат.
1.5.7. Залежність годинної продуктивності автомобіля у тоннах від часу перебування автомобіля у наряді .
Вид залежності - дробно-лінійний.
Величина часу знаходження автомобіля у наряді може прийматися з урахуванням роботи автомобіля в одну зміну (8 год) або півтори зміни (12 год).
Висновок: годинна продуктивність автомобіля у тоннах знаходиться у зростаючій гіперболічній залежності від часу перебування автомобіля у наряді, тобто із збільшенням Тн збільшується величина Ргод. Робоча зона графіка розташована у першому квандранті, границі зміни досліджуваної величини знаходяться у межах 8 - 12 год. Графік не проходить через початок координат.
Для встановлення впливу окремих факторів на годинну продуктивність автомобіля в конкретних усталених умовах його експлуатації на розвізних маршрутах можна скористатися сполученим (суміщеним) характеристичним графіком залежності продуктивності автомобіля при виконанні перевезень вантажів на розвізних маршрутах від ТЕП, методика побудови якого та аналіз з його використанням не відрізняється від виконання такої ж процедури для простого циклу перевезень.
Контрольні запитання.
1. Виведення формули годинної продуктивностi рухомого складу (т/г) для простого циклу перевезень.
2. Виведення формули годинної продуктивностi рухомого складу (ткм/г) для простого циклу перевезень.
3. Методика факторного дослiдження годинної продуктивностi рухомого складу.
4. Методика аналiзу впливу експлуатацiйних факторiв на результуючi показники використання рухомого складу.
5. Залежнiсть годинної продуктивностi рухомого складу вiд вантажопiдйомностi та ступiня її використання (простий цикл перевезень).
6. Залежнiсть годинної продуктивностi рухомого складу у тоннах та тонно-кiлометрах вiд часу простою пiд навантаженням-розвантаженням (простий цикл перевезень).
7. Залежнiсть годинної продуктивностi рухомого складу у тоннах та тонно-кiлометрах вiд вiдстанi вантажного пробiгу за їздку (простий цикл перевезень).
8. Залежнiсть годинної продуктивностi рухомого складу у тоннах та тонно-кiлометрах вiд коефiцiєнту використання пробiгу (простий цикл перевезень).
9. Залежнiсть годинної продуктивностi рухомого складу у тоннах та тонно-кiлометрах вiд технiчної швидкостi (простий цикл перевезень).
10. Побудова характеристичного графiку залежностi результуючих показникiв роботи рухомого складу вiд експлуатацiйних показникiв.
11. Визначення годинної продуктивностi рухомого складу на розвiзних маршрутах.
12. Система факторiв, що визначають продуктивнiсть рухомого складу на розвiзних маршрутах.
13. Фактори, що визначають час простою рухомого складу за їздку на розвiзних маршрутах.
14. Фактори, що визначають середню вiдстань розвiзного маршруту.
15. Залежнiсть годинної продуктивностi рухомого складу у тоннах вiд експлуатацiйних факторiв на розвiзних маршрутах.
16. Характер залежностi продуктивностi рухомого складу вiд експлуатацiйних факторiв на розвiзних маршрутах.
Література.
Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки. - К. Выща шк., 1986. - 447 с.
ТЕМА 9 “СОБІВАРТІСТЬ АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ТА ФАКТОРИ, ЩО ЇЇ ОБУМОВЛЮЮТЬ”
ПЛАН
1.1. Виведення формули собівартості перевезення 1 тонни вантажу (простий цикл перевезень).
1.2. Аналіз впливу ТЕП на собівартість автомобільних перевезень (простий цикл перевезень).
1.3. Фактори, що впливають на собівартість перевезень при роботі на розвізних маршрутах.
1.4. Фікторне дослідження собівартості перевезень на розвізних маршрутах
Собівартість автомобільних перевезень визначається витратами, що припадають на одиницю транспортної продукції. Вона вимірюється, в залежності від специфіки роботи АТП, у грошових одиницях на тонну, на тонно-кілометр, на машино-годину роботи і т.і.
Собівартість перевезень, що враховується в АТП, складається із витрат, пов'язаних з рухом автомобіля та простоєм його у пунктах навантаження-розвантаження. Можна записати, що:
де - сума витрат за їздку;
Pе(Wе) - обсяг перевезень або виконана транспортна робота за їздку.
Сума витрат за їздку складається із змінних та постійних витрат.
Змінні витрати - це витрати, що пов'язані із пробігом рухомого складу. Вони включають витрати на паливно-мастильні матеріали, технічне обслуговування та поточний ремонт автомобіля, на шини, на амортизаційні відрахування, на капітальний ремонт та повне відновлення рухомого складу. Вони залежать від інтенсивності використання рухомого складу, в тому числі від пробігу на одиницю часу. Таким чином, Спер - це величина змінних витрат на 1 км пробігу, що визначаїться у грн/км.
Постійні витрати - це витрати, що пов'язані з перебуванням рухомого складу в АТП. Вони включають в себе накладні витрати, умовно включається заробітна плата. Ці витрати не пов'язані з інтенсивністю використання рухомого складу. Таким чином, Спос - це величина постійних витрат на 1 год роботи, яка вимірюється у грн/год.
Спер та Спос залежать від вантажопідйомності автомобіля. Залежності ці лінійні та мають вигляд:
1.1. Виведення формули собівартості перевезення 1 тонни вантажу(простий цикл перевезень)
Розглянемо виведення формули для визначення собівартості перевезення 1 тонни вантажу.
грн/т; / 1 /
грн/ткм / 2 /
Аналіз формул для визначення собівартості перевезення 1 тонни вантажу та виконання 1 ткм дозволяє зробити висновок про наступне:
- із збільшенням значень збільшуються значення Sт та Sткм;
- із збільшенням lге значення Sт збільшується, а Sткм зменшуються;
- із збільшенням tпр - Sт та Sткм збільшуються.
Величина Спос/nт - це частка постійних витрат, що припадають на одиницю швидкості. Її називають сумарними витратами на 1 км пробігу автомобіля.
Сумарні витрати на 1 км пробігу, грн/км, визначаються таким чином:
Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 1810;