Принципи та методи стандартизації.

ОСНОВИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ СЕРТИФІКАЦІЯ ТА ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ

Стандартизація - це встановлення та використання обов'язкових норм, вимог та правил з метою упорядковування діяльності у визначеній області. Стандартизація грунтується на об'єднаних досягненнях науки та техніки і є основою взаємозамінності.

Стандарт - це нормативний документ по стандартизації, який встановлює комплекс норм, правил та вимог до об'єкта стандартизації. Стандарти розробляються як на матеріальні речі, так і на об'єкти організаційно-методичного та загально-технічного характера.

Технічні умови (ТУ) - нормативний документ по стандартизації, який встановлює комплекс вимог до конкретних виробів, магеріалів і т. д., до їх виготовлення та контроля.

З 1993 р. в Україні діє державна система стандартизації ДСС, яка складається з 5 стандартів: ДСТУ 1.0.-93 та інші , яке встановлює організаційні, методичні, практичні основи стандартизації в усіх галузях народного господарства.

ДСС визначає категорії стандартів України:

ДСТУ – державний стандарт України;

ГСТУ - галузевий стандарт України;

СТТУ - стандарти науково-технічних та інших товариств та спілок;

ТУ - технічні умови України;

РСТУ- республіканський стандарт України. (діють до скасування)

Міждержавні стандарти, які застосовуються в Україні:

ГОСТ – государственный общесоюзный стандарт (рос.).

ОСТ -отраслевой стандарт (рос.).

РСТ — республиканский стандарт (рос.).

СТП- стандарт предприятия (рос.).

СТ ІСО - стандарт ІСО (рос.).

СТ СЭВ - стандарты СЭВ (совета экономической взаимопомощи) (рос.).

ТУ - технические условия (рос.).

Обєкти стандартизації

ГОСТ — встановлює вимоги переважно до продукцї масового та серійного виробництва міжгалузевого використання, встановлює загальні норми, терміни і т. п.

1.Загальнотехнічні та організаційно-методичні правила і норми, ряди нормальних розмірів, норми точності зуб. передач, допуски та посадки, розміри та допуски різьби і т. п.

2. Науково-технічні терміни та визначення.

3. Одиниці фізичних величин та їх еталони.

4. Методи повірки засобів для вимірювання.

5. Системи документації та інше.

ОСТ - об'єкти, які не відносяться до області дії ГОСТ. Наприклад, технологічна оснастка та інструмент.

РСТ - продукція і документація внутрішньореспубліканського використання. Номенклатура продукції РСТ повинна бути узгоджена з ГОСТ.

СТП - на продукцію, правила, методи, які мають застосування тільки на даному підприємстві

ТУ- розроблюється на конкретну продукцію.

Види стандартів

Стандарти ділять на види

1. Технічних умов.

2. Параметрів (розмірів).

3. Типів, марок, сортаменту.

4. Конструкцій.

5. Правил приймання.

6. Методів випробування.

7. Методів та засобів повірки мір та вимірювання приладів.

8. Правил експлуатації та ремонту.

9. Типових тех. процесів.

1.1.4 Стадії розробки стандартів.

Роботи по стандартизації плануються на державному рівні та на підприємствах. Порядок розроблення стандартів встановлюється ДСТУ 1.2 – 93

1. Організація розробки стандарта

2. Розробка проекту стандарту першої редакції.

3. Аналіз та розробка проекту стандарту остаточної редакції.

4. Затвердження та державна реєстрація стандарту.

5. Видання стандарту.

Стандартизація – це діяльність, що полягає у розробленні і встановленні вимог, норм, правил, характеристик, які забезпечує право споживача на придбання товару належної якості за доступну ціну і безпеку при користуванні цим товаром.

З визначення терміну випливає основна мета стандартизації – досягнення оптимального ступеня упорядкування в певній, практично будь-якій, галузі. Мета стандартизації досягається на основі спеціально для цього розроблюваних положень, вимог, норм або тверджень. Причому з їх допомогою можна вирішувати реально існуючі, плановані або майбутні, потенційні завдання. Основними результатами, які досягаються в результаті діяльності з стандартизації є підвищення відповідності продукту, послуги, або процесу їх функціональному призначенню, усунення технічних перешкод в міжнародному товарообміні, сприяння науково-технічному прогресу і співпраці в різноманітних галузях.

Принципи та методи стандартизації.

Мету стандартизації можна розділити на загальні і вузькі, конкретні цілі.

Загальні цілі стандартизації випливають зі змісту поняття і досягаються на основі виконанням тих вимог стандартів, які повинні бути обов’язковими. До них відносяться встановлення норм, вимог, правил, які забезпечують:

- безпеку продукції, процесів, послуг для життя, здоров’я і майна людей;

- безпеку продукції, процесів, послуг для довкілля;

- сумісність і взаємозамінність виробів;

- якість продукції, процесів, послуг відповідно до досягнутого рівня розвитку науково-технічного прогресу;

- єдність вимірювань;

- економію всіх видів ресурсів;

- обороноздатність і мобілізаційна готовність країни, та інші.

Результатом досягнення загальних цілей є насичення ринку безпечними споживчими товарами, встановлення цивілізованих бар'єрів надходженню на ринок неякісних товарів, тощо. У цьому напрямку стандартизація повинна тісно взаємодіяти з сертифікацією.

Конкретні цілі стандартизації відносяться до конкретної сфери діяльності, наприклад галузі виробництва певних товарів та послуг і полягає у забезпеченні відповідності цих товарів їх функціональному призначенню.

Відповідно до поставлених цілей стандартизація повинна виконувати три функції: економічну, соціальну і комунікативну.

Економічна функція полягає в тому, що зацікавлена сторона (споживач) одержує з стандартів достовірну інформацію про продукцію, причому в чіткій і зручній формі. При підписанні контракту посилання на стандарт може замінити опис товару і одночасно зобов'язує постачальника виконувати зазначені в стандарті вимоги. Аналіз передових міжнародних і національних стандартів дає інформацію про актуальний стан технічного рівня продукції, сучасні методи випробувань, нові технологічні проци і т.і, а також сприяє уникненню непотрібного “дублювання" стандартів. Отримані при цьому порівняльні характеристики продукції відіграють важливу роль в оцінці рівня конкурентноздатності товару, які з одного боку сприяють удосконаленню якості продукції, а з іншого - підвищують ефективність управління виробництвом.

Соціальна функція стандартизації полягає в тому, що стандарти повинні містити такі вимоги до об'єкта стандартизації (продукту), що будуть сприяти безпеці при його використанні, охороні здоров'я людини та її майна, охороні довкілля, забезпечувати відповідність санітарно-гігієнічним та іншим нормам, передбачувати можливість екологічної утилізації продукту і т.д.

Комунікативна функція стандартизації пов'язана з досягненням порозуміння в суспільстві через інформацією, яку несуть стандарти. Для цього потрібні стандартизовані терміни, однозначне трактування понять, єдині правила діловодства, єдина система документації, однакові символи і позначення, єдині каталоги, довідники і т.п.

Досі йшла мова про стандартизацію як про щось абстрактне. Однак коли здійснюється стандартизація, то завжди вона стосується якогось конкретного предмету. Іншими словами стандартизація завжди пов’язана з такими поняттями, як об’єкт стандартизації і галузь стандартизації. Об’єктом або предметом стандартизації переважно називають продукцію, процес чи послугу, для яких розробляють ті чи інші вимоги, характеристики, параметри, правила і т.п. Стандартизація може стосуватись або об’єкта в цілому, або його окремих складових (характеристик). Галуззю стандартизації називають сукупність взаємопов’язаних об’єктів стандартизації. Наприклад, галуззю стандартизації може бути приладобудування, а об’єктами стандартизації тут можуть бути технологічні процеси, типи приладів, їх характеристики, безпека, та інші.