Тема 2.3 КРАЇНИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ
Сполучені Штати Америки
План
1. Економіко-географічне положення
2. Природні умови і природні ресурси
3. Населення
4.Господарство: промисловість, сільське господарство, транспорт, зовнішні економічні зв'язки
5. Висновок.
Використання карт: фізична та економічна карти світу, атласи.
Офіційна назва — Сполучені Штати Америки.
Тип країни — високорозвинена держава, країна «великої сімки».
Державний устрій — президентська республіка, федеративна держава.
1.Сполучені Штати Америки — високорозвинена держава Північної Америки, на яку припадає 1/3 світового промислового виробництва. Територія країни складається з трьох частин: Континентальних штатів, Аляски та Гавайських островів. Під контролем США також перебувають ряд островів Карибського моря (Пуерто-Ріко, Віргінські Острови) та Океанії (Американське Самоа, острів Гуам та ін.). Країна межує зі своїми політичними та економічними партнерами: на півночі - з Канадою, на півдні — з Мексикою. США має вихід до двох океанів, через які підтримує зв'язки з багатьма країнами світу. Держава наближена до важливих мінерально-сировинних баз Латинської Америки та Канади, які активно використовує у своєму господарстві.
2. Природні умови США сприяють господарському освоєнню території. У рельєфі переважають рівнини, які займають центральну та південну частини країни (Центральні та Великі рівнини, Примексиканська низовина). На заході розміщені високі сейсмічне активні гори Кордильєри, на сході давні низькі Аппалачі. На території США переважають помірний та субтропічний клімат. Температури повітря сприяють розвитку більшості сільськогосподарських рослин. Зволоження зменшується з просуванням вглиб материка. В центрі країни проходять потужні торнадо, які завдають значної шкоди господарству.
Країна багата на мінеральні ресурси. З паливних корисних копалин США мають великі поклади нафти та природного газу (Техаський, Аляскінський, Каліфорнійський басейни та басейн Мексиканської затоки), а також кам'яного вугілля (Аппалачський та Іллінойський басейни). Власні нафтові родовища США консервують, заощаджуючи їх на майбутнє. Тому використовується 45 % імпортної нафти. Серед рудної сировини є значні запаси залізної руди (Приозерний басейн), мідних, поліметалевих, уранових руд та срібла (в Кордильєрах), золота (на Алясці). Істотним є видобуток нерудних корисних копалин: фосфоритів (Флорида), самородної сірки (Примексиканська низовина), калійної солі (штат Нью-Мексико). Мінерально-сировина база в цілому забезпечує роботу власної переробної промисловості.
Водні ресурси в країні розміщені нерівномірно: 60 % їх припадає на східну частину (Міссісіпі з притоками, Великі озера). Тут річки та озера використовуються для судноплавства, зрошення, водопостачання промисловості. Річки заходу мають багатий гідроенергопотенціал. На них збудовані ГЕС. США мають багаті земельні ресурси. Найкращі чорноземні ґрунти розміщені на Центральних та Великих рівнинах, на південному сході — родючі червоноземи та жовтоземи, на північному сході — родючі бурі лісові ґрунти. Країна має значні лісові ресурси. Основні лісонадлишкові райони знаходяться на північному заході, південному сході та на Алясці. Багато цінних породи дерев.
3.Для демографічної ситуації США характерний І тип відтворення населення. Природний приріст невисокий: 5,5 чол./тис. Відбувається «старіння нації». Значно вищий показник приросту афроамериканців — 22 чол./тис. Тому їх частка в населенні країни неухильно зростає. Для США вже протягом кількох століть характерне позитивне сальдо міграцій. Люди приїздять до країни переважно у пошуках роботи. США залучає найкращих фахівців з усього світу, сприяючи явищу «відтоку умів». Однак, в наш час географія іммігрантів суттєво змінилася. Якщо раніше їх переважна більшість прибувала з Європи, то нині — з країн Латинської Америки, Азії та Африки, що розвиваються. Багато нелегальних мігрантів, які працюють на низькооплачуваних роботах.
Сполучені Штати Америки — багатонаціональна країна. Понад 3/4 населення вважають себе американцями США. Це нація, яка сформувалася за рахунок консолідації іммігрантів з різних частин світу. Чверть населення належить до перехідних груп — іммігрантів останньої хвилі. Є в США і українська діаспора (близько 1,5 млн чол.), яка мешкає переважно у Приозерних штатах. Корінні жителі Америки — індіанці, ескімоси та алеути — становлять разом менше ніж 1 % населення країни. У США є представники всіх релігійних конфесій світу, проте переважають християни.
США має невисокий показник середньої густоти населення — 31,9 чол./км , який суттєво коливається по території. Найбільш густо заселені східні частини країни (100—400 чол./км2), в той час як гірські райони та Аляска заселені мало (0,3—11 чол./км2). Рівень урбанізації високий — 76%. У країні є 8 міст-мільйонерів, з яких найбільші Нью-Йорк (8 млн чол.), Лос-Анджелес (3,8 млн чол.) та Чикаго (2,9 млн чол.). Характерне явище субурбанізації, наслідком якого стало виникнення великих міських агломерацій. Зростаючись, агломерації злилися у мегаполіси: Приатлантичний (50 млн чол.), Приозерний (35 млн чол.) та Каліфорнійський (25 млн чол.).
4. США найпотужніша постіндустріальна країна світу. Майже 70 % її населення зайняті у невиробничій сфері. Промисловість країни працює як на власній, так і на імпортній сировині. Особливе значення мають новітні науко-місткі виробництва: точне та транспортне машинобудування, хімічна промисловість, кольорова металургія, електроенергетика. Традиційно важливе роль також відіграють старі галузі: текстильна та харчова. Паливна промисловість представлена багатьма галузями. Основну роль в ній має нафтопереробка, яка працює в значній мірі на імпортній сировині (Лос-Анджелес, Сан-Франціско, Корпус-Кріс-ті, Батон-Руж). Вугільна промисловість має експортне значення. В електроенергетиці провідну роль відіграють теплові електростанції, на які припадає 69 % всієї виробленої електроенергії. В країні діє багато атомних електростанцій, які дають 22 % електроенергії. Частка гідроелектростанцій невелика — 9 %. Найбільші ГЕС збудовані на річках Кордильєр (Колумбія, Колорадо) та Аппалачі (Теннессі).
Чорна металургія — одна з найстаріших галузей американської промисловості, яка використовує як власну, так і імпортну сировину (залізні руди довозять з Канади, марганець з африканських країн). В США склалися такі металургійні бази: Приозерна (Чикаго, Детройт, Буффало), Північна -Аппалачська (Піттсбург, Янгстаун), Приатлантична (Філадельфія, Балтімор) та Південна (Хьюстон, Даллас). Американська кольорова металургія дуже потужна. З власної сировини тут виплавляють мідь, свинець, цинк (Кордильєрські штати), з імпортної, біля джерел електроенергії — алюміній (північний захід, Примексиканська низовина).
Машинобудування є осередком промисловості країни. Провідну роль відіграє автомобілебудування, яке розвинене у Приозер'ї (Детройт, Флінт, Толідо). США складає 1/3 автомобілів світу. Важливе значення мають авіа-космічна промисловість, її основним центрами є міста Тихоокеанських штатів (Лос-Анджелес, Сіетл). У штаті Флорида на мисі Канаверал знаходиться американський космодром. У місті Хьюстон — центр керування космічними польотами. Значними є також американські верстатобудування (Приозер'я), суднобудування (Новий Орлеан), сільськогосподарське машинобудування (центральні штати), електроніка (мегаполіси).
Основними районами потужної хімічної промисловості стали Примексиканський, Північне-Східний та Каліфорнійський. Тут випускають полімерні матеріали, мінеральні добрива, шини, парфуми тощо.
Лісова промисловість одержала переважний розвиток у районах лісозаготівлі на північному заході та південному сході. Країна виготовляє багато пиломатеріалів та паперу. Легка промисловість США має традиційно велике значення. Серед галузей текстильної промисловості першочергове значення мають шовкова, бавовняна та вовняна. Більшість підприємств галузі працюють на сході країни.
Високоінтенсивне сільське господарство США має величезне значення не лише у забезпеченні країни продовольством та сировиною, а й в експорті продукції. В його галузевій структурі переважає тваринництво. М'ясо-молочне скотарство, свинарство та птахівництво розвиваються на місцевих концентрованих кормах у центральних та південно-східних частинах країни. Молочне скотарство переважає у передмістях Приозер'я та Каліфорнії. Вівчарство отримало невеликий розвиток у Кордильєрах. Для рослинництва США характерні високий рівень механізації та чітка зональна спеціалізація. За вирощуванням та експортом багатьох сільськогосподарських рослин країні немає рівних в світі. 2/з ріллі зайнято під зерновими культурами. Кукурудзу та пшеницю вирощують у центральних частинах країни, рис на зрошенні — на півдні. З технічних культур переважають бавовник (в долині Міссісіпі), соя та соняшник (на Центральних рівнинах), цукрова тростина (у дельті Міссісіпі, на Флорида та Гавайях), цукрові буряки (на північному сході, в Каліфорнії), тютюн та арахіс (на південному сході). Найбільшим районом овочівництва та садівництва є Каліфорнія, яка дає половину світового збору лимонів і третину апельсинів. Широко розвинене картоплярство.
Велика площа США та зовнішні економічні зв'язки потребують розгалуженої транспортної мережі. Головну роль у вантажопотоках відіграють залізниці, у пасажиропотоках — автомобільний транспорт. Зовнішні зв'язки забезпечують потужні морський та авіаційний транспорт. В країни працює 7 універсальних морських портів-велетнів на півдні (Новий Орлеан, Х'юстон, Батон-Руж, Корпус-Крісті, Тампа) та на північному сході (Нью-Йорк та Філадельфія). До найбільших аеропортів світу належать О'Хара (Чикаго), імені Кеннеді (Нью-Йорк), Даллас, Атланта, Лос-Анджелес, Сан-Франціско, Вашингтон, Гонолулу.
У територіальній структурі господарства США помітні певні відмінності. Північна частина країни, де концентрується майже половина населення, виробляє більше половини різноманітної промислової та с/г продукції. Південь спеціалізується на добувній, хімічній та текстильній промисловості, а також окремих галузях сільського господарства. Захід є районом більш пізнього освоєння. Тут переважають добувна промисловість, лісове господарство, вівчарство та туризм.
Сполучені Штати Америки активно підтримують різні форми зовнішніх економічних зв'язків з багатьма країнами світу. Основними торгівельними партнерами країни є Канада, Мексика та країни Європи. 2/з вартості експорту припадає на продукцію обробної промисловості: машини та обладнання, хімікати, тканини. Водночас велику частку експорту складає сільсько-господарська продукція: пшениця, кукурудза, рис, соя, бавовник, тютюн тощо. США імпортують мінеральну сировину (нафту, руди металів), сталь, кольорові метали, електроніку, газетний папір. Важливе значення має вивіз американського капіталу.
Висновок. США — найпотужніша постіндустріальна країна світу, яка вирішально впливає на світову економіку та політику. Країна багата на різні види природних ресурсів, частину з яких заощаджує. Головними галузями міжнародної спеціалізації США є машинобудування та хімічна промисловість. Сприятливі природні умови та інтенсивні технології дозволяють не лише забезпечувати продовольством власне населення, але й значну кількість сільськогосподарської продукції вивозити на світовий ринок. Головними торгівельними партнерами США є Канада, Мексика та країни Європи.
Канада
План
1. Економіко-географічне положення
2. Природні умови і природні ресурси
3. Населення
4. Господарство: промисловість, сільське господарство, транспорт, зовнішні економічні зв'язки
5. Висновок.
Використання карт: фізична та економічна карти світу, атласи.
Тип країни — високорозвинена держава, країна «великої сімки».
Державний устрій — країна у складі Співдружності (Брит.), федеративна держава.
1. Канада — високорозвинена держава Північної Америки, велика переселенська країна. Канада межує на півдні з США — своїм економічним та політичним (за військовим блоком НАТО) партнером. Державний кордон є умовним. Велику роль відіграють прикордонні території в організації спільних виробництв (зокрема автомобілебудування, туризму). Канада має вихід до трьох океанів, але через складні природні умови 90 % берегів не беруть участі у господарстві.
2.Природні умови Канади різноманітні. У рельєфі переважають рівнини (Лаврентійська височина та Внутрішні рівнини). На заході проходять високі сейсмічно активні гори Кордильєри, на сході — давні низькі Аппалачі. Клімат країни суворий. Більшу частину займають арктичний та субарктичний пояси, де можлива лише обмежена локальна діяльність. Відносно вузька південна частина Канади знаходиться у помірному кліматичному поясі. Тут, з просуванням вглиб материка, зменшується зволоження та зростають річні амплітуди температур повітря. Зими в центральній частині суворі, літо спекотне. Це головний район землеробства.
Країна багата на мінеральні ресурси, що визначає її сировинну спеціалізацію на світовому ринку. З паливних корисних копалин Канада має великі поклади нафти та природного газу (Західно-Канадський басейни), а також кам'яного вугілля (дуже перспективний Західний басейн та виснажений Східний). Серед рудної сировини є значні запаси залізної руди (Приозерний басейн), мідних, нікелевих, поліметалевих, уранових руд, платини (на Лаврентійській височині), золота та срібла (в горах на північному заході). Істотним є видобуток нерудних корисних копалин, особливо калійної солі (провінція Саскачеван) та азбесту (провінція Квебек).
Водні ресурси Канади дуже великі: на країну припадає 15 % прісної води світу. Річки Лаврентійської височини та Кордильєр порожисті, мають великий гідроенергопотенціал. Земельні ресурси значні. Найкращі чорно-земні ґрунти розміщені у центральній степовій частині країни, на сході та крайньому заході переважають родючі бурі та сірі лісові ґрунти. Країна має багатющі лісові ресурси. Ліси займають половину її території. Багато цінних хвойних порід дерев: ялиця, модрина, ялина. Канада також вирізняється багатством рибних ресурсів океанічних узбереж та Великих Канадських озер.
3.Для демографічної ситуації країни характерний І тип відтворення населення. Природний приріст 4 чол./тис. Відбувається «старіння нації». Для Канади вже протягом кількох століть характерне позитивне сальдо міграцій. Завдяки цьому забезпечується 1/3 приросту населення.
Канада —типова двонаціональна країна. 45 % її населення складають англоканадці та близько 30 % — франкоканадці. Національне питання в країні не розв'язане і стоїть дуже гостро. Багато в Канаді й національних меншин: німців, італійців, китайців. Є велика українська діаспора (близько 1,2 млн осіб), яка засереджена у степових провінціях. Корінні жителі Америки — індіанці та ескімоси — становлять разом трохи більше ніж 1,5 % населення країни. Вони живуть переважно на півночі та північному заході. Серед віруючих переважають християни: майже половина з них є протестантами, понад 40 % католиків.
Канада має низький показник середньої густоти населення — 3,3 чол./км2, який суттєво коливається по території. З природних причин понад 90 % населення концентрується на кордоні з США. Рівень урбанізації високий — 77 %. В країні є 4 міста-мільйонера: Торонто (4,3 млн чол.), Монреаль (3,3 млн чол.), Ванкувер (1,8 млн чол.), Оттава (1 млн чол.). Характерне явище субурбанізації, наслідком якого стало виникнення великих міських агломерацій.
4.Канада потужна постіндустріальна країна. Понад 50 % її населення зайняті у невиробничій сфері. Однак у зв'язку з колоніальним минулим держава зберігає свою аграрно-сировинну спеціалізацію, вивозячи на світовий ринок мінеральну, лісову та сільськогосподарську сировину. Провідною галуззю промисловості залишається гірничодобувна, яка експортує до 80 % одержаної сировини.
Паливна промисловість представлена багатьма галузями і має експортне значення. Нафтопереробка зосереджена у великих портах: Монреалі, Ванкувері, а також поблизу видобутку сировини — в Едмонтоні. В електроенергетиці провідну роль відіграють гідроелектростанції, на які припадає 61 % всієї виробленої електроенергії. ТЕЦ працюють біля великих міст і дають 22 % електроенергії. АЕС забезпечують потреби в електроенергії центральних провінцій і виробляють 17 % її загальної кількості. Збудовані перші припливні станції.
Чорна металургія Канади представлена комбінатами у містах Гамільтон та Сідні. Вона використовує власні залізні руди і коксівне вугілля та імпортний марганець. Кольорова металургія дуже потужна. З власної сировини тут виплавляють мідь, нікель, свинець, цинк, а з імпортної — алюміній (біля джерел електроенергії).
Машинобудування є важливою галуззю промисловості країни. Провідну роль у ньому відіграє автомобілебудування, яке розвинене у Приозер'ї і часто спирається на технології США (Торонто, Уінсор, Оттава). Важливе значення мають також залізничне машинобудування, суднобудування, сільськогосподарське машинобудування, електроніка. Найбільшим центром канадського машинобудування є Монреаль. Основний район хімічної промисловості — південь провінції Онтаріо, де виробляють різноманітні полімерні матеріали та вироби з них. Калійні добрива синтезують недалеко від сировини (Калгарі). Через багатство ресурсів лісова промисловість Канади одержала великий розвиток. Країна експортує багато пиломатеріалів та газетного паперу.
Високоінтенсивне сільське господарство Канади головним чином приурочене до степових провінцій. Воно не лише забезпечує потреби країни у продовольстві та сировині, а й експортує деяку продукцію. В його галузевій структурі переважає тваринництво: м'ясо-молочне скотарство, свинарство та птахівництво, яке розвиваються на півдні центральних провінцій. Велику роль у приатлантичних та західній провінціях відіграє рибальство. Для рослинництва країни характерний високий рівень механізації. Головні площі ріллі зайняті під пшеницею, за експортом якої Канада поступається лише США. Основними районами садівництва та картоплярства є східні частини країни.
Велика площа Канади та зовнішні економічні зв'язки потребують розгалуженої транспортної мережі. Головну роль у вантажопотоках відіграють залізниці, у пасажиропотоках — автомобільний транспорт. Майже всі магістралі проходять паралельно до кордону з США. Зовнішні зв'язки забезпечують морський та авіаційний транспорт. Найбільшим універсальним морських портом Канади є Ванкувер. Велику роль також відіграють порти Монреаля, Квебеку та Галіфакса. Найбільшим аеропортом країни є Монреаль. У територіальній структурі господарства Канади помітні значні відмінності. Майже вся господарська діяльність зосереджена на півдні країни. Найбільшого розвитку одержали центральні провінції (Онтаріо та Квебек). Північні території лише починають освоюватися. Тут ведеться видобуток деяких корисних копалин.
Канада активно підтримує різні форми зовнішніх економічних зв'язків. Основним торгівельним партнером країни є США, на які припадає понад 70 % товарообігу. Величезна й роль американського капіталу в економіці Канади. Зростають економічні зв'язки з Японією та Мексикою. 30 % вартості експорту припадає на мінеральну сировину (нафту, природний газ, кам'яне вугілля, руди металів, калійні солі). Країна вивозить багато лісу, пиломатеріалів, паперу, пшениці, а також деякі машини та обладнання. Канада імпортує машини та обладнання, тропічні фрукти, глинозем тощо.
Висновок. Канада — велика постіндустріальна країна світу, в економіці якої з історичних причин значну роль відіграє сировинна спеціалізація. Країна багата на різні види природних ресурсів: мінеральні, лісові, земельні, водні, рибні. На світовий ринок Канада вивозить мінеральну, лісову та сільськогосподарську сировину. Основним торгівельним партнером країни є Сполучені Штати Америки.
Дата добавления: 2016-07-22; просмотров: 2610;