Можлива робота сили. Ідеальні в'язі. Узагальнена сила
Розглянемо механічну систему з голономними в’язями. Нехай на довільну матеріальну k-ту точку системи діє сила , рівна сумі всіх діючих на цю точку сил. Робота цієї сили на можливому переміщенні обчислюється за формулою
(17.12)
де враховано що за модулем вектор дорівнює елементу дуги траєкторії, яку описує k-та точка при можливому переміщенні, тобто Формулу (17.12) в проекціях на вісі x, y, z можна записати у вигляді
(17.13)
Рівняння (17.13) справедливе для кожної матеріальної точки системи. Додаючи їх почленно, одержимо для системи таке рівняння:
(17.14)
При переході до узагальнених координат врахуємо:
(17.15)
де s - число ступенів вільності системи. Розкладаючи функцію в ряд Тейлора і утримуючи лише члени першого порядку малості, можна можливе переміщення (k=1,2,..., n) будь-якої точки системи представити через незалежні одна від одної варіації (j=1,2,...,s) узагальнених координат (j=1,2,...,s) у вигляді
(17.16)
З рівнянь (17.14) і (17.16) одержимо
(17.17)
Введемо позначення:
(17.18)
В такому разі можлива елементарна робота δА в узагальнених координатах буде дорівнювати
(17.19)
Ця формула по своїй структурі нагадує формулу (17.13). Коефіцієнти Q1, Q2,...,Qs в формулі (17.19) називаються узагальненими силами.
Надамо системі таке можливе переміщення, при якому змінюється тільки одна узагальнена координата, наприклад q1, a решта координат залишаються незмінними , тобто
Позначимо суму можливих робот сил на цьому переміщенні через δА'. Тоді
,
і
(17.20)
У випадку, коли всі діючі на систему сили (зовнішні і внутрішні) є консервативними, узагальнені сили обчислюються за формулою:
(17.21)
Число узагальнених сил дорівнює числу узагальнених координат, яке в свою чергу дорівнює числу ступенів вільності голономної системи.
Розмірність узагальненої сили залежить від відповідної узагальненої координати:
[Qj]=[poбoтa]/qj.
В якості прикладу розглянемо кривошипно - шатунний механізм (рис. 17.3).
На повзун В діє сила , до кривошипа ОА=r прикладений момент опору М. Обчислимо узагальнену силу. Механізм має один ступінь вільності.
|
Варіація δх3 не є незалежною варіацією. З рис. 17.3 маємо
Елементарна робота дорівнює
Звідси
Ідеальними називаються такі в’язі, для яких сума елементарних робот всіх реакцій в’язей на всякому можливому переміщенні системи дорівнює нулю, тобто
(17.22)
де - реакція в’язі, діюча на k-ту матеріальну точку системи,
n - число матеріальних точок в даній системі.
Прикладами ідеальних в’язей є:
1) абсолютно гладенькі поверхні і лінії (направляючі);
2) абсолютно тверда жорстка поверхня при перекочуванні по ній абсолютно твердого тіла без ковзання;
3) ідеальні шарніри і підшипники.
Дата добавления: 2016-07-18; просмотров: 2229;