Міжнародний поділ праці як основа розвитку міжнародних економічних відносин.

Причиною та умовою виникнення товарного виробництва є суспільний поділ праці, який можна визначити як процес відособлення різних видів трудової діяльності, що взаємодіють між собою і взаємодоповнюють один одного, складаючи цілісний системний механізм суспільного відтворення.

За родом діяльності розглядають три типи суспільного поділу праці:

· загальний розподіл праці – розподіл праці між великими сферами виробництва - промисловість, сільське господарство, транспорт, зв’язок і т.п.;

· частковий розподіл праці - розподіл праці всередині цих великих сфер на міжгалузевому та підгалузевому рівні – машинобудування, переробні галузі, рослинництво, тваринництво і т.п.

· одиничний розподіл – розподіл праці всередині одного господарства, при цьому підприємство трактується як єдиний цикл завершеного товару.

За просторовим критерієм виділяють міжрегіональний розподіл праці всередині країни та розподіл праці між країнами.

Причиною та умовою розвитку міжнародних економічних відносин і є розподіл праці між країнами, тобто міжнародний поділ праці(МПП) - найвищий ступінь розвитку суспільно-територіального поділу праці який відображає процес відособлення різних видів трудової діяльності на міжнародному рівні, які взаємодіють один з одним і взаємодоповнюють один одного, складаючи об’єктивну основу міжнародного обміну товарами, послугами та результатами інших видів діяльності.

МПП має дві форми свого прояву:

q міжнародна спеціалізація виробництва – форма МПП, при якій зосередження однорідного виробництва у світі відбувається на основі диференціації виробничих процесів між різними країнами та їхніми суб’єктами.

q міжнародне виробниче кооперування – форма МПП, яка полягає у розвитку міжнародних виробничих зв’язків, що виникають та існують між міжнародно спеціалізованими суб’єктами з метою поєднання взаємодоповнюючих виробничих процесів.

Важливими передумовами розвитку МПП є міжнародний розподіл інших факторів виробництва.

Міжнародний розподіл землі базується на неоднаковій забезпеченості країн фізичними ресурсами, які вони орали від природи. Міжнародний поділ капіталу виражається не лише в різній забезпеченості країн накопиченими запасами матеріальних коштів, але й в різних історичних традиціях і досвіді виробництва, рівнях розвитку товарного виробництва і ринкових механізмів, а також просто грошових та інших фінансових ресурсів. Міжнародний розподіл технологій є результатом різного рівня розвитку науково-технічного потенціалу країн.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) – це система економічних зв’язків між суб’єктами господарювання різних країн світу з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ.

В сучасних умовах основними формами МЕВє: міжнародна торгівля товарами; міжнародна торгівля послугами; міжнародні валютні відносини; міжнародні фінансово-кредитні відносини; міжнародні трудові відносини; міжнародне виробниче співробітництво; міжнародне науково-технічне співробітництво; міжнародна економічна інтеграція.

Суб’єкти МЕВ – учасники міжнародних економічних явищ і процесів, котрі здатні самостійно і активно діяти з метою реалізації свої економічних інтересів; основними суб’єктами сучасних МЕВ є: фізичні особи; юридичні особи; держави; транснаціональні корпорації; міжнародні організації.

Світовий ринок.

Міжнародний розподіл праці і розвиток міжнародної кооперації виробництва заклали основи для виникнення світового ринку. Світовий ринок– це сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, які базуються на МПП та інших факторів виробництва.

Світовий ринок характеризується такими основними рисами:

а) він є категорією товарного виробництва, яке вийшло за рамки національних економік;

б) проявляється у міждержавному переміщенні товарів під впливом попиту та пропозиції на внутрішньому та зовнішньому ринках;

в) оптимізує використання факторів виробництва шляхом їх переміщення в більш вигідні та прибуткові сфери виробництва

г) створює конкурентні умови як для виробників, так і для товарів, при яких на ринку залишаються товари і виробники, які можуть забезпечити міжнародний стандарт якості при відповідних цінах.

Таким чином, світовий ринок є індикатором для виробників, показуючи їм, що, скільки і для кого потрібно виробляти.

Основною зовнішньою ознакою існування світового ринку є пересування товарів і послуг між країнами у вигляді експорту та імпорту. Експорт– продаж товару з обов’язковим його вивозом за кордон. Імпорт– купівля товару з обов’язковим його ввезенням із-за кордону.

Світовий ринок, як і інші види ринків, діє за законами попиту і пропозиції, тому рівновага його забезпечується завдяки збалансованості попиту і пропозиції на товари, послуги тощо, які експортуються та імпортуються країнами-учасницями МЕВ. Причому в міжнародній економіці використовують поняття сукупного попиту та сукупної пропозиції. Сукупний попит– об’єм виробництва товарів, який споживачі готові колективно придбати за існуючого рівня цін. Сукупна пропозиція – об’єм виробництва товарів, який виробники готові колективно запропонувати на ринку за існуючого рівня цін.

Країна 2

Світовий ринок

На рис. 1 представлений баланс попиту і пропозиції на світовому ринку. Припустимо, що існують дві країни, які виготовляють і споживають ідентичні товари. Нехай S і S^* - криві пропозиції, D і D^* - криві попиту відповідно в країні 1 і країні 2; S_w і D_w - криві пропозиції і попиту на світовому ринку. Для того, щоб порівняти між собою ціни в країні 1 та в країні 2 введемо припущення про те ,що співвідношення грошової одиниці однієї країни до грошової одиниці іншої країни дорівнює 1:1 або що в обох країнах існує єдина грошова одиниця.

Рис. 1. Баланс попиту і пропозиції на світовому ринку.

Ринкова рівновага попиту і пропозиції в країні 1 досягається в точці Е, де ціна товару становить Р, а в країні 2 - в точці Е^*,, де ціна товару складає Р^*. Оскільки Р<Р^*, то країні 1 вигідно експортувати даний товар, а країні 2- імпортувати. Причому рівноважні ціни двох країн будуть визначати верхню межу попиту та нижню межу пропозиції на світовому ринку. Якщо на світовому ринку встановиться баланс попиту і пропозиції (точка Е_w ), то товар на світовому ринку буде реалізуватися за ціною Р_w, що передбачає рівність експорту країни 1 АВ імпорту країни 2 А^*В^*.

Якщо виникне ситуація, коли ціна світового ринку з будь-яких причин стане вищою, ніж Р_w, розширивши тим самим об’єм експорту АВ, то обмеженість попиту величиною А^*В^* знизить ціну до рівня Р_w. Якщо ціна світового ринку стане нижчою, ніж Р_w, то попит на імпорт товару перевищить існуючий обсяг експорту і ціна повернеться до світового рівня Р_w.