Структура системи управління авіаційними підрозділами та частинами

Для управління авіаційними частинами і з`єднаннями створюється система керування. Вона включає :

- органи управління;

- пункти управління;

- технічні засоби управління до яких відносяться: системи зв`язку та РТЗ, автоматизовані системи управління (АСУ) та інші спеціальні системи.

Органи управління.

До органів управління належать командування, штаби, посадові особи, відділення і служби.

Їх найважливіші завдання:

- підготовка апч і приведення їх у найвищі ступені бойової готовності і керування ними у ході приведення в бойову готовність до бойових дій;

- підготовка апч до несення бойового чергування і керування силами, що чергують;

- підготовка апч до перебазування і керування ними у ході перебазування;

- підготовка апч до бойових дій і керування ними у ході виконання бойових завдань;

- військове виховання особового складу апч;

- організація бойової підготовки в апч.

Командир частини (підрозділу) несе повну відповідальність за бойову і мобілізаційну готовність і підготовку частини (підрозділу), правильне використання підлеглими сил і успішне виконання ними завдань, а також за виховання і моральний стан особового складу.

Штаб апч є основним органом управління. Свою роботу він планує і здійснює на основі рішень і вказівок командира, розпоряджень вищого штабу і в залежності від обставин, що склалися.

Організацію діяльності штабу та керівництво нею здійснює начальник штабу – перший заступник командира авіаційної частини на підставі його рішень, а також розпоряджень і вказівок вищих штабів.

Заступники командира і керівники служб частини відповідають за своєчасне і якісне виконання заходів по бойовій і мобілізаційній готовності, виконання завдань підлеглими, за організацію і здійснення відповідних видів забезпечення.

Пункти управління.

Для забезпечення командирам частин, підрозділів безперервного управління підлеглими при підготовці і у ході бойових дій створюються пункти управління.

Під пунктом управління (ПУ) розуміється підготовлений і організований для роботи колектив посадових осіб і комплекс технічних засобів з персоналом, який їх обслуговує.

Для управління підрозділами при підготовці та в ході ведення бойових дій в авбр створюються система пунктів управління, яка включає:

- командний пункт авіаційної бригади (КП авбр);

- запасний командний пункт авіаційної бригади (ЗКП авбр);

- командно-диспетчерський (КДП);

- стартові командні пункти (СКП);

- командні пункти авіаційних ескадрилій (КП ае).

- пункти управління підрозділами авбр в тому числі пункт управління інженерно-авіаційним забезпеченням (ПУ ІАЗ).

У авіаційних частинах військово-транспортної авіації, окрім вищеназваних, створюються допоміжні пункти управління (ДПУ).

Командний пункт авіаційної бригади (КП авбр) є основним пунктом управління авбр та призначений для забезпечення стійкого, безперервного, оперативного та надійного управління підрозділами авіаційної бригади при виконанні ними покладених завдань у повсякденній діяльності, під час приведення у вищі ступені бойової готовності, при підготовці та вході ведення бойових дій.

З командного пункту командир здійснює управління польотами (бойовими діями).

Командний пункт обладнується у двох варіантах – стаціонарному і на нерухомих засобах.

Запасний командний пункт призначений для вирішення тих же завдань, що і КП авіаційної бригади на випадок виходу його із ладу. У окремих випадках роль ЗКП може виконувати КП одної з ескадрилій, заздалегідь підсилений засобами управління.

Командно-диспетчерський пункт і стартові командні пункти призначені для керування польотами при виконанні апч різноманітних завдань, а також для управління повітряним рухом у районі аеродрому.

Командний пункт авіаційної ескадрильї призначений для управління особовим складом ескадрильї, як правило на землі .

Для управління підрозділами, які забезпечують бойову діяльність авіаційної бригади створюються пункти управління підрозділами авбр.

Так одним з них є пункти управління інженерно - авіаційним забезпеченням ПУ ІАЗ.

Пункт управління інженерно-авіаційним забезпеченням призначений для керівництва ІТС частини, контролю за ходом підготовки авіаційної техніки до польотів та приведення в боєготовний стан, своєчасного інформування командира про хід і стан підготовки авіаційної техніки, надання допомоги керівнику польотів (за його запитом) у керівництві діями льотного складу в особливих випадках в польоті пов’язаних з відмовами авіаційної техніки, а також для організації взаємодії з керівним складом тилу та підрозділів забезпечення.

ПУ ІАЗ є складовою частиною КП. На ньому постійно у робочий час повинні знаходитись черговий і диспетчер, а у дні польотів - старший інженер польотів і диспетчер призначений зам. командира частини з озброєння.

Допоміжний пункт управління (ДПУ) створюється на період виконання транспортною авіацією десантування війни та найважливіших повітряних перевезень. Він як правило, розгортається у вихідних районах десантування (ВРД), у районах завантаження військ та матеріальних засобів. На ДПУ виділяється оперативна група із складу штатних органів управління з засобами зв’язку.

Системи зв`язку і РТЗ.

Система зв`язку і РТЗ створюється для забезпечення обміну всіма видами інформації між органами управління, ПУ і екіпажами літаків .

Для організації зв`язку і РТЗ застосовуються засоби зв`язку розглянуті вище, а також можуть застосовуватись засоби автоматизованого управління.

Відрив командирів від засобів зв`язку не припустимий.

Автоматизовані системи управління (АСУ).

АСУ застосовуються для підвищення ефективності управління апч і авіаційними комплексами.

Основу АСУ складають комплексні засоби автоматизації, якими оснащені органи і пункти управління, а також вузли і канали зв`язку, джерела інформації, авіаційні комплекси і спеціальні системи.

За своїм призначенням АСУ поділяються на :

- АСУ авіаційними частинами;

- АСУ бойовими засобами;

- АСУ спеціального призначення.

АСУ авіаційними частинами забезпечує автоматизоване управління АЧ у ході підготовки бойових дій.

АСУ бойовими засобами призначені для управління авіаційними комплексами і засобами ураження цілей у відповідності з їх бойовими можливостями.

АСУ спец. призначення використовуються для підвищення оперативності, обробки і доведення до органів управління частин спец. інформації (про радіолокаційну, хімічну, бактеріологічну, метрологічну та іншу обстановку).

3.1.3. Основи роботи командира та штабу по управлінню апч