Призначення та завдання військово-транспортної авіації

Військово-транспортна авіація призначена для:

- десантування повітряних десантів;

- перевезення військ і матеріальних засобів повітрям;

- забезпечення маневру та бойових дій військ;

- розгортання, ротація та (за певних умов) евакуація Миротворчих сил України й інших держав;

- виконання спеціальних завдань.

У відповідальності з призначенням військово-транспортна авіація виконує такі основні бойові завдання:

1. Десантування повітряних десантів.

2. Доставка у тил противника зброї, боєприпасів та інших матеріальних засобів.

3. Забезпечення маневру військ та авіації.

4. Евакуація поранених та хворих.

5. Перевезення повітрям військ, зброї, боєприпасів та інших матеріальних засобів.

6. Виконання спеціальних завдань, до яких відносяться:

- радіоелектронне придушення засобів управління військами та зброєю,

- мінування з повітря ,

- встановлення димових завіс,

- ураження окремих наземних об’єктів,

- дозаправлення в повітрі.

Десантування повітряних десантів – важливе і найбільш складне завдання ВТА. Складність виконання цього завдання визначається:

- для виконання цього завдання необхідно задіяти велику кількість сил;

- потрібна чітка організація і узгодження дій;

- великими відстанями та великою кількістю часу перебування в повітрі від лінії бойового зіткнення з противником;

- тривалу протидію сил ППО противника, у зв’язку з тим , що переліт над його територією складає 2-3 год.,

- завдання виконується за будь-яких метеорологічних умов , і вдень і вночі.

Доставка в тил противника зброї, боєприпасів та інших матеріальних засобів виконується при забезпеченні бойових дій повітряних (морських) десантів і військ, що діють окремо від головних сил , в оточенні, а також партизанських формувань.

Перевезення військ, зброї, боєприпасів і інших МЗ повітрям виконується із глибини країни до діючих військ.

При забезпеченні маневру військ і авіації перевозять повітрям особовий склад, техніку, зброю, паливо, боєприпаси та інші МЗ. В окремих випадках може виконуватись перевезення бойових літаків та вертольотів.

Евакуацію поранених і хворих підрозділ або частина ВТА виконує з тилу противника, з районів бойових дій повітряного (морського) десантів, військ, діючих окремо від головних сил або в оточенні. Дане завдання буде виконуватися, як правило, після десантування і доставки МЗ посадковим способом. Так, наприклад, літак Іл-76 може перевезти 114 поранених, в тому числі 72 на ношах, 36-40 на бокових сидіннях та 4-х медпрацівників.

Для виконання спеціальних завдань на літаках транспортної авіації встановлюється необхідне обладнання і озброєння. Так, наприклад, встановлення на літак Іл-76 разових бомбових касет РБК-500 дозволяють йому знищити піхотну роту в районі зосередження 500х500 м.

Транспортна авіація в залежності від завдань, характеру місцевості в районі десантування, наявність підготовлених аеродромів (майданчиків) очікуваної протидії засобів ППО противника, може застосовуватись для десантування військ або доставки МЗ такі способи десантування, перевезення та доставка матеріальних засобів:

- парашутний;

- посадковий;

- парашутно-посадковий;

- безпарашутний.

Парашутний спосіб заключається в десантуванні особового складу, бойової техніки і МЗ із літаків парашутами та іншими спеціальними парашутними системами. Він використовується при десантуванні спеціально підготовлених повітряних десантів із складу аеромобільних військ, які мають на озброєнні парашутно-десантні та парашутно-реактивні системи. Крім того, цей спосіб, може бути використаний також при доставці МЗ військам, які діють в тилу противника, або в інших умовах, коли виключається можливість приземлення літаків із-за відсутності підготовлених аеродромів(майданчиків).

Парашутний спосіб є найбільш оперативним із всіх можливих способів виконання підрозділами і частинами завдань по десантуванню повітряних десантів та доставці МЗ військам. Він забезпечує доставку повітряного десанту в глибину території противника вдень і вночі в ПМУ і СМУ та за мінімальний термін часу.

Посадковий спосіб використовується при виконанні усіх основних завдань і зводиться до висадки особового складу військ й вивантажування техніки та МЗ з літаків після їх приземлення на аеродромі. Він використовується для транспортування військ, озброєння, боєприпасів та інших МЗ повітрям на своїй території, а також під час доставки поповнення, засобів підсилення та МЗ військам, що діють у тилу противника, коли в районах їх дій є захоплені десантом аеродроми.

Посадковийспосіб є найбільш простим та економічним способом виконання основних завдань. Він не потребує спеціальної підготовки особового складу десантних військ та присутності десантного обладнання на літаках. Під час його використання відпадає необхідність у дорогих парашутних системах, підвищуються можливості підрозділів і частин ВТА. за десантним навантаженням та навантаженням вантажопідйомності створюються більш сприятливі умови для десантування важкої бойової техніки, крім того, виключається необхідність у затратах часу для збирання вантажів, викинутих на парашутах, а самі вантажі загублюються та не ушкоджуються під час удару об землю.

Парашутно-посадковий спосіб десантування, перекиду та доставки МЗ – це поєднання парашутного та посадкового способів. Він використовується під час десантування великих повітряних десантів, які мають в своєму складі поряд з частинами аеромобільних військ не підготовленні у десантному відношенні частини (з’єднання) інших родів військ, ( механізовані, артилерійські, ракетні та ін) , а також важку бойову техніку, яку неможливо десантувати на парашутах. Цей спосіб передбачає спочатку викидання парашутної групи повітряного десанту, захопленню й підготовку аеродромів в районі десантування і наступне прийняття посадкової групи з механізованими військами та важкою бойовою технікою.

Безпарашутний спосіб використовується під час доставки військам деяких видів МЗ, що не бояться ударів які укладені в спеціальну тару. Скидання їх з літака проводиться під час польоту на мінімальній висоті та швидкості.

Застосування способів десантування, перевезення та доставки МЗ

В залежності від бойових завдань, що виконуються, та обстановки для базування підрозділів і частин ВТА використовуються основні аеродроми та аеродроми тимчасового базування.

Основні - це аеродроми які призначені для постійної дислокації авіаційних частин у мирний час і ведення з них бойових дій під час війни.

В мирний час для постійної дислокації авбр(Т) виділяється один основний аеродром та призначаються один-два аеродроми розосередження.

Під час війни бригаді виділяють один-два основних аеродроми.

Під час військових дій авіаційної бригади можуть бути додатково виділені такі аеродроми:

- аеродроми вихідного району для десантування (ВРД);

- аеродроми завантаження (вивантаження) військ, бойової техніки або МЗ;

- аеродроми дозаправлення.

Аеродроми вихідного району для десантуванняпризначенні для посадки транспортних літаків перед польотом на десантування, завантаження бойовою технікою та особового складу десанту, дозаправки при необхідності літаків паливом, уточнення бойового завдання та проведення попередньої підготовки екіпажів.

ВРД призначаються на відстані 400-500км й більш від лінії бойового зіткнення з противником. Як аеродроми ВРД можуть використовуватись аеродроми базування тактичної авіації, авіації ПС та інших родів авіації.

Перебування частин ВТА на аеродромі ВРД не повинно перевищувати 3-4 годин.

Аеродроми завантаження (вивантаження) військ, техніки чи МЗ призначаються ВТА для забезпечення перегрупування (десантування) військ повітряним транспортом. Перебування частин ВТА на аеродромах завантаження не повинно перевищувати 2-3 год.

Аеродроми вивантаження вибираються як правило найближче до районів, де військам, що перевозяться, належить виконувати бойові завдання та розташовуються на відстані у 70-200 км. від переднього краю власних військ, а іноді й в тилу противника в районах дій повітряних (морських) десантів і військ, що діють у відриві від головних сил в оточенні. Перебування літаків ВТА на аеродромах вивантаження не перевищує 1 год. Якщо на цьому аеродромі передбачається завантаження поранених чи хворих, тоді перебування літаків на них збільшується на 1,5-2год.

Аеродроми дозаправлення призначаються для: заправки літаків ПММ, а також для відпочинку льотних екіпажів при виконанні далеких перельотів, коли тактичний радіус дії літаків не дозволяє виконати політ від вихідного району до району десантування, а потім до району розташування аеродромів, які вказані для базування після виконання завдання. Розташовуються аеродроми дозаправлення на відстані 200-400 км від лінії бойового зіткнення з противником в районі базування частин тактичної авіації. Час перебування на цих аеродромах не більше 3-4год.