Поняття про бойову могутність авіаційних підрозділів і частин

При прийняті рішення на бойові дії виникає необхідність порівняти можливості своєї частини з можливостями противника, або визначити їх бойові можливості. Тому треба знати такі поняття , як : бойова могутність та показники бойових можливостей.

Знання бойової могутності та показників бойових можливостей дозволяють прогнозувати можливий результат виконання бойового завдання в часі і просторі, а також допомагає командирам обґрунтовано ставити завдання на кожний виліт і тим самим підвищувати ефективність бойових дії.

Бойова могутність апч –це категорія, що виражає їх стан і потенційну здатність виконувати поставлені перед ними бойові завдання під час ведення бойових дій. Головні складові бойової могутності:

- кількісний і якісний стан особового складу, авіаційної техніки і озброєння;

- морально-психологічний стан особового складу;

- ступінь бойової готовності апч.

Бойова могутність апч складається з можливостей окремих бойових одиниць. Під бойовою одиницею розуміється авіаційний комплекс: екіпаж–літак–озброєння–обладнання. Кожна бойова одиниця має багато різних можливостей: вогневих, маневрених, десантних і т.п. Тому при плануванні бойових дій та оцінці співвідношення сил по авіації необхідно об’єктивно виразити і порівняти різного роду якісні та кількісні характеристики бойових одиниць через будь-який один показник, зручний для математичних розрахунків і застосування на ПЕОМ. Тоді суб’єктивні поняття “краще” та “гірше” будуть замінені об’єктивною характеристикою, що дозволяє виконувати оперативно – тактичні розрахунки та вибирати на їх підставі оптимальний варіант дій.

Такою універсальною кількісною мірою можливостей будь-яких бойових одиниць є бойовий потенціал кожної одиниці.

Бойовий потенціал авіаційного комплексу характеризує можливості однієї бойової одиниці в ході бойового польоту досягати максимального результату у визначених умовах.

Основні компоненти бойового потенціалу:

- професійні та морально-бойові якості екіпажу;

- ЛТД та вогневі (розвідні, десантні, завадові) характеристики літаків;

- бойовий цикл і норма бойового напруження;

- якість забезпечення бойових дій;

- якість управління.

Під час розрахунків частіше, ніж сам бойовий потенціал, застосовується його вираження у загальному вигляді, тобто коефіцієнт бойового потенціалу.

Коефіцієнт бойового потенціалу – це число, що показує у скільки разів більше(менше) вражається об’єктів, що приходяться на одну нашу втрату, конкретним типом літака в порівнянні з еталоном.

Кбп = БП1 / БПет,

де БП1 – бойовий потенціал досліджуваного авіакомплексу;

Бпет – бойовий потенціал еталонного авіакомплексу.

Якщо за еталон прийняти авіакомплекс МіГ-23 то коефіцієнт бойового потенціалу буде складати:

Варто мати на увазі, що той самий авіакомплекс при виконанні різних завдань має різни коефіцієнти бойового потенціалу. Так Кбп літака F-15А, при діях по повітряним цілям складає - 2.4, а по наземним – 1.4.

Знання коефіцієнту бойового потенціалу (Кбп) дозволяє визначити бойову могутність апч, що мають N бойових одиниць.

БМапч = N Кбп

2.1.5. Бойові можливості апч та їх основні показники

Бойові можливості –це кількісні показники, що характеризують максимально очікуваний результат дій при виконанні певного бойового завдання апч, наявною бойовою могутністю, за встановлений час в конкретних умовах обстановки.

Бойові можливості характеризуються рядом показників, основними з яких є:

- рівень професійної, морально-психологічної підготовки особового складу;

- тимчасові показники;

- просторові показники;

- імовірнісні показники.

Рівень професійної, морально-психологічної підготовки особового складу є одним з основних факторів, що впливає на боєздатність апч, тому ще в мирних умовах у процесі бойової підготовки закладаються ці якості.

Тимчасові показники характеризують можливості виконання бойового завдання у часі. До них відносяться:

- час вильоту з різних ступенів готовності до польоту;

- час підготовки до повторного вильоту;

- тривалість чергування літаків (груп) в повітрі;

- час виконання бойового завдання і бойова напруженість(кількість вильотів за добу на екіпаж, чи літак).

Час вильоту з різних ступенів готовності до польоту складає від декількох хвилин (10-15) до декількох годин.

Час підготовки до повторного вильоту залежить від організації підготовки, кількості фахівців та варіанту спорядження літака (так для Су-25 він складає від 40 хвилин до 140 хвилин).

Тривалість чергування літаків (груп) в повітрі залежить від варіанту заправки літака пальним, варіанту бойової зарядки та висоти польоту в зоні чергування.

Час виконання бойового завдання залежить від віддалення аеродрому базування від цілі, характеру цілі.

Бойова напруженість залежить від різних факторів і для літаків тактичної авіації складає 4-6 вильотів за добу.

Просторові показники характеризують повітряний простір у якому частина (підрозділ) може виконувати бойові завдання. До них відносяться:

- тактичний радіус – Rтакт (км);

- глибина бойових дій – Dбд(км).

Тактичний радіусRтакт –це максимальна відстань від аеродрому злету до району бойових дій при умовах повернення на аеродром при заданому варіанті бойової зарядки і профілю польоту з мінімально безпечним залишком пального.

Глибина бойових дій Dбд– це максимальна відстань від лінії бойового зіткнення з противником до району бойових дій. Ці поняття пов’язані між собою.

Dбд(км)= Rтакт – L ,де L – глибина базування. Для Су-24М на малих висотах вона складає 400-500 км , а зі змінним профілем до 850 км.

Ймовірнісні показники (показники результатів бойових дій) кількісно характеризують очікуваний результат виконання бойового завдання в цілому і на окремих етапах.

Показники результатів бойових дій залежать від таких випадкових факторів як:

- стану сил і засобів противника;

- стану своїх сил та ряду інших.

Тому ці показники розглядаються як імовірнісні, це:

- ймовірність виконання бойового завдання;

- математичне очікування числа знищених, чи збережених об’єктів.

Кожний з цих узагальнених показників визначається частковими, такими як:

- потрібний наряд літаків для ураження заданої цілі з заданої імовірністю;

- ймовірність подолання ППО противника;

- ймовірність виходу на ціль;

- ймовірність враження цілі та ін.

Так, наприклад, розрахунки показують, що потрібний наряд вертольотів Мі-24В, який необхідний для знищення групових цілей складає:

Таким чином, знання бойових можливостей апч, їх показників дозволяє оптимізувати процес вироблення рішення на бойові дії та проводити оперативно-тактичні розрахунки по найбільш вигідному розподілу сил і засобів при виконанні бойового завдання.